Рішення

від 17.10.2013 по справі 915/1470/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 915/1470/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕНА 23", вул. Миру, 12, смт Березанка, Миколаївська область, 57400

до відповідача Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, вул. Одеська, 4, с. Коблево, Березанський район, Миколаївська область, 57453

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Миколаївська обласна державна адміністрація, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Держземагентства у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділ земельних ресурсів у Березанському районі Миколаївської області Головного управління земельних ресурсів у Миколаївській області, вул. Леніна, 33, с.м.т. Березанка, Миколаївська область, 57400

про скасування пункту 1 рішення двадцять сьомої сесії шостого скликання Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 23 від 24.05.2013 року

за участю представників сторін:

від позивача Скалов Сергій Юрійович, довіреність б/н від 26.06.2013 року;

від відповідача представник не з'явився;

від третьої особи Миколаївської обласної державної адміністрації представник не з'явився;

від третьої особи Головного управління Держземагентства у Миколаївській області Кравченко Юрій Анатолійович, довіреність № 260/1800/7-8/13 від 18.03.2013 року;

від третьої особи Відділу земельних ресурсів у Березанському районі Миколаївської області Головного управління земельних ресурсів у Миколаївській області представник не з'явився;

від прокуратури представник не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРЕНА 23" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про скасування пункту 1 рішення двадцять сьомої сесії шостого скликання Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 23 від 24.05.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.08.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 03.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.09.2013 року розгляд справи відкладено на 17.09.2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.09.2013 року розгляд справи відкладено на 30.09.2013 року, залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Миколаївську обласну державну адміністрацію, Головне управління Держземагентства у Миколаївській області, Відділ земельних ресурсів у Березанському районі Миколаївської області Головного управління земельних ресурсів у Миколаївській області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.09.2013 року розгляд справи відкладено на 17.10.2013 року у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

16.10.2013 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку зі знаходженням представника відповідача у відпустці.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти відкладення розгляду справи, вказавши, що відпустка представника юридичної особи не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки юридична особа може направити в суд іншого представника.

Представник третьої особи Головного управління Держземагентства у Миколаївській області залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 96) та підпис представника відповідача на повідомленні про відкладенні розгляду справи (арк. справи 86).

Відповідно до ст. 77 ГПК господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу , розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в цьому судовому засіданні. Такими обставинами відповідно до п. 1 ч.1 зазначеної статті є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Таким чином, пункт 1 частини 1 ст. 77 ГПК України не встановлює обов'язок господарського суду відкладати слухання у будь-якому випадку нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Відкладення розгляду справи обумовлено неможливістю вирішення спору в зв'язку з нез'явленням в засідання учасників процесу. Тобто, господарський суд у кожному випадку визначає можливість чи неможливість вирішення спору.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 29.05.2013 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

В спірному випадку судом не визнавалась обов'язковою явка повноважного представника відповідача. При цьому, відповідачем не обгрунтовано в клопотанні необхідність особистої участі у судовому засіданні повноважного представника та неможливості розгляду справи по суті за його відсутності. Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Відповідачем не обгрунтовано в клопотанні неможливість направлення іншого представника. Судом також враховано, що відповідачем виконано вимоги суду щодо надання письмового відзиву на позов (арк. справи 36-38).

Судом також враховано обмежений ст. 69 ГПК України строк розгляду справи та відсутність від учасників процесу відповідних клопотань про його продовження.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 22 ГПК України, відповідно до яких сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість та безпідставність поданого клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача. Отже, в задоволенні клопотання відмовлено.

Представник позивача в судовому засіданні 17.10.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві, та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 81 від 10.11.2011 року "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна" за Товариством з обмеженою відповідальністю "АРЕНА 23" визнано право власності на пляжний торгівельно-розважальний комплекс "Преображенський".

На підставі вказаного рішення 10.12.2011 року виконавчим комітетом Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Право власності було зареєстроване Березанською філією ММ БТІ.

