Рішення

від 14.10.2013 по справі 910/10703/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10703/13 14.10.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»

до: Житлово-будівельного кооперативу «КРИШТАЛЬ»

про: стягнення 24.726,29 грн

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 20.08.2013, № 17;

відповідача: ОСОБА_2 - голова правління (наказ від 11.05.2006 № 17).

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до житлово-будівельного кооперативу «КРИШТАЛЬ» про стягнення з останнього заборгованості в сумі 149.363,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами спору договору від 02.07.2012 № 450083, позивач у спірний період з жовтня 2012 року по травень 2013 року поставив відповідачеві теплову енергію у вигляді гарячої води загальною вартістю 382.166,33 грн. Проте відповідач вказані послуги оплатив частково в сумі 241.366,10 грн.

На підставі викладених вище обставин, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги повністю та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 149.363,67 грн, з яких: 140.800,23 грн - основна заборгованість, 7.064,58 грн - пеня; 1.367,34 грн - 3 % річних; 131,52 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2013 прийнято вказаний позов до розгляду та порушено провадження по справі № 910/10703/13. Розгляд даної справи призначено судом на 15.07.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2013 розгляд справи № 910/10703/13 відкладено на 31.07.2013.

З огляду на те, що суддя Балац С.В. перебував у відпустці, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 № 10703/13 справу № 910/10703/13 передано на розгляд судді Босого В.П. У зв'язку із наведеним, суддя Босий В.П., ухвалою від 31.07.13, прийняв справу № 910/10703/13 до свого провадження, а її розгляд призначив на 14.08.2013.

Беручи до уваги вихід судді Балаца С.В. з відпустки, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 № 10703/13 справу № 910/10703/13 передано на розгляд судді Балаца С.В. На підставі вказаного, суддя Балац С.В., ухвалою від 14.08.13, прийняв справу № 910/10703/13 до свого провадження, а її розгляд призначив на 14.08.2013.

В судових засіданнях 14.08.2013 та 11.09.2013 судом оголошувалася перерва до 11.09.2013 та до 14.10.2013, відповідно.

Представником позивача, в порядку передбаченому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подані заяви від 11.09.2013 № 09/юр/635 та від 14.10.2013 про зменшення позовних вимог, які мотивовані частковою сплатою відповідачем заборгованості. Згідно останньої заяви (від 14.10.2013) позивач просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 16.162,85 грн, 7.064,58 грн - пені; 1.367,34 грн - 3 % річних; 131,52 грн - інфляційних втрат.

Суд, перевіривши повноваження представника позивача на наявність прав в останнього на зменшення розміру позовних вимог та дослідивши зазначену заяву, дійшов висновку, що остання підлягає задоволенню, відтак, даний спір розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.

Відповідач, скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив на позов, зі змісту якого вбачається, що борг перед позивачем виник внаслідок оплати мешканцями будинку теплової енергії протягом року, а не у період в опалювального сезону. Відповідач у своєму відзиві вказує, що заборгованість буде погашена до початку опалювального сезону.

Представниками сторін даного спору клопотань щодо фіксації судового процесу не заявлялося у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.10.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін даної справи по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», як енергопостачальною організацією, (далі - позивач) та житлово-будівельним кооперативом «КРИШТАЛЬ», як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 02.07.2012 № 450083 (далі - Договір), згідно п.п. 1.1, 1.2 якого позивач зобов'язаний виробляти, систематично поставляти та передавати відповідачеві теплову енергію у вигляді гарячої води (далі - теплова енергія) у період з 01.07.2012 по 30.06.2013 у кількості 1926,784 Гкал, з максимальним тепловим навантаженням 0,924 Гкал/год, у тому числі на потреби опалення (0,614 Гкал/год) та гарячого водопостачання (0,310 Гкал/год), а відповідач, у свою чергу, зобов'язаний прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах Договору.

Відповідно п. 6.1 Договору розрахунки з відповідачем проводяться згідно з тарифами, по групах споживачів, що підтверджені розпорядженнями (рішеннями) Київської міської державної адміністрації (а також органами місцевого самоврядування, актами інших органів, що затверджують (погоджують, встановлюють) тарифи на теплову енергію) для «енергопостачальної організації» за кожну відпущену Гігакалорію (грн/1Гкал).

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що відповідач щомісяця з 07 по 14 число отримує у позивача оформлені бланки актів приймання-передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередні періоди, що включають у себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію. По одному примірнику підписаних актів звірки та приймання-передачі товарної продукції відповідач повертає позивачеві не пізніше 15 числа поточного місяця. В разі не підписання або не повернення вчасно акту звіряння, цей документ вважається прийнятим в редакції позивача.

Відповідач самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 (двадцять п'ятого) числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами відповідача (п. 6.6 Договору).

Згідно п. 9.2 Договору, в разі несплати відповідачем прийнятої останнім теплової енергіїу встановлені строки, позивач нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Договір укладений сторонами на термін з 01.07.2012 по 30.06.2013 і вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін Договору не заявить іншій протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору. В частині розрахунків дія Договору триває до повного їх завершення (п. 10.1 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених названим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами даного спору Договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання. Сторонами спору суду не надано доказів стосовно того, що дія Договору припинена, відтак, Договір станом на момент вирішення спору є чинним.

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Пунктом 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором, зокрема, у період з жовтня 2012 року по травень 2013 року поставив відповідачеві теплову енергію у вигляді гарячої води загальною вартістю 382.166,33 грн. Зазначений факт підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції, а саме: від 31.10.2012 № 10/2012-450083 на суму 24.626,92 грн; від 30.11.2012 № 11/2012-450083 на суму 49.661,34 грн; від 31.12.2012 № 12/2012-450083 на суму 59.937,37 грн; від 31.01.2013 № 1/2013-450083 на суму 70.903,67 грн; від 28.02.2013 № 2/2013-450083 на суму 65.716,44 грн; від 31.03.2013 № 3/2013-450083 на суму 58.659,36 грн; від 30.04.2013 № 4/2013-450083 на суму 52.661,23 грн (наведені акти наявні в матеріалах справи) (далі - Акти).

З огляду на викладене, позивач виконав свої зобов'язання за Договором, які полягають у поставці відповідачеві теплової енергії, належним чином.

Спір між сторонами даної справи виник внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором, відповідач отримані послуги оплатив позивачеві частково в сумі 366.003,48 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 16.162,85 грн.

В матеріалах справи міститься Акт звірки взаємних розрахунків складений станом на 30.09.2013, та який підписаний з боку відповідача його керівником та головним бухгалтером, підписи яких скріплені відбитком печатки ЖБК «Кришталь». Наведене свідчить про те, що відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем в повному обсязі.

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 16.162,85 грн, сторонами спору до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Договором, підлягає задоволенню повністю в розмірі 16.162,85 грн.

Оскільки відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

У зв'язку з простроченням з боку відповідача зобов'язань за Договором, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені в сумі 7.064,58 грн, 3 % річних в сумі 1.367,34 грн та інфляційні втрати в сумі 131,52 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виходячи з викладеного, вимоги позивача про застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 7.064,58 грн, а також про стягнення з відповідача 3 відсотків річних за порушення ним грошового зобов'язання за Договором в сумі 1.367,34 грн та інфляційних втрат в сумі 131,52 грн. підлягають задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «КРИШТАЛЬ» (02121, м. Київ, Дарницький район, вул. Вірменська, буд. 11; ідентифікаційний код 22867892, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (01011, м. Київ, Печерський район, вул. Панаса Мирного, буд. 28, офіс 20; ідентифікаційний код 37739041, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 16.162,85 (шістнадцять тисяч сто шістдесят дві) грн 85 коп. - основного боргу; 7.064,58 (сім тисяч шістдесят чотири) грн 58 коп. - пені; 1.367,34 (одна тисяча триста шістдесят сім) грн 34 коп. - 3 % річних; 131,52 (сто тридцять одна) грн 52 коп. - інфляційних втрат; 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті удового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21 жовтня 2013 року.

Суддя С.В. Балац