Рішення

від 23.10.2013 по справі 902/1358/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 жовтня 2013 р. Справа № 902/1358/13

за позовом : Публічного акціонерного товариства "Житомирголовпостач" (10019, м. Житомир, вул.Комерційна, 4)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер ВВ" (21022, м. Вінниця, вул. Тарногродського, 30)

про розірвання договору оренди від 17.12.2010р. та стягнення 104 608,14 грн.

Господарський суду Вінницької області у складі

Головуючого судді Маслія І.В.

Cекретар судового засідання Василишина Н.О.

Представники сторін:

позивача: Черниш М.М., довіреність № 2 від 04.01.13 р.

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області 30 вересня 2013 року звернулось Публічне акціонерне товариство «Житомирголовпостач» з позовом про розірвання договору оренди від 17.12.2010 р. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер ВВ» 104608,14 грн. заборгованості по орендній платі.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2013 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 23 жовтня 2013 року.

В судове засідання 23 жовтня 2013 року з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних документів не надав.

Ухвала про порушення провадження у справі від 01.10.2013р. направлена відповідачу рекомендованим листом на адресу, вказану в позовній заяві, а саме - вул. Тарногродського, 30, м. Вінниця, 21022. До суду повернувся конверт з ухвалою суду з відміткою відділу зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

Так, 17 грудня 2010 року між ПАТ «Житомирголовпостач» (далі - позивач) та ТОВ «Сільвер ВВ» (далі - відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна.

Відповідно п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування споруду.

Пунктом 1.2.1 даного договору визначено об'єкт оренди, а саме: частина виробничого майданчика з твердим покриттям, загальною площею 2 000 кв.м. та козловий кран ККС - 12.5-32 зав. № 027, реєстр. № 3473.

Відповідно до п. 5.1 розділу 5 "Орендна плата та порядок розрахунків" договору оренди: орендна плата за користування виробничим майданчиком з краном становить 11000,00 грн. з ПДВ.

Згідно п. 5.6 орендна плата сплачується орендарем авансовим платежем у розмірі місячної орендної плати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця у термін до 20-го числа кожного поточного місяця.

Договір оренди діє, з 17 грудня 2010 року до 17 грудня 2013 року включно (п.4.1 договору оренди).

01.02.2011 року між позивачем та відповідачем укладено доповнення до договору оренди від 17.12.2010.

Даним доповненням внесено доповнення до п. 1.2.1 розділу 1 та п.5.1.1, 5.1.2 розділу 5, а саме: п. 1.2.1 додатково передано в оренду офісне приміщення площею 12,8 кв.м. та частина побутового приміщення площею 5 кв.м.; п.5.1.1 щомісячна орендна плата за користування офісним приміщенням становить 537,60 грн. та п. 5.1.2 щомісячна орендна плата за користування частиною побутового приміщення становить 60,00 грн.

Відповідно до п. 5 та 6 доповнень до договору додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди від 17.12.2010 року; всі інші пункти даного договору не змінюються і сторони підтверджують їх обов'язковість для себе.

Однак, всупереч вказаним умовам договору оренди від 17.12.2010 року та доповнення до нього від 01.02.2011 відповідач дії по проведенню орендної плати здійснював не своєчасно та не в повному обсязі.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 04.07.2013р. звернувся з претензією № 111 до відповідача стосовно невиконання умов договору оренди, проте орендар ТОВ «Сільвер ВВ» на заявлену претензію не відреагував. Також позивач направив на адресу відповідача повідомлення № 112 від 04.07.2013 р. про намір розірвання договору оренди, в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору.

Відповідач відповіді на повідомлення та претензію позивачу не надав, в зв'язку з чим останній був змушений звернутись до суду про розірвання договору оренди та стягнення 104 608,14 грн. заборгованості по орендній платі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, правочин по даній справі є договором оренди.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті оренди в розмірі 104608,14 грн., згідно договору оренди об'єкта від 17 грудня 2010 р. за період з жовтня 2012 р. по червень 2013 р.

Судом встановлено що рішенням господарського суду Вінницької області від 01 листопада 2012 року по справі № 18/63/2012/5003 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер ВВ» на користь Публічного акціонерного товариства «Житомирголовпостач» 42 477,09 грн. орендної плати згідно договору оренди об'єкта від 17 грудня 2010 р. за період з квітня 2012 року по жовтень 2012 року включно. Дане рішення набрало законної сили 13 листопада 2012 року на виконання якого видано наказ.

При подачі позову № 155 від 23.09.2013 р. позивачем до ціни позову включена суму 7318,06 грн. заборгованості по орендній платі яка рішенням від 01 листопада 2012 року по справі № 18/63/2012/5003 стягнута з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати підлягають частковому задоволенню у розмірі 97290,08 грн., в іншій частині даної позовної вимоги слід відмовити.

Що стосується вимоги позивача про розірвання договору оренди.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Відповідно до п. 4.4. договору оренди, про намір розірвання договору сторона повинна попередити письмово іншу сторону за два місяці.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 4.1. договору оренди, договір діє до 17.12.2013 р.

Позивачем було надіслано позивачу повідомлення № 112 від 04.07.2013 р. про намір розірвання договору оренди від 17 грудня 2010 р (а.с. 18). Проте дана вимога позивача залишена без відповіді.

Відповідачем систематично порушується розділ 5 договору оренди щодо своєчасного внесення орендної плати, що підтверджується матеріалами даної справи.

Згідно ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

На підставі того, що позивачем завчасно, більше ніж за 2 місяці до закінчення строку договору оренди від 17.12.2010 р., повідомлено відповідача про розірвання договору та враховуючи, що відповідачем систематично (протягом трьох місяців) не сплачується орендна плата, суд вважає вимогу позивача про розірвання договору оренди об'єкта від 17.12.2010 р такою, що підлягає задоволенню.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 08.05.2012 у справі №5021/966/2011.

Крім того, відповідно до п. 5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору. Дана позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України № 06/5026/1679/2012 від 11.09.2013 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 47, 49, 82,83, 84, 85, 115 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди від 17 грудня 2010 року укладений між Публічним акціонерним товариством «Житомирголовпостач» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільвер ВВ» (орендар) про оренду частини виробничого майданчика з твердим покриттям, козлового крана ККС-12.5-32, офісного приміщення та частини побутового приміщення.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер ВВ» (21022, м. Вінниця, вул.. Тарногродського, 30; код 31836136) на користь Публічного акціонерного товариства «Житомирголовпостач» (10019, м. Житомир, вул. Комерційна, 4, код 01881652) 97290,08 грн. орендної плати та 3092,81 грн. - судового збору.

4. В частині стягнення 7318,06 грн. орендної плати відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити відповідачу.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 жовтня 2013 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21022, м. Вінниця, вул. Тарногродського, 30)