Рішенням 20 сесії 6 скликання Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 31 від 19.09.2012 року "Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду" вирішено надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "АРЕНА 23" на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності - не наданих у власність та постійне користування села Коблеве, в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області площею 0, 30 га в довгострокову оренду терміном на 49 років для комерційного призначення під обслуговування існуючого пляжного торгівельно-розважального комплексу в зоні відпочинку "Коблево", с. Коблеве, проспект Курортний, 7/4.

Позивачем зазначено, що 02.08.2013 року на звернення позивача йому була надана копія рішення 27 сесії 6 скликання Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 23 від 24.05.2013 року, зі змісту якого вбачається, що було задоволено подання прокурора Березанського району Миколаївської області та Миколаївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері та скасовано рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 81 від 10.11.2011 року "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна" за Товариством з обмеженою відповідальністю "АРЕНА 23"; скасовано рішення 20 сесії 6 скликання Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 31 від 19.09.2012 року "Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду".

Із посиланням на приписи ч. 3 ст. 24, ст. 46, ч. 3 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 328, 346 Цивільного кодексу України, ст. 123 Земельного кодексу України, рішення Конституційного суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року позивачем зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Позивачем також зазначено, що відповідачем при прийнятті спірного рішення допущено ряд порушень, а саме: при прийнятті спірного рішення сесії засідання комісії ради з цього питання не проводилося; відповідачем не було доведено до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, не забезпечено своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення; представника позивача не було запрошено на засідання сесії; копія рішення сесії на адресу позивача не надходила; питання розгляду подання прокурора Березанського району в порядок денний сесії внесене не було.

Крім того, із посиланням на вказані норми позивачем зазначено, що на виконання рішення 20 сесії 6 скликання Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 31 від 19.09.2012 року "Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду" Товариством з обмеженою відповідальністю "АРЕНА 23" виготовлено проект землеустрою, дотримані всі вимоги земельного законодавства.

Із посиланням на викладене, позивач вважає пункт 1 рішення 27 сесії 6 скликання Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 23 від 24.05.2013 року незаконним та просить суд його скасувати.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке наявне в матеріалах справи (арк. справи 96). В поданому суду відзиві на позовну заяву (арк. справи 36-38) відповідачем зазначено наступне.

Відповідач не визнає позовні вимоги з наступних підстав.

Інформація щодо переліку питань, які розглядались на засіданні 27 сесії 6 скликання Коблівської сільської ради від 24.05.2013 року, була розміщена на веб-сайті Коблівської сільської ради, а також на інформаційному стенді в приміщенні сільради.

10.11.2011 року виконавчий комітет Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області розглянув на засіданні заяву засновника ТзОВ "АРЕНА 23" від 09.11.2011 року про визнання права власності на розташований на території Коблівської зони відпочинку для рятувальної станції МОП пляжний торгівельно-розважальний комплекс, до складу якого входять: сцена, закусочна з літнім майданчиком, торгівельний павільйон, пункт прокату пляжного інвентарю, рятувальний пост, підпірна стінка, пляжна алея, замощення, туалет, тіньові навіси - 4 шт., кабінки для переодягання - 4 шт. До заяви додавалися свідоцтво про державну реєстрацію, договір про спільне використання земельної ділянки з ПП "ААС". Було прийнято незаконне рішення № 81 про визнання права власності на пляжний торгівельно-розважальний комплекс за ТзОВ "АРЕНА 23". На підставі даного рішення позивачем було отримано свідоцтво про право власності 10.12.2001 року серії САЕ № 205356.

Рішення № 81 не відповідає розділу 8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого МЮУ № 7/5 від 07.02.2002 року (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), оскільки позивач не надав органу місцевого самоврядування документ, що засвідчував би відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а також документи, що підтверджують право на земельну ділянку. Договір про спільне користування земельною ділянкою не є підставою для будівництва, оскільки власником земельної ділянки не є ПП "ААС", а відповідно до ч. 1 ст. 319, ч. 4 ст. 373 ЦК України, ч. 1 ст. 78, ст. 90 ЗК України розпоряджатись земельною ділянкою може лише її власник.

