Постанова

від 23.10.2013 по справі 815/7105/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     Справа № 815/7105/13-а ПОСТАНОВА   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2013 року                                                                       м. Одеса 10 год. 30 хв. Одеський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді – Балан Я.В., розглянувши  в  письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до Приватного підприємства «Ніко» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 4  483 грн. 13 коп. на р/р 3111029700011 (податок на додану вартість), одержувач УДКСУ в Одеській області, банк УДКС в Білгород-Дністровському районі в Одеській області, МФО 828011, - В С Т А Н О В И В:                   До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі – Білгород-Дністровська ОДПІ) до Приватного підприємства «Ніко» (надалі – ПП «Ніко») про стягнення податкової заборгованості у розмірі 4  483 грн. 13 коп. на р/р 3111029700011 (податок на додану вартість), одержувач УДКСУ в Одеській області, банк УДКС в Білгород-Дністровському районі в Одеській області, МФО 828011. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України та в даний час є боржником перед бюджетом. Так, за  ПП «Ніко» рахується заборгованість з податку на додану вартість яка виникла у відповідача на підставі несплаченого грошового зобов'язання в порядку та строки, визначені податковим законодавством та станом на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом відповідачем не сплачена, що завдає шкоди інтересам держави. В судове засідання представник позивача не прибув,належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи (аркуш справи 67). Через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду за вхід. № 29434/13 від 22.10.2013 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, в якому також зазначив, що позовні вимоги підгримує в повному обсязі з підстав, зазначених в адміністративному позові (аркуші справи 3-5, 71). Представник відповідача до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи (аркуш справи 68). Про причини неприбуття суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не подав. Заперечення проти позову до суду відповідач не надав. Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження. Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач зареєстрований в установленому законом порядку як юридична особа та перебуває на обліку у Білгород-Дністровській ОДПІ (аркуші справи 7-8, 11). Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового Кодексу України № 2755-VII від 02.12.2010 року (надалі – Податковий Кодекс) податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та сплатити суми податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом. Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000 р. (чинний на момент виникнення спірних правовідносин щодо декларацій за листопад та грудень 2010 року) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах   платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати   уточнюючий розрахунок. Платник податків, відповідно до положень п.п. 16.1.4, 16.1.9 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Судом встановлено, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку із несплатою самостійно визначених ПП «Ніко» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з листопада 2010 року по серпень 2011 року грошових зобов'язань. Згідно матеріалів справи, ПП «Ніко» до податкового органу подало податкові декларації з податку на додану вартість, в яких позивачем самостійно визначались зобов'язання з податку на додану вартість з відповідними додатками: - № 99761 від 19.09.2011 року за 8 місяць 2011 року, згідно якої відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі –               156 грн. 00 коп. (аркуш справи 14-16); - № 96808 від 21.08.2011 року за 7 місяць 2011 року, згідно якої самостійно визначена сума зобов'язання з податку на додану вартість складає – 232 грн. 00 коп.  (аркуші справи 17-19); - № 85490 від 20.07.2011 року за 6 місяць 2011 року, згідно якої самостійно визначена сума зобов'язання з податку на додану вартість складає – 2  122 грн. 00 коп. (аркуші справи 20-23); - № 72522 від 20.06.2011 року за 5 місяць 2011 року, згідно якої самостійно визначена сума зобов'язання з податку на додану вартість складає – 1  401 грн. 00 коп. (аркуші справи 24-28); - № 68422 від 20.05.2011 року за 4 місяць 2011 року, згідно якої самостійно визначена сума зобов'язання з податку на додану вартість складає – 374 грн. 00 коп. (аркуші справи 29-32); - № 59142 від 20.04.2011 року за 3 місяць 2011 року, згідно якої самостійно визначена сума зобов'язання з податку на додану вартість складає – 336 грн. 00 коп. (аркуші справи 33-36); - № 31324 від 21.03.2011 року за 2 місяць 2011 року, згідно якої самостійно визначена сума зобов'язання з податку на додану