Постанова

від 04.10.2013 по справі 801/4487/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

04 жовтня 2013 р. 10:13 Справа №801/4487/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захарової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"

до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть справи: Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.01.12р. № 0000232301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведені перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, відповідач дійшов неправильних, необґрунтованих та недостовірних висновків щодо збільшення підприємству грошового зобов'язання з ПДВ.

Ухвалою суду від 16.09.13 замінено відповідача по справі Державну податкову інспекцію у м.Керчі АР Крим ДПС її правонаступником Керченською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Представник позивача до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав пояснення до позову, клопотав на його задоволені.

Представник відповідача до суду не з'явився, про день, місце і час судового засідання повідомлений належним чином, надав заперечення на позов.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (далі - КРП ВПВКГ) є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи - 19195199), перебуває на податковому обліку в Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим з 25.06.1998 за № 89;

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ в м. Керчі АРК ДПС була проведена документальна планова виїзна перевірка КРП ВПВКГ (ЄДРПОУ 19195199) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10 по 30.09.11

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 16.01.2012 р. № 29/23-1/19195199.

З висновків акту перевірки вбачається, що відповідачем у ході перевірки позивача було встановлено таке порушення:

п.187.1, 198.6 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість на 156623 грн., у т.ч. у липні 2011р. на 19660 грн., у вересні 2011р. на 136963 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 26.01.2012р. № 0000232301 про збільшення (донарахування) суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 195778,75 грн., з яких за основним платежем 156623,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) сумою 39155,75 грн.

Перевіряючи обґрунтованість визначення суми заниження податку на додану вартість на суму 156623,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень - рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям таких повідомлень -рішень, якими позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток та нараховані штрафні санкції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Так, визначення відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 156623,00 грн. склалося внаслідок не включення КРП ВПВКГ суми ПДВ до складу податкових зобов'язань у липні 2011 в розмірі 19660,26 грн. та у вересні 2011 в розмірі 136963 грн.

Перевіряючи реальність заниження податкових зобов'язань у липні 2011р. на суму 19660,26 грн. суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.10.10р. по 31.12.10р. позивачем були застосовані методи нарахування податкових зобов'язань відповідно з вимогами діючого законодавства, а саме:

П.п.7.3.5.п.7.3.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168-97/ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань при поставці товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податків або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому вигляді;

У п. 11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" - встановлено що, у випадку, коли платники податків надають послуги водопостачання, водовідведення або надають послуги, вартість яких включається у склад квартирної плати фізичним особам, бюджетним установам, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість визначають базу оподаткування по касовому методу;

П.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" застосовуються при наданні послуг послуги водопостачання, водовідведення іншім споживачам.

За період з 01.01.10р. по 30.09.11р. позивачем також застосовані методи нарахування податкових зобов'язань відповідно до Податкового кодексу України, а саме.

П. 187.7. Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (надалі - ПК України) встановлює , що датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

У п. 187.10 ПК України, визначено що, у разі, якщо платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі - ЖЕКи), датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку, а датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунка в оплату придбаних товарів/послуг.

З урахуванням змін, внесених доп. у п. 187.10 ПКУ з 01.07р. платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартової плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрированим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за методом.

Отже, згідно зі вказаними вимогами законодавства, податкові зобов'язання з послуг водопостачання та водовідведення, наданих населенню та бюджетним установам не зареєстрованим як платники податку, а також ЖЕКам, нараховуються по факту оплати за надані послуги.

Іншим категоріям споживачів послуг КРП ППВКГ та надання інших (встановлення лічильників, техпослуги тощо) податкові зобов'язання нараховуються за першою подією згідно з п.п.7.3.5.п.7.3.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 187.1 ПК України.

Так, при відпрацюванні відхилень між сумами податкових зобов'язань з податку на додану вартість КРП ППВКГ м.Керчі та його контрагентів у липні 2011р, встановлені відхилення з податкових зобов'язань на загальну суму 19660,26 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Пролів».

З матеріалів справи вбачається, що виявлена розбіжність склалося внаслідок не включення позивачем суми ПДВ до складу податкових зобов'язань, що призвело до заниження податкових зобов'язань у липні 2011р. на суму 19660,26 грн. з наданих послуг водопостачання та водовідведення на ТОВ «Пролів» (ЄДРПОУ 37466258).

