Постанова

від 07.10.2013 по справі 801/8525/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2013 р. (15:42) Справа №801/8525/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Захаровій М.В.,

за участю представника позивача - Маслюк О.В.,

представника відповідача - Євтодієва Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буделітсіті"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК.

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Буделітсіті"(далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.04.2013 року №0001141504 та №000251501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведені перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення -рішення, відповідач дійшов неправильних, необґрунтованих та недостовірних висновків щодо заниження позивачем податку на прибуток та правильності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Ухвалою від 07.10.2013 року замінено відповідача по справі Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим ДПС його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Представник відповідача позов не визнавав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буделітсіті" є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи - 35458397), перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим; у перевіряємому періоді було платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 20.03.2010 р. № 100274877, індивідуальний податковий номер 354583901096.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносин з ПП «Базіс Торг" (ЄДРПОУ 36165986), ТОВ ВТК "Окнополь" (ЄДРПОУ 36070617), ТПП "ПАН БУД" (ЄДРПОУ 37081614), ПП "Севелистрой" (ЄДРПОУ 35096833) за березень 2011 року, ПП "Сіті Буд" (ЄДРПОУ 37081640) за липень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 04.03.2013 р. № 1456/15.4/35458397.

З висновків акту перевірки вбачається, що відповідачем у ході перевірки позивача були встановлені такі порушення:

1) п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), п.44.1 ст.44, п.138.1. п.138.2, п.138.6, 138.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп. 139.1.9. п 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-У1 в ерзультаті чого занижено податок на прибуток у період, що перевірявся на загальну суму 46118грн., у тому числі по періодах: 1 квартал 2010 року - 42285 грн., 3 квартал 2011 року - 3833 грн.

2) п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 Ж2755-УІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 7161 грн., у тому числі по періодах: березень 2011 року у сумі 33828 грн., серпень 2011 року у сумі 3333 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.04.13р. № 0001141504 про збільшення (донарахування) суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 37995,25 грн., з яких за основним платежем 37161 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) сумою 834,25 грн. та № 0006251501 про збільшення (донарахування) суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальній сумі 56689,25, з яких за основним платежем 46118 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) сумою 10571,25грн.

Перевіряючи обґрунтованість визначення суми заниження податку на додану вартість на суму 37161 грн. та суми заниження податку на прибуток на суму 46118 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Буделітсіті", суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень - рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям таких повідомлень -рішень, якими позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток та нараховані штрафні санкції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Перевіряючи реальність придбання позивачем товарів(робіт, послуг) у ПП «Базіс Торг" (ЄДРПОУ 36165986), ТОВ ВТК "Окнополь" (ЄДРПОУ 36070617), ПП "ПАН БУД" (ЄДРПОУ 37081614), ПП "Севелистрой" (ЄДРПОУ 35096833), ПП "Сіті Буд" (ЄДРПОУ 37081640) суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «Буделітсіті» мало господарські відносини із ПП «Базис Торг», ТОВ ВТК «Окнополь», ПП «Пан-буд», ПП «Севелітстрой», ПП «Сіті Буд».

Так, судом встановлено, що ТОВ «Буделітсіті» (Замовник) укладало договір подряда №276 від 01.07.2011р. з ПП «Сіті Буд» (Підрядник) по реконструкції будівель та споруд по вул. Крилова.162 в м. Сімферополь на суму 20000,40 грн. Відповідно до умов договору Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням Замовника роботи згідно з проектно-кошторисною документацією, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити вказану роботу з реконструкції будівель та споруд по вул. Крилова,162 в м. Сімферополь. Згідно п. 2.1. 2.2 та договірної ціни цього договору ціна договору складає 20000,40 грн., у тому числі ПДВ 3333,40 грн. Пунктом 6.2 цього договору передбачено, що виконані Підрядником роботи приймаються Замовником па підставі підписаних актів виконаних робіт.

На виконання вказаного договору між сторонами був складений та підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011р. на суму 20000,40 грн. Також Підрядником виписана та надана Замовнику податкова накладна №36 від 20.07.2011р. на суму 20000,40 грн., у тому числі ПДВ 3333,40 грн.

Сплата коштів ТОВ «Буделітсіті» за виконану роботу підтверджується випискою банка за 20.07.2011р. в сумі 20000 грн. та випискою банку за 05.08.2011р. в сумі 0,40 грн. з призначенням платежу «за виконані ремонтно-будівельні роботи за рах. б/н від 20.07.2011р.».