вартість складає – 374 грн. 00 коп. (аркуші справи 37-40); - № 6309 від 24.02.2011 року за 1 місяць 2011 року, згідно якої самостійно визначена сума зобов'язання з податку на додану вартість складає – 298 грн. 00 коп. (аркуші справи 41-43); - № 142414 від 20.01.2011 року за 12 місяць 2010 року, згідно якої самостійно визначена сума зобов'язання з податку на додану вартість складає – 123 грн. 00 коп. (аркуші справи 44-46); - № 126958 від 20.12.2010 року за 11 місяць 2010 року, згідно якої самостійно визначена сума зобов'язання з податку на додану вартість складає – 207 грн. 00 коп. (аркуші справи 47-49). Згідно п. 57.1  ст. 57 Податкового кодексу України  платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зазначене положення міститься в 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 закону України №2181-111 від 21.12.2000 року. Позивачем, за результатами проведення аналізу фінансової звітності ПП «Ніко» було встановлено, що у підприємства наявна податкова заборгованість у сумі 4  483 грн. 13 коп., що підтверджується довідкою про стан розрахунків боржника з бюджетом станом на 27.09.2013 року (аркуш справи 6) Таким чином, згідно податкових декларацій, розрахунку позивача податкової заборгованості ПП «Ніко» станом на 27.09.2013 року та зворотного боку облікової картки платника, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість, з урахуванням переплати у сумі 1  153 грн. 17 коп., складає 4  483 грн. 13 коп., який складається з недоїмки у розмірі 4  461 грн. 64 коп. та залишку несплаченої пені у розмірі 21 грн. 49 коп. (аркуші справи 6, 50-58). Згідно п.п. 4.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України,    податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно з п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 розділу 1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справ, з метою погашення податкового боргу, позивачем відповідно п. п. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України та п. 6.2.1 ст. 6 Закону України №2181-111 від 21.12.2000 року, на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу форми «Ю» № 1/29 від 05.01.2011 року (аркуш справи 9). Докази щодо оскарження або оплати відповідачем податкової заборгованості у розмірі 4  483 грн. 13 коп. повністю або частково станом на момент розгляду справи суду не надані. Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Судом не було встановлено жодної обставини або факту, які б спростовували заборгованості відповідача щодо сплати податку та звільняли б його від їхньої сплати, як це передбачено ст. 67 Конституції України чи свідчили про те, що вказана ним сума податкових зобов'язань є не узгодженою, оспорювалась в адміністративному чи судовому порядку, доказів на підтвердження факту погашення боргу перед бюджетом до суду відповідачем не надано,  вимоги позивача не спростовано. Відповідно до п. 20.1.18 Податкового Кодексу України  органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Тобто, позивач – орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг. У відповідності до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України  орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.     Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює    наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.    Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх    представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Зважаючи на те, що обов'язок платника податку сплатити суми податку та сбору в порядку та строки, визначені податковим кодексом України відповідачем не виконаний, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Білгород-Дністровської ОДПІ про стягнення з                      ПП «Ніко» податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі                                  4 483 грн. 13 коп. є обґрунтованими та такими, що підтверджені письмовими доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.                     Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 128, 159-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до Приватного підприємства «Ніко» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 4  483 грн. 13 коп. на р/р 3111029700011 (податок на додану вартість), одержувач УДКСУ в Одеській області, банк УДКС в Білгород-Дністровському районі в Одеській області, МФО 828011 – задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства «Ніко» (код ЄДРПОУ 32145877, місцезнаходження: 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 28А) податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 4 483 (чотири тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 13 (тринадцять) коп. на р/р 3111029700011, одержувач УДКСУ в Одеській області, банк УДКС в Білгород-Дністровському районі в Одеській області, МФО 828011. Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                    Я.В. Балан