Ухвала

від 23.10.2013 по справі 805/3732/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року справа №805/3732/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Крамська С.О.

за участю представників від:

позивача не з'явився

відповідача Кузьмичова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року по адміністративній справі № 805/3732/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька Логістична Компанія» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2012 року та від 10.10.2012року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року позов (з урахуванням уточнених вимог) задоволений.

Скасоване податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області №0000491504 від 07.09.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 537480грн.

Скасоване податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області №0000142002 від 10.10.2012року, відповідно до якого застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в сумі 134370грн. Вирішене питання про судові витрати (а.с.70-71, 72-76 т.2).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Київському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області звернулось з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю. (а.с.78-79 т.2). Щодо порушення норм матеріального права посилаються на абз.а п.50.1 ст.50 ПК України, відповідно до чого підприємство подало уточнюючи розрахунки у вересні 2012 року після отримання оскарженого ППР, а не в зв'язку із самостійним виявленим порушенням.

Представник відповідача - апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні вимог позивача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду письмові заперечення проти апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Будь-яких порушень податкового законодавства, зазначених податковим органом допущено не було.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що ТОВ «Донецька Логістична Компанія» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом від 25.03.2011року за №100328543.

Позивачем 20.10.2011 року до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області подана податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2011року, відповідно до якої у рядку 12.1 відображена сума в розмірі 2126805,00грн., яка сплачена підприємством митним органам (згідно контракту №ДТ-934/1011 від 10.11.2010року), та яка надалі у звітах, починаючи з жовтня 2011року відображалась у рядку 24, як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

За результатами роботи підприємства у період з вересня 2011 року по січень 2012 року вищезгадана сума від'ємного значення податкового кредиту, яка може бути використана у наступних періодах, за даними декларації з податку на додану вартість від 17.02.2012року за №9011963885 за січень 2012року складає 900168,00грн (рядок 24) (т.1 арк.с. 136).

24.02.2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку, за результатами якої встановлено заниження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2012року на суму 900168,00грн. (акт перевірки від 29.02.2012року за №933/15-2/35227831). За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002661640/0 від 01.03.2012 року, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за №9009293042 від 20.10.2011року за вересень 2011року на суму 900168,00грн.

Згідно із п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування.

У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Так, відповідно до п.200.4а ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питання достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних періодів по декларації за березень 2012 року, за результатами якої складено акт від 16 травня 2012 року №674/15-4/35227831, яким встановлено невідповідність суми бюджетного відшкодування щодо суми, заявленої в податковій декларації з ПДВ за березень 2012 року (абз. "а" п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України) в сумі 537480 грн., тобто платником занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за березень 2012 року на 537480 грн.

Як встановив суд першої інстанції, перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охопила декларації, починаючи з попередніх звітних податкових періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ до звітного податкового періоду - березень 2012 року.

Від'ємне значення ПДВ виникло у звітному періоді - вересні 2011 року, залишок від'ємного значення вказаного податкового періоду становив 537480 грн.

В декларації з ПДВ за звітний податковий період березень 2012 року (від 11 квітня 2012 року №9018102346) підприємство відобразило від'ємне (позитивне) значення звітного періоду - +64067 грн., залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду - 537480 грн., ПДВ сплачений митним органам за вересень 2011 року - 2126805 грн. У рядку 24 декларації з ПДВ за березень 2012 року позивачем зазначено суму 537480 грн.

24 травня 2012 року на підставі акта від 16 травня 2012 року №674/15-4/35227831 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000381504 (форма "В2"), яким на підставі п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 та п. 200.14 (а) ст. 200 Податкового кодексу України за порушення п. 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу платнику збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 3 місяці 2012 року на 537480 грн., і зазначено, що відповідно до п. "а" ст. 200.14 Податкового Кодексу України вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 537480 грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2013року по справі №805/8897/13-а (набрала законної сили) податкове повідомлення-рішення №0000381504 (форма "В2") від 24.05.2012року було скасовано.

Судом було зазначено, що з урахуванням того, що платник невірно відобразив суму, яку було зменшено за результатами перевірки, склалась ситуація подвійного обліку від'ємного значення податку: по особовому рахунку платника та в декларації з ПДВ. Неправомірне відображення залишку від'ємного значення ПДВ призвело до повторного складання акта відмови платника від бюджетного відшкодування ПДВ в обсязі 537480грн.

Судом по справі №805/8897/13-а також було встановлено, що після отримання податкового повідомлення-рішення №0000381504 (форма "В2") від 24.05.2012року у вересні 2012року підприємство подало уточнюючі декларації за період лютий - липень 2012 року, якими повністю виконало вимоги законодавства і привело показники податкової звітності з ПДВ у відповідності до актів перевірки та податкових повідомлень-рішень. Сума бюджетного відшкодування в розмірі 537480 грн. була повернута з бюджету на особовий рахунок позивача.

Як правильно встановив суд першої інстанції, в обліковій картці платника ПДВ з урахуванням того, що платник невірно відобразив суму, яку було зменшено за результатами попередньої перевірки, тобто не врахував її відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України у зменшення податкових зобов'язань, та з урахуванням відображення показників податкового повідомлення-рішення №0000381504 від 24.05.2012 року, склалась ситуація подвійного обліку від'ємного значення ПДВ на суму 537480грн.

