ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 жовтня 2013 року справа № 813/7497/13-а Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді: Крутько О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Приватного підприємства «С.П.» про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася у Львівський окружний адміністративний суд з позовом про стягнення податкового боргу у розмірі 11104,79 грн. з рахунків Приватного підприємства «С.П.». В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача існує податковий борг внаслідок несплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю у розмірі 11104,79 грн. Враховуючи те, що відповідачем тривалий час не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно, просить позов задовольнити повністю. Ухвалою від 04.10.2013 року суд відкрив скорочене провадження у даній справі, надав відповідачу строк для подання заперечення проти позову або заяви про визнання позову та роз'яснив наслідки такого неподання. Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в порядку скороченого провадження, однак поштова кореспонденція від відповідача повернулася на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ч.8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Відповідно до п.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З врахуванням того, що на адресу суду від відповідача не надходило заперечення проти позову та заяви про визнання позову, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного. Приватне підприємство «С.П.» зареєстроване 01.06.2007 року як юридична особа з присвоєнням коду ЄДРПОУ: 35189990, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.09.2013 року №17236624. Відповідача взято на облік в органах державної податкової служби. Матеріалами справи (копія декларації, копія податкової вимоги, довідка про заборгованість) підтверджується наявність у Приватного підприємства «С.П.» податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб – у розмірі 11104,79 грн. (згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік від 19.02.2012 року). Спірні правовідносини регулюються Податковим Кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI. Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби. Відповідно до припису норми п.п. 14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 вищезазначеного Кодексу вбачається, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Підпунктом 20.1.18. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до довідки Миколаївської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області №2925/10/2030-017 від 24.09.2013 року по Приватному підприємству «С.П.» станом на 24.09.2013 року обліковується заборгованість з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 11104,79 грн. (в тому числі основна сума – 11026,52 грн., пеня – 78,27 грн.) Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (ст.288 Податкового кодексу України). Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Пунктом 286.2 ст.286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Згідно п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Відповідно до п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Згідно з п.288.2 ст.288 Податкового кодексу України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені кодексом. Положеннями п.п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 10.07.2013 року №115-19 на суму 7830,00 грн., яку отримано відповідачем 16.08.2013 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи. Згідно із п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України). Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.1. статті 95). Як встановлено судом, з моменту надіслання податкової вимоги на адресу Приватного підприємства «С.П.» пройшло 60 днів, суму податкового боргу сплачено не було. У відповідності до пункту 95.3. цієї ж статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Згідно пункту 95.4. статті 95 орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу. Частиною 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. З урахуванням викладеного, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Керуючись ст.ст. 71, 94, 158, 159, 160-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в : Позов задовольнити повністю. Стягнути з рахунків Приватного підприємства «С.П.» (місцезнаходження: 81132, с. Малечковичі, вул. Озерна, 1 А, код ЄДРПОУ: 35189990) у банках, обслуговуючих цього платника податків, до Державного бюджету України 11104 (одинадцять тисяч сто чотири) грн. 79 коп. податкового боргу. Постанову звернути до негайного виконання. Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом десяти днів з дня одержання копії постанови апеляційної скарги, яка подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя Крутько О.В.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2013 |
Оприлюднено | 25.10.2013 |
Номер документу | 34323722 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Крутько Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні