Постанова

від 16.08.2007 по справі 2-а-159/07

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2 - А - 159 / 2007 р

Справа № 2 - А

- 159 / 2007 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2007

року Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого

судді:                     Юзвик М. М.

секретаря                                    Поліщук В.М.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом, ОСОБА_1до

Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної

державної адміністрації, про визнання незаконною відмову суб'єкта владних

повноважень вчинити певні дії та стягнення недоотриманої допомоги на

оздоровлення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач

18.07.2007 року звернувсь до суду з названим позовом мотивуючи тим,  що він є потерпілим від наслідків аварії на

ЧАЕС 1 (першої) категорії,  та інвалідом

2 (другої) групи і згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу

на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат,  розмір якої визначається на момент

виплати,  але відповідачем виплачено

вказану допомогу за 2004 - 2006 роки у значно нижчому розмірі. Оскільки

відповідач відмовляється провести доплату вказаної грошової допомоги ,  то позивач просить суд визнати неправомірною

відмову Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної

державної адміністрації щодо виплати недоотриманої суми одноразової допомоги на

оздоровлення за 2004 рік,  2005 рік,  2006 рік, 

виходячи з розміру мінімальної заробітної плати та стягнути з

відповідача на його користь 4223 гривні 30 коп. недоотриманої допомоги на

оздоровлення за 2004 - 2006 роки.

В

судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги адміністративного позову,  посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник

відповідача позовні вимоги не визнав .

Заслухавши

пояснення позивача,  представника

відповідача,  дослідивши письмові докази

,  суд приходить до висновку,  що позов підлягає до задоволення .

По

справі судом встановлено ,  що позивач

ОСОБА_1 є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 1 (першої ) категорії та

інвалідом 2 (другої) групи, 

підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1 С та витягом із

акту огляду у МСЕК № 294432 .

Відповідно

до  ст. 48 Закону України „Про статус і

соціальний захист громадян,  які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ передбачена щорічна допомога

на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - п'ять мінімальних

заробітних плат розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент

виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх

проживання органами соціального захисту населення .

Судом

встановлено,  що відповідачем виплата

щорічної допомоги на оздоровлення позивачу у слідуючи розмірах : за 2004 рік -

26 гривень 70 коп.; за 2005 рік - 100 гривень; за 2006 рік - 100 гривень .

Ці

обставини підтверджуються довідкою управління та не оспорюються відповідачем .

Зазначена

допомога на оздоровлення виплачується управлінням соцзахисту населення в тих

розмірах ,  які встановленні постановою KM

України від 26.07.1996 року за № 836 „

2

Про

компенсаційні виплати особам,  які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ за період з 2005 року.

Позивач

просить суд стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму одноразової

допомоги на оздоровлення виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на

момент виплати .

В своїх

письмових запереченнях проти позову відповідач посилається на те,  що щорічна допомога на оздоровлення

виплачується згідно  ст. 62 Закону

України „ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи „ його застосування проводиться у порядку визначеному

Кабінетом Міністрів України,  рішення

якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними

органами виконавчої влади України, 

місцевими органами державної влади, всіма суб'єктами господарювання

незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. А саме в

розмірах,  які визначені КМУ виходячи з

реальних можливостей Державного бюджету України згідно з бюджетними

призначеннями і враховуючи  ст. 95

Конституції України . Управління праці та соціального захисту населення

Володарської районної державної адміністрації є розпорядником коштів,  які виділяються на виконання Чорнобильських

програм згідно Закону України „ про державний бюджет України на 2007 рік „ та

проводить виплати відповідно до кошторисних призначень та паспортів бюджетних

програм затверджених на рік,  тому

виплати позивачу вказану суму управління праці та соціального захисту населення

не має можливостей в зв'язку з відсутності коштів . Такі виплати не передбачені

кошторисом та не закладені в Державному бюджеті.

Але з

цими запереченнями відповідача суд не може погодитись з наступних підстав .

Відповідно до ч. 2  ст. 19 Конституції

України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України .

За  ст. 113 Конституції України,  KM України у своїй

діяльності керується Конституцією і законами України ,  актами Президента України .

