Рішення

від 17.10.2013 по справі 916/1932/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 916/1932/13 17.10.13

За позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

до Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційного центру "Інтерколар"

про стягнення 70 553,17 грн.

О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Березнякова І.В., представник, довіреність № 01-36/131-0601 від 15.07.2013;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 70 553,17 грн. неустойки, а також 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні 17.10.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційного центру "Інтерколар" письмовий відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги по суті не заперечив, повноважних представників в судове засідання не направив.

Відповідач був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю консультаційним центр «ІНТЕРКОЛАР» (орендар) 27.03.2002 року було укладено договір оренди № 71/4, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 187, 6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 67.

Відповідно до положення «Про департамент комунальної власності Одеської міської ради», яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011р. № 384-УІ, Департамент комунальної власності є правонаступником Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради.

За взаємною згодою, 06.07.2006 р. сторони вирішили викласти договір оренди нежитлового приміщення № 71/4 від 27 березня 2002 року у новій редакції, з метою приведення його форми відповідно діючому законодавству.

Відповідно до п. 1.3 договору, термін дії договору оренди у новій редакції, з 06.07.2006 р по 06.07.2011 р.

Позивач, 10.06.2011 р. в порядку статті 764 ЦК України, статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" направив на адресу відповідача повідомлення № 01-15/1631, в якому повідомив відповідача що строк дії договору оренди №71/4 від 27.03.2002р. (нова редакція від 06.07.2006р.) закінчується 06.07.2011р. та те, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради не має наміру пролонгувати вищезазначений договір на новий термін, у зв'язку з чим відповідач у строк до 21.07.2011р. має передати позивачу ключі та нежитлове приміщення, загальною площею 187,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 67, за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.

Повідомлення позивача про не пролонгацію договору оренди та повернення об'єкта оренди було залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.08.2012 було вирішено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Консультаційний центр «ІНТЕРКОЛАР» з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 187,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 67 та передати Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Згідно акту приймання - передачі від 23.11.12 р. вищезазначене приміщення було передане позивачу добровільно.

Претензією від 21.02.2013 року № 01-13/1124, позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість, яка виникла в результаті невиконання останнім умов договору.

Однак, вимоги, заявлені у вищевказаній претензії залишились невиконаними.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач зазначає, що у зв'язку з не виконанням умов договору, а саме не поверненням об`єкту оренди у встановлений договором строк, у відповідача перед позивачем в період з 23.07.2011 по 23.11.2012 р. виникла заборгованість з неустойки у розмірі 70 553, 17 грн.

Згідно статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що договір оренди припиняється закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, відповідач зобов'язаний у 15-денний термін передати позивачу приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати позивачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Матеріалами справи було встановлено, що в період з 06.07.2011 р. по 23.11.2012 р.

відповідач самовільно, без правових підстав займав нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 187.6 кв. м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 67.

Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційного центру "Інтерколар" (інд. 02000, м. Київ, вулиця Солом`янська, 5, код ЄДРПОУ 22467626) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (інд. 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) 70 553 (сімдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 17 коп. заборгованості з неустойки та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 18.10.2013 р.