Дослідивши матеріали справи, та згідно з даними ж/о по рах. 361, де обчислено надання послуг на загальну суму 98301,30 грн., у т.ч. ПДВ 19660,26 грн., позивачем у липні 2011р. сума у розмірі 19660,26 грн. дійсно не була включена до реєстру податкових накладних і до складу податкових зобов'язань.

Згідно п.п.14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податок на додану вартість є непрямим податком, внаслідок чого повинен бути збалансовано відображений як у складі податкових зобов'язань постачальника, так і у складі податкового кредиту покупця по всьому ланцюгу поставки до кінцевого товаровиробника (імпортера). Для дотримання балансу Державного бюджету України такі вимоги повинно бути виконано всіма учасниками ланцюга постачання.

Таким чином, не відображення у складі податкових зобов'язань операції з реалізації послуг водопостачання та водовідведення на адресу ТОВ «Пролів» привело до заниження ПДВ перевіряємим підприємством у сумі 19660,26 грн.

У зв'язку з зазначеним, доводи позивача стосовно неправомірного заниження відповідачем суми податку на додану вартість у розмірі 19660,26 є необґрунтованими та такими що спростовуються матеріалами справи.

Щодо, невизнання органами ДПІ у м. Керчі АРК ДПС заниження податкових зобов'язань у вересні 2011 в розмірі 136963 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.10 ПК України, порядок ведення Єдиного реєстру податкових н встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документ, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Так, під час проведення перевірки, відповідачем встановлено розбіжність між єдиним реєстром податкових накладних та реєстром отриманих податкових накладних, наданих позивачем до декларації за вересень 2011р. в результаті взаємовідносин з ВАТ «Крименерго».

Судом встановлено, що ВАТ «Крименерго» (код ЄДРПОУ 00131400) 22.09.2011р. було включено до єдиного реєстру податкових накладних (надалі - «ЄРПН») з датою 22.09.2011р. податкову накладну № 10961/057 про надання електроенергій на загальну суму 1997,212,56 грн., у т.ч. ПДВ 332868,76.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що фактично вказана податкова накладна була виписана та надана до КРП ВПВКГ з датою 21.09.2011.

Згідно з наданою податковою накладною КРП ВПВКГ суму ПДВ у розмірі 136961 (часткове включення сум ПДВ згідно з п. 187.10 ст. 187 НКУ) включено до реєстру отриманих податкових накладних та до складу податкового кредиту.

Таким чином, позивачем до складу податкового кредиту в порушення п. 198.6 ПКУ було включено ПДВ у розмірі 136963,35 грн. за податковою накладною від 21.09.2011р., яка не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, на виконання вищевказаних вимог, заяви КРП ВПВКГ зі скаргою на постачальника ВАТ «Крименерго» до органів ДПІ в м. Керчі не надходило.

Тобто, підприємство не використало свої права, які передбачені ст.. 201.10 ПК України, щодо подання заяви із скаргою на продавця ВАТ «Крименерго» яким виписано помилкову податкову накладну, що призвело до необґрунтованого включення суми ПДВ у розмірі 136963,35 грн., до складу податкового кредиту на підставі помилково оформленій податковій накладний та його завищення на вказану суму.

А отже, відповідачем правомірно, з урахуванням вимог податкового законодавства, визначена сума грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 136963,35 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висновки щодо заниження позивачем ПДВ викладені в акті перевірки № 29/23-1/19195199 від 16.01.2012 р. є такими що відповідають дійсності та матеріалам справи, а тому ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС правомірно визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 156623,00грн.

У зв'язку з цим, також обґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їх вимоги чи заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 КАС України.

Позивач, всупереч вимогам ч.ч.1, 2 ст. 72 КАС України, не надав суду доказів того, що ним у відповідності до вимог податкового законодавства правомірно був оформлений ПДВ у липні та вересні 2011 за правовідношеннями з ТОВ «Пролів» та ВАТ «Крименерго».

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою формування податкового кредиту є підставою для його формування та відображення у податковій звітності з податку на додану вартість, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Стаття 71 КАС України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позовні вимоги Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" є безпідставними та не заснованими на діючому законодавстві, що є підставою для відмови у їх задоволенні.

За змістом ст. 94 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову, судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду, не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 04.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 09.10.2013 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.