Відповідачем зазначено, що безпідставним є посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 щодо неможливості скасування органами місцевого самоврядування своїх попередніх рішень, так як рішення № 81 було прийнято виконавчим комітетом Коблівської сільської ради, а оскаржуване рішення № 23 було прийнято Коблівською сільською радою, іншим колегіальним органом, згідно п. 15 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", який встановлює, що до повноважень ради відноситься скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Щодо вимоги позивача про скасування рішення № 31 від 19.09.2012 року «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду», відповідачем зазначено наступне.

Незаконність прийнятого рішення пояснюється порушенням цільового призначення земельної ділянки. Так, земельна ділянка загальною площею 0, 30 га є землями рекреаційного призначення, натомість надана позивачу для комерційного призначення під обслуговування існуючого пляжного торгівельно-розважального комплексу.

Із посиланням на норми ст. 50-52 Земельного кодексу України відповідачем зазначено, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Із посиланням на норми п. 40 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідачем зазначено, що до повноважень рад входить заслуховування інформації прокурорів та керівників органів внутрішніх справ про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території. Так, на сесії Коблівської сільської ради 24.05.2013 року були розглянуті подання прокурора Березанського району Миколаївської області за № (15-11) 956 вих-13 від 24.05.2013 року та № (15-11) 987 вих-13 від 24.05.2013 року та скасовані рішення № 31 від 19.09.2012 року та рішення № 81 від 10.11.2011 року. Незаконність скасованих рішень підтвердила Державна інспекція сільського господарства в Миколаївській області в акті перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 15.05.2013 року. Зазначеною перевіркою встановлено, що позивачем порушені ст. 125, ч. 1-3, 5 ст. 126, п. «г» ч. 1 ст. 96, ч. 3 ст. 103, п. «б» ч. 1 ст. 211, ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України, а також ст. 88 Водного кодексу України, так як заборонено встановлювати об'єкти нерухомого майна в стометровій зоні від узрізу води.

Третя особа Миколаївська обласна державна адміністрація явку повноважного представника у судове засідання 17.10.2013 року не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення ухвали суду від 01.10.13 року (арк. справи 88). Причини неявки суду не повідомила, письмових пояснень по суті спору не подала.

Представник третьої особи Головного управління Держземагентства у Миколаївській області у судовому засіданні 17.10.2013 року надав пояснення.

Третя особа Відділ земельних ресурсів у Березанському районі Миколаївської області Головного управління земельних ресурсів у Миколаївській області явку повноважного представника у судове засідання 17.10.2013 року не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке наявне в матеріалах справи (арк. справи 97), причини неявки суду не повідомила.

Прокуратура Березанського району Миколаївської області повідомлялась судом про розгляд справи. Від прокуратури Березанського району Миколаївської області представник не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення ухвали суду від 01.10.13 року (арк. справи 88), причини неявки суду не відомі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 81 від 10.11.2011 року "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна" за Товариством з обмеженою відповідальністю "АРЕНА 23" визнано право власності на пляжний торгівельно-розважальний комплекс (сцена, закусочна з літнім майданчиком, торгівельний павільйон, рятувальний пост, пляжна алея, підпірна стінка, замощення, туалет, тіньові навіси - 4 шт., кабінки для переодягання - 4 шт., пункт прокату пляжного інвентарю), який розташований за адресою: зона відпочинку "Коблево", с. Коблеве біля торгівельного комплексу "Преображенський" (арк. справи 34-35, 47-49).

На підставі вказаного рішення 10.12.2011 року виконавчим комітетом Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, з якого вбачається, що власником пляжного торгівельно-розважального комплексу, розташованого за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, проспект Курортний, 7/4, є Товариство з обмеженою відповідальністю "АРЕНА 23". Майно складається з основного літ. А загальною площею 16, 7 кв.м., службових будівель літ. Б, В, Г, Д, Ж, З та споруд (арк. справи 10).

Право власності було зареєстроване Березанською філією Миколаївського міського бюро технічної інвентаризації 10.12.2011 року (арк. справи 11).