Згідно

ч. 1  ст. 9 КАС України суд при вирішенні

справи керується принципом законності, 

відповідно до якого органи державної влади,  органи місцевого самоврядування,  їхні посадові і службові особи зобов'язанні

діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією

та законами України .

Розмір

допомоги на оздоровлення,  визначений вказаними

вище постановами KM України суперечить вимогам  ст.48 Закону та іншим нормам Законів .

Так,  відповідно до 

ст. 89 Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік „ з 1

січня 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений на рівні 205

гривень на місяць ,  з 1 вересня 2004

року - 237 гривень на місяць .

 ст. 83 Закону України „ Про державний бюджет

України на 2005 рік „ установлений з 1 січня 2005 року розмір мінімальної

заробітної плати 262 гривень на місяць , 

з 1 квітня 2005 року - 290 гривень , 

з 1 липня 2005 року - 310 гривень , 

з 1 вересня 2005 року - 332 гривні.

Згідно

з  ст. 83 Закону України „ Про державний

бюджет України на 2006 рік „ установлений з 1 січня 2006 року розмір

мінімальної заробітної плати 350 гривень на місяць ,  а з 1 липня 2006 року - 375 гривень ,  з 1 грудня 2006 року 400 гривень .

Всі

вказані Закони не мали жодних обмежень щодо застосування  ст. 48 Закону України „ Про статус і

соціальний захист громадян ,  які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ ,  яка передбачає право позивача на щорічну

допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат,  а навпаки 

ст. 2 вказаного Закону України „ Про встановлення мінімальної заробітної

плати на 2003 рік „ передбачено обов'язок KM України

здійснювати застосування цих норм .

3

ст. 95 Конституції України, на яку посилається представник

відповідача, передбачено,  що виключно

законом про Державний бюджет України визначаються будь - які видатки держави на

загальносуспільні потреби,  розмір,  і цільове спрямування цих видатків .

Але

Законами про Державний бюджет України на відповідні роки розмір вказаної

допомоги не визначений ,  як

наприклад,  розмір одноразової грошової

допомоги ветеранам війни,  на яких

поширюється чинність Закону України „ Про статус ветеранів війни ,  гарантії їх соціальний захист „

Крім

того ,   ст. 62 Закону України „ Про

статус і соціальний захист громадян,  які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ ,  на яку також посилається відповідач

заперечуючи проти позову,  надає KM

право визначати порядок застосування цього Закону,  але не делегує йому повноважень щодо

визначення розміру допомоги на оздоровлення, 

встановленої цим Законом . Відповідно до 

ст. 71 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „ дія положень цього Закону не

може призупинятись іншими законами,  крім

законів про внесення змін до цього Закону .

Слід

зазначити ,  що дію положень  ст. 48 вказаного Закону зупинено на 2006 рік

в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної

заробітної плати згідно з Законом України від 20.12.2005 року № 3235 - ІУ

,  до цього Верховна Рада України ніяких

законів з цих питань не приймала.

Між тим

,  визначені постановою KM

України № 836 розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися тривалий

час незмінними ,  хоча розмір мінімальної

заробітної плати неодноразово змінювавсь, 

а з 2005 року постановою KM № 562 розмір

цієї допомоги був змінений ,  але в

супереч  ст. 48 Закону він також

визначений у твердій грошовій сумі.

Отже,  оскільки закони України мають вищу юридичну

силу над урядовими нормативними актами , 

то суд вважає,  що при вирішенні

даного спору підлягають застосуванню саме положення  ст. 48 Закону „ Про статус і соціальний

захист громадян ,  які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи „ та положення зазначених вище Законів про

встановлення розміру мінімальної заробітної плати,  а не постанови KM України

№ 836 та № 562 .

Згідно

ч. 4  ст. 9 КАС України у разі

невідповідності нормативно - правового акта Конституції України,  закону України,  міжнародному договору,  згода на обов'язковість якого надана

Верховною радою України,  або іншому

правовому акту,  суд застосовує правовий

акт,  який має вищу юридичну силу .

Отже,  враховуючи наведене, управління соцзахисту

населення повинно було виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення

виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати .

За  ст. 99 КАС України для звернення до

адміністративного суду за захистом прав, 

свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,  який обчислюється з дня,  коли особа дізналась або повинна була

дізнатися про порушення своїх прав, 

свобод чи інтересів.

Вказаний

строк застосовується судом за умови ,  якщо

на цьому наполягає одна із сторін ,  на

що вказано в  ст. 100 КАС України .

Представник

відповідача в судовому засіданні не просив суд застосовувати вказаний строк

,  і в своїх письмових запереченнях також

на строк відповідач не посилається .

Інших строків

для звернення до адміністративного суду по даній категорії справ ні КАС,  ні іншими законами не встановлено .

На

письмову заяву позивача було надано управлінням соціального захисту населення

Володарської районної державної адміністрації офіційне письмове роз'яснення

щодо виплати вказаної допомоги на оздоровлення та відмовлено в проведенні

перерахунку цієї допомоги з тих же підстав що зазначені у запереченні проти

позову,  що стверджується копією

зазначеного листа за № 1999 від 18.07.2007 року ,  тобто про порушення своїх прав

4

позивачка

фактично дізналася після вказаної відмови та після ознайомлення з рішеннями

Верховного Суду України та Вищого Адміністративного Суду України, щодо практики

застосування законодавства,  яке регулює

порядок виплати вказаної грошової допомоги на оздоровлення.

Таким

чином ,  суд вважає за можливе визнати

відмову відповідача щодо перерахунку вказаної грошової допомоги неправомірною

та стягнути на користь позивача з відповідача недоотриману суму допомоги на

оздоровлення із врахуванням мінімальної заробітної плати на момент виплати

допомоги за мінусом виплаченої допомоги , 

відповідно слідуючим розрахункам :

За 2004

рік фактично виплачено 26 гривень 70 коп., 

підлягає сплаті згідно Закону (205 грн. х 5 ) = 1025 гривень,  розмір недоотриманої суми (1025 - 26.70) =

998 гривень 30 коп.

За 2005

рік фактично виплачено 100 гривень, 

підлягає сплаті згідно Закону (310 грн. х 5) = 1550 гривень,  розмір недоотриманої суми (1550 - 100) = 1450

гривень 00 коп.

За 2006

рік фактично виплачено 100 гривень, 

підлягає сплаті згідно Закону (375 грн. х 5) = 1875 гривень,  розмір недоотриманої суми (1875 - 100) = 1775

гривень 00 коп.

Всього

за 2004 ,  2005 , 2006 роки фактично

сплачено 226 гривень 70 коп,  підлягає

сплаті згідно Закону 4450 гривень , 

розмір недоотриманої суми 4223 гривень 30 коп.

На

підставі  ст. 4 Декрету KM

України „ Про державне мито „ позивач звільнений від сплати судового збору

на користь держави .

КЕРУЮЧИСЬ  ст. ст. 19, 

113 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, ст. ст. 48, 

62,  71 ЗАКОНУ УКРАЇНИ „ ПРО

СТАТУС І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ

КАТАСТРОФИ „,   ст.83 ЗАКОНУ УКРАЇНИ „

ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ НА 2005 РІК „ ,  

ст. ст. 6,  9, 17,  89, 99, 100, 158-163,  185, 186 КАС УКРАЇНИ,  СУД,  -

ПОСТАНОВИВ :

Позов

задовольнити.

Визнати

відмову управління соціального захисту населення Володарської районної

державної адміністрації щодо перерахунку одноразової грошової допомоги на

оздоровлення,  ОСОБА_1,  виходячи з розміру мінімальної заробітної

плати - неправомірною .

Стягнути

з управління соціального захисту населення Володарської районної державної

адміністрації (Київська область смт. 

Володарка,  вул.  Коцюбинського,  13 ) на користь ОСОБА_1,  4223 гривень 30 коп. недоотриманої суми

одноразової грошової допомоги за 2004 - 2006 роки .

Від

сплати державного мита (судового збору) позивача звільнити .

Постанова

може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через

Володарський районний суд Київської області протягом 20 днів після подання

заяви про апеляційне оскарження,  яка

може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови.