Постанова

від 23.10.2013 по справі 812/8319/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2013 року Справа № 812/8319/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Лагутін А.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до комунальної установи «Краснодонська міська лікарня № 2» про стягнення заборгованості в сумі 70335,18 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2013 року управління Пенсійного Фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (далі - Позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до комунальної установи «Краснодонська міська лікарня № 2» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 70335,18 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV відповідач зобов'язаний внести до Пенсійного фонду відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII за період з 01.05.2013 року по 01.09.2013 року в сумі 70335,18 грн.

На виконання п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, позивачем відповідачу були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII період з 01.05.2013 року по 01.09.2013 року з повідомленням строку, до якого повинно бути здійснено відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Однак, у порушення вимог діючого законодавства, відповідач у встановлений термін не відшкодував Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, через що за ним утворилася заборгованість, яка складає 70335,18 грн., та на цей час залишається несплаченою.

На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.05.2013 року по 01.09.2013 року в сумі 70335,18 грн., на свою користь в судовому порядку.

Відповідач повідомлявся належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні (аркуш справи 26).

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.

Поняття платника страхових внесків, порядок реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та облік платників страхових внесків, розміри та порядок нарахування й сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників та інше врегульовується Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1.

Відповідно до пунктів «б-з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №221-1, відшкодуванню підлягають 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем надавались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.05.2013 року по 01.09.2013 року в сумі 70335,18 грн. (аркуші справи 9-20).

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду заперечень та не оскарживши їх в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Однак, заборгованість відповідачем до цього часу залишається несплаченою.

На підставі викладеного та враховуючи те, що за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б-з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.05.2013 року по 01.09.2013 року в сумі 70335,18 грн. відповідач не сплатив, позовні вимоги визнаються судом документально обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач від сплати державного мита (судового збору) звільнений.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до комунальної установи «Краснодонська міська лікарня № 2» про стягнення заборгованості в сумі 70335,18 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з комунальної установи «Краснодонська міська лікарня № 2» (94400, Луганська область, м. Краснодон, вул. Больнична колона, 1, код 03091084) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (94400, Луганська область, м. Краснодон, Мікроцентр 20, код 37907233) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.05.2013 року по 01.09.2013 року в сумі 70335,18 грн.(сімдесят тисяч триста тридцять п'ять гривень вісімнадцять копійок).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Лагутін