Зазначений договір із ПП «Сіті Буд» був укладений ТОВ «Буделітсіті» з метою виконання взятих на себе зобов'язань перед ТОВ «КримПрофі» за договором підряду № 174/2011 від 01.04.2011р., предметом якого є реконструкція будівель та споруд по вул. Крилова,162 в м. Сімферополь. При цьому, умовами п. 4.2 договору підряду № 174/2011 від 01.04.2011р. ТОВ «Буделітсіті» надано право залучати за своїм вибором для виконання конкретних об'ємів робіт субпідрядні спеціалізовані організації.

Також, суд встановив, що ТОВ «Буделітсіті» (Замовник) мало господарські відносини з ПП «Севелітстрой» (Підрядник) на підставі договору підряду №161 від 01.03.2011р. по реконструкції будівель, розташованих за адресою м. Сімферополь вул. Крилова, 162 на суму 60741,60 грн. В порядку на умовах, визначених вказаним договором. Підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та на власний ризик викопати роботи по реконструкції будівель та споруд по вул. Крилова, 162 в м. Сімферополь згідно затвердженої проектно-кошторисної документації, відповідно до ДСТУ. ТУ ДСІІ в обумовлені цим договором строк, а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва відповідно до умов договору, прийняти завершений будівництвом обєкт та сплатити вартість виконаних робіт. Пунктом 3.1 договору та згідно договірної ціни вартість виконання будівельних робіт складає 60741,60 грн., а в силу п. 3.2 цього договору кінцевий розрахунок Замовником проводиться Підрядчику за виконані ним роботи, згідно підписаного акту здачі-прийомки виконаних робіт по формі КБ-2. по мірі надходження грошових коштів з бюджету па розрахунковий рахунок Замовника. Вказаний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р.

На виконання будівельних робіт ПП «Севелітстрой» була видана податкова накладна від 30.03.2011р. на суму 60741,60 грн., у тому числі ПДВ 10123,.60 грн. та складений і підписаний сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011р. від 30.03.2011р. Сплата коштів за виконані роботи підтверджується платіжним дорученням №380 від 20.04.2011р. з призначенням платежу «за виконані ремонтно-будівельні роботи по договору № 161 від 01.03.2011р.».

Вказаний договір із ПП «Севелітстрой» був укладений ТОВ «Буделітсіті» з метою виконання взятих на себе зобов'язань перед Генпідрядником будівництва - ВАТ «Монтажне управління №14» за договором підряду № 40 від 01.03.11р., предметом якого є реконструкція будівель та споруд по вул. Крилова.162 в м. Сімферополь під «Кримський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості». До того ж. умовами п.4.6 договору підряду № 40 від 01.03.11р. ГОВ «Буделітсіті» надано право доручати виконання окремих видів робіт третім особам.

ТОВ «Буделітсіті» придбало у фірми ТОВ ПТК «Окнополь» за видатковою накладною №166 від 09.03.2011р. будівельні матеріали, а саме: дюбель з головкою 2.5x48.5 мм 0.5 кг., цвяхи дротяні круглі 1,6x100мм 0.2 кг., дріт сталевий діам. 1,1 мм 0.5 кг., дріт зварювальний діам. 2 мм 0.2 кг., сітка дротяна з квадратними осередками №05 0.5 кв.м., залізні вироби для вхідних дверей 1 к-кг. прокат для армування діам. 10 мм 5 кг., шлакопортландцемент марка М 400 60 кг.. шурупи з напівкруглою головкою діам. 3.5 мм довж. 30мм 0.5 кг., електроди марка Г.42 діам. 2мм 0.5 кг., електроди марка К42 діам. 6мм 0.5 кг., папір шліфувальний 0.5 кв.м., дисперсія ноливінілацетатпа непластифікований марка /1,5011 10 кг., свердла алмазні діам 20мм 1 шт., болти будівельні з гайками та шайбами 2 кг., брус обрізний 4.5x75x40 3 сорт 0.1 куб.м., брус обрізний 4,5x75x40 2 сорт 0.0002 куб.м., дошка обрізна 4x75x44 З сорт 0.0125 куб.м., грати металеві 0.1 т., двері металеві 1 шт., гніт опалубки 300мм. товщ. 25 мм 0.04 кв.м., анкерні деталі 0.025т., провід марка ДГІПВ 3x2 5мм 5 км., емаль ГІФ-115 2кг., стсклолента ізоляційна марка ЛСГТІЛ 20x0.14мм 0.008кг., підрозетник діам. 50-80 мм 2 шт.. вимикач одноклав. 1 гпт., труби йол і вінілхлориди і 0.05 кг., світильник 1 шт., дюбель-шурупи з пластмасовими пробками 165 шт., піна монтажна 18 бал., піна монтажна 1 бал. на суму 5835,12 грн.