Рішенням 20 сесії 6 скликання Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 31 від 19.09.2012 року "Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду" вирішено надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "АРЕНА 23" на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності - не наданих у власність та постійне користування села Коблеве, в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області площею 0, 30 га в довгострокову оренду терміном на 49 років для комерційного призначення під обслуговування існуючого пляжного торгівельно-розважального комплексу в зоні відпочинку "Коблево", с. Коблеве, проспект Курортний, 7/4. (арк. справи 33).

15.05.2013 року Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства в межах Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, за адресою пр. Курортний, 7/4, с. Коблево, та складено відповідний Акт, відповідно до якого встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю норм ст. 62, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 88, 90 Водного кодексу України (арк. справи 54-61).

24.05.13 року за № (15-11) 987 вих.-13 прокурором Березанського району Миколаївської області внесено подання «Про усунення порушень земельного законодавства, причин та умов, що їм сприяли» та направлено Коблівські сільській раді для вжиття заходів до усунення порушень закону, які полягають в тому, що рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради № 81 від 10.11.11 року прийнято на підставі заяви ТзОВ «Арена 23», виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, договору про спільне користування земельною ділянкою, укладеного між ПП «ААС» та ТзОВ «Арена 23», однак ПП «ААС» не мало право розпоряджатись спірною земельною ділянкою (арк. справи 41-42).

24.05.13 року за № (15-11) 986 вих.-13 прокурором Березанського району Миколаївської області внесено подання «Про усунення порушень земельного законодавства, причин та умов, що їм сприяли» та направлено Коблівські сільській раді для вжиття заходів до усунення порушень закону, які полягають в тому, що рішення Коблівської сільської ради № 31 від 19.09.12 року прийнято в порушення вимог закону, оскільки забудова та реконструкція об'єктів здійснена за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку та дозвільних документів у сфері містобудування. В межах пляжної зони забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних (арк. справи 40).

Пунктом 1 рішення Коблівської сільської ради № 23 від 24.05.2013 року «Про розгляд подання прокурора Березанського району Миколаївської області та Миколаївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері» задоволено подання прокурора за № (15-11) 956 вих.-13 від 24.05.13 року на рішення № 31 від 19.09.12 року «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» (ТзОВ «Арена 23»); № (15-11) 987 вих.-13 від 24.05.13 року на рішення № 81 від 10.11.11 року «Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна» (ТзОВ «Боско», ТзОВ «ПАРС 32», ТзОВ «Арена 23», ТзОВ «Лагуна 18», ТзОВ «Дічето») та скасовано відповідні рішення (арк. справи 39).

Предметом спору у даній справі є вимога про скасування пункту 1 рішення двадцять сьомої сесії шостого скликання Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 23 від 24.05.2013 року.

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання .

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, скасування актів виконавчих органів ради , які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В рішенні Конституційного суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти , які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (п. 4 Рішення № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року).

Рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою , і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (п. 4.1 Рішення № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року).

У Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон, у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта (частини перша, третя, четверта статті 21 Закону України "Про прокуратуру").

Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (п. 5 Рішення № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року).

Юрисдикційна діяльність місцевих рад стосовно власних індивідуальних правових актів є неможливою, а тому вона реалізується лише судовими органами. Місцеві ради мають право здійснювати юрисдикційну діяльність щодо скарг фізичних осіб та юридичних осіб приватного права на акти лише підконтрольних їм органів місцевого самоврядування. Наприклад, місцеві ради скасовують акти їх виконавчих органів, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (пункт 15 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Отже, скасування органом місцевого самоврядування свого раніше прийнятого акта індивідуального характеру в односторонньому порядку суперечить положенням статей 3, 8, 19, 144 Конституції України.

Щодо скасування Коблівською сільською радою рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради № 81 від 10.11.11 року, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.02 року (в редакції, що була чинна на момент винесення рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради) оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, зокрема, органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку , та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам .

