Рішення

від 15.10.2013 по справі 910/16798/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16798/13 15.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ЕМКО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "ЕКОЛОГІЯ ВОДИ"

про стягнення 53 516,16 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Шкуратов О.С.- доручення б/н від 03.07.2013 року;

від відповідача: Сисоєв В.Ж.- директор;

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "ЕМКО" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "ЕКОЛОГІЯ ВОДИ" про стягнення 53 516,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування майном згідно умов Договору оренди № 145 від 23.12.2011 року

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 33 447,60 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 20 068,56 грн. - пеня.

Ухвалою від 02.09.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.09.2013 року.

24.09.2013 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли документи по справі.

25.09.2013 року представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом задоволено.

Враховуючи неподання представником відповідача витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі документів, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи 15.10.2013 року.

В судовому засіданні 15.10.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.10.2013 року позовні вимоги визнав.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 15.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "ЕМКО" (далі по тексту - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ "ЕКОЛОГІЯ ВОДИ" (далі по тексту - відповідач, орендар) укладено Договір оренди № 145 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом договору є оренда майна Орендарем у Орендодавця для здійснення діяльності у сфері архітектури та інженерно-технічної діяльності, пов'язаної з будівництвом та інше за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 99 (далі по тексту - орендоване майно).

Згідно з п. 2.1. Договору та додатку № 1 до Договору розмір орендної плати за місяць становить 6 689,52 грн.

Відповідно до п. 3.2.4. Договору Орендар своєчасно сплачує орендну плату.

Згідно з п. 6.1. Договору Договір набуває чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.10.2014 року.

Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору.

01.01.2012 року на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове, платне користування орендоване майно, на підтвердження чого позивач надав суду Акт передачі майна ТДВ «ЕМКО» в оренду орендарю ТОВ «НВФ «Екологія води» від 01.01.2012 року.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем за період з квітня 2013 року по серпень 2013 року виникла заборгованість в розмірі 33 447,60 грн.

На підтвердження іншого суду не надано жодного доказу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Договори, укладені між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди) та договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 760 ЦК України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування орендоване майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача орендні платежі в розмірі 33 447,60 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав суму основного боргу, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 33 447,60 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 5.2. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, які за розрахунками позивача становить 20 068,56 грн.

Згідно з п. 5.2. Договору в разі порушення строків оплати орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 1% від суми місячної орендної плати за кожен день прострочення оплати. Проте дія договору може бути припинена на вимогу Орендодавця з дня, визначеного ним, з підстав - невиконання Орендарем умов договору.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 20 068,56 грн. є надмірно великі, і тому суд керуючись ст. 233 ГК України зменшує розмір пені на 50%, і в цій частині позов підлягає задоволенню в розмірі 10 034,28 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, суддя, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "ЕКОЛОГІЯ ВОДИ" (04128, м. Київ, СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОН, вулиця Академіка Туполєва, будинок 17, код ЄДРПОУ 31955790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ЕМКО" (03680, м. Київ, СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОН, вулиця Виборзька, будинок 99, код ЄДРПОУ 04112785) 33 447 (тридцять три тисячі чотириста сорок сім) грн. 60 коп. - основного богу, 10 034 (десять тисяч тридцять чотири) грн. 28 коп. - пені, 1 399 (одну тисячу триста дев'яносто дев'ять) грн. 01 коп. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 22.10.2013 року.