ТОВ ПТК «Окнополь» надана податкова накладна № 14 від 09.03.2011р. на суму ПДВ 972,53 грн., а ТОВ «Буделітсіті» в свою чергу сплачено ТОВ ПТК «Окнополь» на підставі рахупку-факгури №125 від 08.03.2011р. суму 5835,12 грн., у тому числі ПДВ 972.53 грн. згідно видаткового касового ордеру від 11.04.2011р. і фіскального чеку ИД 36070617. з призначенням платежу «оплата за будівельні матеріали».

Придбані у ТОВ ПТК «Окнополь» матеріали використані ТОВ «Буделітсіті» на будівельних роботах за договором підряду № 36 від 01.03.2011р.. укладеним між ТОВ «Буделітсіті» та ФОП ОСОБА_3, про що свідчать довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 30.04.201 1р., акт прийомки виконаних будівельних робіт за квітень 2011р. від 30.04.2011р., підсумкова відомість ресурсів.

Згідно видаткової накладної №288 від 09.03.2011р. ТОВ «Буделітсіті» придбало у фірми ПП «Пан-Буд» будівельні матеріали, а саме: вапно будівельне 1 сорт 40 кг., шпаклівка «Ссгехії» СК-29 10 кг., щебінь 10мм марка М 400 0.1 куб.м., пісок 0.5 куб.м. цегла керамічна 250x120x65мм марка МІ00 300шт., ґрунтовка «Сегезії» 2кг., кисень технічний 0.195 куб.м., гіпс Г-з 1 кг. на суму 1012.81 грн.

ПП «Пан-Буд» надана податкова накладна № 18 від 09.03.2011р. на суму ПДВ 168,80 грн., а ТОВ «Буделітсіті» в свою чергу сплачено ПП «Пан-Буд» па підставі рахунку- фактури №288 від 09.03.2011р. суму 1012,81 грн.. у тому числі ГІДВ 168,80 грн., згідно видаткового касового ордеру від 11.04.2011р. і фіскального чеку №0829 від 11.04.2011р. з призначенням платежу «оплата за будівельні матеріали».

Придбані у ПП «Пан-Буд» матеріали використані ТОВ «Буделітсіті» на будівельних роботах за договором підряду № 31/15 від 22.02.2011р., укладеним між ТОВ «Буделітсіті» та Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренєрго», про що свідчать довідка про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2011р. від 24.03.2011р., акт №4 прийомки виконаних будівельних робіт за березень 2011р. від 24.03.2011р., підсумкова відомість ресурсів.

Фірма ПП «Базис Торг» реалізувало ТОВ «Буделітсіті» за видатковою накладною № 284 від 04.03.2011р. вітражну систему (комплексна поставка) на суму 135372,14 грн., у тому числі 22562.02 грн. ПДВ.

ПП «Базис Торг» надана податкова накладна №36 від 04.03.2011р., а ТОВ «Буделітсіті» оплатило на підставі рахунку-фактури №219 від 04.03.2011р. суму 135372,14 грн.. у тому числі 22562.02 грн. ПДВ. згідно видаткового касового ордеру № 166 від 11.04.2011р. і фіскального чеку №0525 від 11.04.2011р. на суму 10000грн., видаткового касового ордеру № 169 від 14.04.2011р. і фіскального чеку № 0643 від 14.04.2011р. на суму 10000 грн., видаткового касового ордеру № 167 від 12.04.201 1р. і фіскального чеку № 0628 від 12.04.2011р. на суму 10000 грн., видаткового касового ордеру № 170 від 15.04.2011р. і фіскального чеку № 0658 від 15.04.2011р. на суму 10000 грн., видаткового касового ордеру № 171 від 18.04.2011р. і фіскального чеку № 0666 від 18.04.2011р. на суму 10000 грн., видаткового касового ордеру № 177 від 28.04.2011р. і фіскального чеку № 0720 від 28.04.2011р. на суму 10000 грн., видаткового касового ордеру № 178 від 29.04.2011 р. і фіскального чеку № 0733 від 29.04.2011р. на суму 5372,14 грн., видаткового касового ордеру № 175 від 22.04.2011р. і фіскального чеку № 0699 від 22.04.2011р. на суму 10000 грн., видаткового касового ордеру № 176 від 26.04.2011р. і фіскального чеку № 0707 від 26.04.2011р. на суму 10000 грн.. видаткового касового ордеру № 174 від 21.04.2011р. і фіскального чеку № 0693 від 21.04.2011р. на суму 10000 грн., видаткового касового ордеру № 173 від 20.04.2011р. і фіскального чеку № 0685 від 20.04.2011р. на суму 10000 грн., видаткового касового ордеру № 168 від 13.04.2011р. і фіскального чеку № 0637 від 13.04.2011р. на суму 10000 грн., видаткового касового ордеру № 172 від 19.04.2011р. і фіскального чеку № 0681 від 19.04.2011р. на суму 10000 грн., з призначенням платежу «оплата за будівельні матеріали».

