Постанова

від 21.10.2013 по справі 911/1117/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року Справа № 911/1117/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Черкащенка М.М.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Ліченко О.П.

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київобленерго"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2013

у справі № 911/1117/13 Господарського суду Київської області

за позовом Товариства (об'єднання) власників будинків "Лісний"

до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго"

про стягнення 37521,97 грн. переплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2013р. (суддя Рябцева О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2013р. (судді: Ільєнок Т.В., Корсакова Г.В., Зеленін В.О.), позов задоволений частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 37483,25грн. переплачених грошових коштів, відповідно розподілений судовий збір. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередній інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. В обгрунтування вимог касаційної скарги, заявник, зокрема, посилається на те, що з огляду на письмове Роз'яснення НКРЕУ від 20.12.2011 р. № 9497/09/17-11, до позивача було застосовано тариф для населення, яке проживає у сільській місцевості (п. 2.3. Порядку) з 16.12.2012р. Проте, оскільки вказаним Роз'ясненням не передбачено проведення перерахунку за спожиту електричну енергію за попередні розрахункові періоди, то, на думку відповідача, правові підстави для здійснення такого перерахунку за весь спірний період відсутні.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

12.07.2007р. між відповідачем (постачальник) та позивачем (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №280.

Відповідно до п. 1 Договору від 12.07.2007р. постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 500 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.2.2. Договору від 12.07.2007р. постачальник зобов'язується продавати (постачати) споживачу електричну енергію, як товар, з урахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик в межах 500 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до Розділу 5, та із врахуванням умов Розділу 6 даного Договору (Додаток № 2 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Пунктом 2.2.3. Договору про постачання електричної енергії від 12.07.2007р. встановлено, що постачальник зобов'язується повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх в дію.

В силу п. 9.4. Договору від 12.07.2007р. № 280, названий Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р.. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

У період з 01.03.2010р. по 31.12.2011р. відповідач поставив позивачеві електроенергію, за яку останній оплачував з урахуванням тарифу 36,48коп. за 1кВт. Год. (з ПДВ), тобто було застосовано тариф для населення (потреби присадибних і садових ділянок, дач).

Разом з тим, господарськими судами встановлено, що позивач знаходиться в с. Іванковичі Васильківського району Київської області, про що енергопостачальнику - відповідачу під час укладення договору на постачання електроенергії були подані відповідні документи.

Відповідно до п. 2.3. Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ №309 від 10.03.1999р., відпуск електроенергії населеним пунктам (крім дачних, дачно-будівельних кооперативів і садових товариств, гаражно-будівельних кооперативів та гуртожитків), розташованим у сільській місцевості, проводиться за тарифом 28,1 коп. за 1 кВт·год. (33,72коп з ПДВ).

Таким чином господарськими судами встановлено, що у вказаний період позивачем переплачено відповідачеві за електроенергію 37483,25грн., оскільки позивач знаходиться у сільській місцевості і мав би сплачувати за електроенергію за тарифом відповідно до п.2.3 вищенаведеного Порядку, тобто нижчим ніж той, що фактично застосовувався при розрахунках.

Відповідно до частини 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами частини 6 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

З урахуванням того, що тарифи за електроенергію встановлюються законодавчо (відповідно до вищевказаного Порядку, що був чинним у спірний період), а суди попередніх інстанцій встановили обставини щодо сплати позивачем за електроенергію за завищеним тарифом, в результаті чого відповідачеві - енергопостачальнику було переплачено 37483,25грн., то суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги у вказаній частині, стягнувши з відповідача на користь позивача названу суму коштів.

З огляду на викладене, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" залишити без задоволення, на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 у справі №911/1117/13 - без змін.

Головуючий суддя Черкащенко М.М. Судді Жаботина Г.В. Ковтонюк Л.В.