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття виконкомом Коблівської сільської ради рішення № 81 від 10.11.11 року «Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна» були:

- заява від ТзОВ «Арена 23» (вх. № 1627 від 09.11.11 року) (арк. справи 50);

- правоустановчі документи (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців);

- договір про спільне користування земельною ділянкою, укладений між ПП «ААС» та ТзОВ «Арена 23» (арк. справи 51);

- витяг з генплану.

При цьому, в порушення вимог п. 8.1 вищевказаного Тимчасового положення № 7/5 від 07.02.02 року та вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент прийняття рішення виконкомом) ТзОВ «Арена 23» не подано документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.09.13 року суд зобов'язував надати позивача проекту документацію на пляжний торгівельно-розважальний комплекс, дозвіл на реконструкцію вказаного об'єкта. Позивачем не подано суду доказів наявності проектної документації, дозволів на реконструкцію вищевказаного об'єкта, як і не подано будь-яких інших доказів на підтвердження своєї позиції (декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, виданих сертифікатів тощо). Відтак, відсутність у ТзОВ «Арена 23» дозвільних документів на будівництво (реконструкцію) об'єкта не надавало виконавчому комітету Коблівської сільської ради права приймати рішення про визнання права власності.

Крім того, як вбачається з рішення № 81 від 10.11.11 року «Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна» виконкомом Коблівської сільської ради визнано право власності за ТзОВ «Арена 23» на пляжний торгівельно-розважальний комплекс (сцена, закусочна з літнім майданчиком , торгівельний павільйон, рятувальний пост , пляжна алея , підпірна стінка , замощення, туалет , тіньові навіси - 4 шт., кабінки для переодягання - 4 шт., пункт прокату пляжного інвентарю ), який розташований за адресою: зона відпочинку "Коблево", с. Коблеве біля торгівельного комплексу "Преображенський" (арк. справи 34-35).

Натомість, як вбачається з Технічного паспорту, виготовленого Березанською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації станом на 08.12.11 року (матеріали інвентаризаційної справи № 8232) , під літерою А значиться торгівельний павільйон, площею 24, 4 кв. м., під літерою Б - вбиральня площею 73, 1 кв. м., під літерою В - складське приміщення площею 37, 5 кв. м., під літерою Г - гримерна , площею 25, 4 кв. м., під літерою Д - навіс, площею 60, 7 кв. м., під літерою Ж - альтанка площею 27 кв. м., під літерою З - торгівельний кіоск , 4, 4 кв. м., а також споруди № 1 - сцена, 77, 36 кв. м., № 2 - ганок 50, 13 кв. м., № 3 огорожа - 37, 76 кв. м., № 4 - огорожа 30, 21 кв. м., № 5 - замощення 1 011, 65 кв. м. Загальна площа вказаного об'єкту складає 2 473 кв. м. (арк. справи 46).

Вищевикладене додатково свідчить про те, що на момент прийняття рішення № 81 від 10.11.11 року «Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна» виконком Коблівської сільської ради не мав необхідної документації для прийняття рішення та зареєстрував об'єкти нерухомого майна, які не значаться ані в Технічному паспорті, ані в будь-якій іншій документації.

Протокол № 11 від 04.12.12 року комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Березанській райдержадміністрації (арк. справи 135-137), з якого вбачається факт руйнування та підтоплення будівель та споруд (в тому числі ТзОВ «Арена 23») внаслідок виникнення 03.12.12 року надзвичайної події через погіршення погодніх умов (шторму), як на підтвердження позивачем факту невідповідності літер (площ) нерухомого об'єкту, суд не приймає до уваги як допустимий доказ, що має значення у даній справі, оскільки рішення виконавчого комітету прийнято в листопаді 2011 року, а Технічний паспорт БТІ виготовлено в грудні 2011 року.

Щодо договору про спільне користування земельною ділянкою, укладеного між ПП «ААС» та ТзОВ «Арена 23» (арк. справи 51), який було подано серед документів для оформлення права власності, то слід зазначити, що вказаний договір не містить ані номеру, ані дати, ані площі земельної ділянки та її місцезнаходження тощо. Відтак, вказаний договір не може вважатись належним доказом підтвердження права ТзОВ «Арена 23» на земельну ділянку, що також є порушенням п. 8.1 вищевказаного Тимчасового положення.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, скасування актів виконавчих органів ради , які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині скасування п. 1 рішення Коблівської сільської ради № 23 від 24.05.2013 року, яким скасовано відповідне рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради № 81 від 10.11.11 року, є безпідставною, оскільки рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради № 81 від 10.11.11 року не відповідає законам України, іншим актам законодавства, зокрема, вимогам Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Тимчасовому положенню про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно. Натомість, Коблівська сільська рада, скасовуючи рішення виконкому, діяла на підставі, в межах повноважень, у спосіб та відповідно до Закону, зокрема, п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». За таких обставин, в цій частині позовна вимога є необґрунтованою та безпідставною.

Щодо скасування Коблівською сільською радою рішення Коблівської сільської ради № 31 від 19.09.12 року «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», то слід зазначити наступне.

Як зазначено вище, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (п. 5 Рішення № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року).

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Коблівська сільська рада не мала повноважень на скасування свого ж рішення, відповідно до якого у позивача виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією цих прав, зокрема, з матеріалів справи вбачається факт виготовлення позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» (арк. справи 99-132). Відтак, рішення ради № 23 від 24.05.2013 року в частині скасування рішення ради № 31 від 19.09.12 року не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню, оскільки рада вийшла за межі наданих їй повноважень. В цій частині позов є обґрунтованим, підставним та підлягає задоволенню.

Судом також враховано, що пунктом 1 рішення Коблівської сільської ради № 23 від 24.05.2013 року скасовано рішення № 81 від 10.11.11 року «Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна» (ТзОВ «Боско», ТзОВ «ПАРС 32», ТзОВ «Арена 23» , ТзОВ «Лагуна 18», ТзОВ «Дічето» ).

Позивачем у даній справі є ТзОВ «Арена 23».

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За таких обставин, особа звертається до суду за захистом свого порушеного або оспорюваного права. Доказів уповноваження ТзОВ «Арена 23» на звернення до суду від імені юридичних осіб (ТзОВ «Боско», ТзОВ «ПАРС 32», ТзОВ «Лагуна 18», ТзОВ «Дічето») суду не подано. Відтак, безпідставними є вимоги позивача про скасування п. 1 рішення Коблівської сільської ради № 23 від 24.05.2013 року в частині, що стосується прав та обов'язків інших вищевказаних юридичних осіб. В цій частині позову також слід відмовити.

Судом також враховано, що доводи позивача, викладені в позовній заяві, щодо допущення відповідачем при прийнятті спірного рішення ряду процедурних порушень не підтверджені жодними належними та допустимими доказами у справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір в розмірі 573, 50 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 15-16 ЦК України, ст. 33-35, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕНА 23" до відповідача Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Миколаївської обласної державної адміністрації, Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, Відділу земельних ресурсів у Березанському районі Миколаївської області Головного управління земельних ресурсів у Миколаївській області про скасування пункту 1 рішення двадцять сьомої сесії шостого скликання Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 23 від 24.05.2013 року.

Скасувати пункт 1 рішення двадцять сьомої сесії шостого скликання Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області № 23 від 24.05.2013 року в частині задоволення подання прокурора за № (15-11) 956 вих.-13 від 24.05.13 року на рішення № 31 від 19.09.12 року «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» (ТзОВ «Арена 23») та скасування відповідного рішення.

Стягнути з відповідача Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, вул. Одеська, 4, с. Коблево, Березанський район, Миколаївська область, 57453 (код ЄДРПОУ 04375748) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕНА 23", вул. Миру, 12, смт Березанка, Миколаївська область, 57400 (код ЄДРПОУ 36743324):

- 573, 50 грн. (п'ятсот сімдесят три грн. 50 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.10.2013 року.

Суддя Е.М.Олейняш