Придбана у ПП «Базис Торг» вітражна система (комплексна поставка) використана ТОВ «Буделітсіті» на будівельних роботах по фасадному склінню учбового корпусу та гуртожитку (З черга) на об'єкті реконструкція будівель та споруд по вул. Крилова.162 в м. Сімферополь під «Кримський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості», згідно договору підряду № 90 від 07.09.2010р., укладеному між ТОВ «Буделітсіті» та Генпідрядником - ВАТ «Монтажне управління №14». про що свідчать довідка про вартість виконаних будівельних робіт за березень 201 1р. від 25.03.2011р., акт прийомки виконаних будівельних робіт за березень 2011р. від 25.03.2011р., підсумкова відомість ресурсів.

Таким чином, судом вбачається, що сума податку на додану вартість була сплачена позивачем, зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних товарів (робіт, послуг) та була перерахована на розрахункові рахунки продавців (постачальників) - ПП «Базіс Торг" (ЄДРПОУ 36165986), ТОВ ВТК "Окнополь" (ЄДРПОУ 36070617), ПП "ПАН БУД" (ЄДРПОУ 37081614), ПП "Севелистрой" (ЄДРПОУ 35096833), ПП "Сіті Буд" (ЄДРПОУ 37081640) .

Крім того, вказана сума податку на додану вартість у розмірі 37161 грн. була включена до складу податкового кредиту у зазначеному вище періоді.

Матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товарів (послуг, робіт) у ПП «Базіс Торг" (ЄДРПОУ 36165986), ТОВ ВТК "Окнополь" (ЄДРПОУ 36070617), ПП "ПАН БУД" (ЄДРПОУ 37081614), ПП "Севелистрой" (ЄДРПОУ 35096833), ПП "Сіті Буд" (ЄДРПОУ 37081640) за період березень, липень 2011 року.

Судом встановлено, що постачальники послуг, придбання яких є для позивача підставою для формування витрат і податкового кредиту з ПДВ, на момент вчинення відповідної господарської операції були зареєстровані платниками податку на додану вартість та мали право видавати податкові накладні. Податковий кредит за цією операцією складається з суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем за встановленою ставкою протягом березня, липня 2011р., у зв'язку з придбанням послуг, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин суд приходить до висновку, що на момент складання податкової накладної контрагенти ПП «Базіс Торг", ТОВ ВТК "Окнополь", ПП "ПАН БУД", ПП "Севелистрой", ПП "Сіті Буд" позивача були юридичними особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість і тому відповідно до вимог Податкового кодексу України мали право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висновки щодо заниження позивачем ПДВ викладені відповідачем в акті перевірки від 04.03.2013 р. № 1456/15.4/35458397 не підтверджується матеріалами справи, а отже у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 37161грн.

У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість.

Щодо заниження позивачем податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та 3 квартал 2011р. у загальній сумі 46118 грн., суд вказує наступне.

Так у акті перевірки відповідачем встановлено те, що позивачем до складу скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування неправомірно віднесено вартість товарів, робі, послуг на загальну суму 46118 грн., т.ч. по періодах за 1 квартал 2010 року у сумі 42285 грн. та 3 квартал 2011р. у сумі 3833 грн. У зв'язку з чим відповідач зробив висновок про те, що позивачем занижено податок на прибуток у сумі 46118 грн.

Відповідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (п.1). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2).

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704) (Далі по тексту - положення) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вказаного Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7. зазначеного Положення, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Пунктом 3.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку встановлено, що облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Відповідно до п. 3.2. Положення, інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Відповідно до п. 3.5. Положення, перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинно здійснюватися в міру її надходження до місця обробки (бухгалтерія, обчислювальна установка), проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської і статистичної звітності, декларацій і розрахунків.

Відповідно до п. 3.7. Положення, інформація про господарські операції підприємства, установи за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів, порядок складання яких встановлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно до положень частин 1,2 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Абзацом 4 частини 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З урахуванням положень вказаних норм, суд зазначає, що обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат в склад матеріальних витрат є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких встановлена правилами ведення податкового обліку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку.

Також суд зазначає, що вказані норми, за своїм змістом, у якості підстав для не включення до витрат, витрат суб'єкта господарювання передбачають випадки повної відсутності любих розрахункових, платіжних та інших документів.

З матеріалів справи вбачається, що у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, були створені документи: акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні, які вказані вище. Дані документи в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідачем, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів безтоварності операцій.

Тому суд робить висновок про те, що сума включена до складу скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 185805 грн., за перевіряє мий період вірно та на підставі первинних документів, які є в матеріалах справи та про які було вище вказано, а тому відповідачем неправомірно зроблено висновок в акті перевірки щодо заниження податку на прибуток в сумі 46118 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висновки щодо заниження позивачем податку на прибуток викладені відповідачем в акті перевірки № 1456/15.4/35458397 від 04.03.2013 р. не підтверджується матеріалами справи, а отже у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 46118 грн.

Щодо висновків відповідача стосовно неможливості підтвердження реального придбання позивачем (товарів) у зазначених вище контрагентів, у зв'язку з тим, що останній має ознаки "фіктивності" та спрямовано на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Під господарською діяльністю у статті 3 Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статті 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Так, позивач та його контрагенти є суб'єктами господарювання, які з положень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодексу, знаходяться під охороною держави, яка забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, визнаючи свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Податкова політика, визнана державою відповідно до ст. 10 Господарського кодексу України, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України визначає, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України є лише підставою для визнання правочинів недійсними. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, правочин дійсність якого заперечується, або стороною, або іншою заінтересованою особою може бути визнаний недійсним тільки судом.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їх вимоги чи заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 КАС України.

Відповідач, всупереч вимогам ч.ч.1, 2 ст. 72 КАС України, не надав суду доказів того, що правочини між позивачем та ПП «Базіс Торг", ТОВ ВТК "Окнополь", ПП "ПАН БУД", ПП "Севелистрой", ПП "Сіті Буд" були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Разом з тим, відповідач, визнаючи існування договірних відносин, вважає, що правочин порушує публічний порядок і на цій підставі, керуючись ст. 228 ЦК України, визнав його недійсним (нікчемним).

Твердження відповідача про фактичну відсутність господарських операцій за укладеним договорами між ПП «Базіс Торг", ТОВ ВТК "Окнополь", ПП "ПАН БУД", ПП "Севелистрой", ПП "Сіті Буд" і позивачем спростовуються документами, що знаходяться у матеріалах справи, які свідчать про фактичне виконання правочину, фактичну наявність його результатів та використання отриманих за цим правочином ТМЦ у господарській діяльності позивача.

А саме суд зазначає, що достатнім доказом того, що правочини з наданням товарів (послуг) ПП «Базіс Торг", ТОВ ВТК "Окнополь", ПП "ПАН БУД", ПП "Севелистрой", ПП "Сіті Буд" позивачу підтверджується платіжним дорученням та податковою накладною, ці первинні документи підтверджують фактичне придбання позивачем товарів.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою формування податкового кредиту є підставою для його формування та відображення у податковій звітності з податку на додану вартість, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

З огляду на зазначене, відсутні ознаки нікчемності у правочині, укладеному між позивачем з ПП «Базіс Торг", ТОВ ВТК "Окнополь", ПП "ПАН БУД", ПП "Севелистрой", ПП "Сіті Буд" оскільки вказаний правочин має реальний характер, був направлені на досягнення правових наслідків з набуттям сторонами правочину відповідних прав та обов'язків.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висновки викладені відповідачем в акті перевірки № 1456/15.4/35458397 від 04.03.2013 р. не підтверджується матеріалами справи, а отже у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 37161 грн. та з податку на прибуток 46118 грн.

Крім того, суд не приймає доводи відповідача стосовно наявності вироку Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим по справі № 123/3318/13-к від 10.04.13р., яким визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) - ОСОБА_4, яка була засновником ПП "Севелистрой" - контрагента ТОВ "Буделітсіті", оскільки вказане рішення не містить посилання на операції з позивачем та на наявність в діях відповідальних осіб позивача порушень податкового законодавства, а отже зазначені обставини не є належними доказами обґрунтування визначених порушень.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 22.04.2013 р. №0001141504.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 22.04.2013 р. №000251501.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буделітсіті" (ЄДРПОУ - 35458397) 1000 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.