Довідкою (у формі висновку) про результати документальної невиїзної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ №2063/1504/35227831 від 04.09.2012 року встановлено, що за результатами перевірки заявленої підприємством за березень 2012року суми бюджетного відшкодування ПДВ встановлено порушення платником абз. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 537480 грн. зменшено в повному обсязі. На підставі зазначеного акта податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 07.09.2012року за №0000491504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 537480,00грн. по податковій декларації з ПДВ за №9018102346 від 11.04.2012 року за березень 2012року та податкове повідомлення - рішення від 10.10.2012року за №0000142002, яким до підприємства застосовані штрафні санкції в розмірі 134370грн., які є предметом оскарження в даній справі.

Як зазначалось раніше, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2013 року по справі №805/8897/13-а, яка залишена буз змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013 року, податкове повідомлення-рішення №0000381504 (форма "В2") від 24.05.2012 року, яким підприємству збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2012 року на 537480грн. було скасовано.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням поданих платником податків уточнюючих декларацій з ПДВ за період лютий - липень 2012 року та фактів, встановлених постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.07.2013 року по справі №805/8897/13-а, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ «Донецька Логістична Компанія» в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000491504 від 07.09.2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 537480,00грн. є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення №0000491504 від 07.09.2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 537480,00грн. таким, що підлягає скасуванню.

З огляду на неправомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000491504 від 07.09.2012року, неправомірним є податкове повідомлення-рішення №0000142002 від 10.10.2012 року про нарахування штрафних санкцій на суму 134370,00грн., яке підлягає скасуванню.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, податковим органом при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не були враховані норми п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України стосовно строків прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято 10.10.2012року за результатами довідки №2063/1504/35227831 від 04.09.2012 року, тобто з порушенням десятиденного строку з дня вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції також надана обґрунтована оцінка щодо питання оформлення результатів перевірки, що також підтверджує протиправність прийнятих ППР.

Так, згідно п.п.86.1, 86.2 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу

Як правильно зазначив суд першої інстанції, в порушення норм п.п.86.1, 86.2 ст.86 Податкового кодексу України податковим органом довідкою (у формі висновку) №2063/1504/35227831 від 04.09.2012року про результати документальної невиїзної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2012 року встановлені порушення платником абз. «а» п.200.4 Податкового ст.200 Податкового кодексу України та в описові частині довідки вказано, що посадовими особами податкового органу було проведено камеральну перевірки підприємства.

Крім того, п. 4.4.2. Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими нараховано від'ємне значення та/або задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість, що затверджений наказом ДПС України від 19.06.2012року за N 522 передбачено, що довідка у формі висновку складається у разі відсутності порушень за результатами перевірки.

У разі встановлення факту заниження (завищення) заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за результатами проведення камеральної перевірки пунктом 4.5.1 Регламенту передбачене оформлення акту відповідно до вимог статті 86 ПК України та за формою, наведеною у додатку 3 до наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011року за N 1492.

Відповідно до п. 86.2. ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно наданих пояснень в суді представника відповідача, податковим органом була проведена саме камеральна перевірка позивача. У Довідці також зазначено про проведення камеральної перевірки. Тому з урахуванням положень наведених вище нормативно-правових актів відповідачем повинний складатися акт перевірки, який після реєстрації у податковому органі надсилається платнику податків.

Під час розгляду справи, судом було витребуваний журнал реєстрації актів перевірки. На вимогу суду першої інстанції такий журнал наданий не був, однак в усній формі повідомлено про відсутність у ньому записів про реєстрацію актів №2063/1504/35227831 від 04.09.2012 року.

Тобто, відповідачем у порушення п. 86.2. ст. 86 ПК України не складався та не реєструвався у податковому органі акт камеральної перевірки.

Згідно з п.п. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно зменшити суму бюджетного відшкодування, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Зважаючи на відсутність належним чином оформлених результатів перевірки позивача, та їх належної реєстрації, у відповідача не було законних підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Також, форма Акту камеральної перевірки, яка є додатком 3 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011року за N 1492 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012року за N 1342, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011р. за N 1490/20228) передбачає зазначення відміткою "х" суті встановленої помилки (порушення) з наведеного у акті переліку.

Відповідно до п. 5, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010року за N 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772) за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

На підставі зазначеного, вимоги до оформлення результатів як документальних, так і камеральних перевірок, передбачають викладення змісту встановленого порушення, який би дозволяв з'ясувати обставини його вчинення та докази (при документальних перевірках), якими воно може підтверджуватися.

Колегія також погоджує висновки суду першої інстанції, що надана відповідачем Довідка не відповідає тами вимогам, оскільки не містить по суті порушення нічого, окрім посилання на порушену норму абз. "а" п. 200.4. ст. 200 ПК України. Посилання на яку, не вказує та не визначає суть такого порушення.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, зміст цієї норми передбачає декілька чинників, які впливають на розрахунок суми бюджетного відшкодування. За відсутності у Довідці зазначення обставин вчинення правопорушення, суд не може визначити самостійно, які з цих чинників вплинули на висновок відповідача.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо допущених порушень судом норм процесуального права. Апелянтом взагалі не наведені норми, які були порушені, в чому полягає їх порушення, яким чином такі порушення вплинули на суть справи. Навпаки, колегія суддів зазначає, що судом жодним чином не були порушені вимоги ст.ст.159, 71, 86 КАС України.

Виходячи із змісту апеляційної скарги, її доводи взагалі не наводять будь-які порушення ні норм матеріального ні процесуального права, які були допущені судом першої інстанції при розгляді справи та вирішенні спірних питань щодо виявлених податковим органом порушень вимог податкового законодавства позивачем.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняте відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи апелянтів не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року по адміністративній справі № 805/3732/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 23 жовтня 2013 року. У повному обсязі виготовлена 24 жовтня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар