Постанова

від 21.10.2013 по справі 810/5162/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року 810/5162/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 12 год. 45 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Метер" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Метер" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2013 року №0003922205 та №0003932205.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 15.08.2013 року по 21.08.2013року Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «МЕТЕР» (код за ЄДРПОУ 36832763) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ВІПБУДПРОМ» (код за ЄДРПОУ 37471305), ПП «УНІСОН ДИЗАЙН» (код за ЄДРПОУ 34795572) за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт №950/22-00/36832763 від 21.08.2013 року (далі по тексту - Акт перевірки або Акт).

Висновки Акту перевірки були оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

Так, 02 вересня 2013 року Приватним підприємством «МЕТЕР» до канцелярії Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було подано заперечення на Акт перевірки №950/22-00/36832763 від 21.08.2013 року за вх. номером 343/10/3. За результатами розгляду заперечення, Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було надано відповідь на заперечення до Акта перевірки №950/22-00/36832763 від 21.08.2013 року за номером 360/10/22-00/357 від 05.09.2013 року, зі змісту якої вбачається, що відповідач вважає висновки в Акті перевірки цілком правомірними.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0003922205 та №0003932205 від 09.09.2013р., якими позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13441 грн. - основний платіж та штрафних санкцій - 3360 грн., та податну на прибуток в сумі 14113 грн. - основний платіж та штрафних санкцій - 3528 грн.

Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача Гурез І.О та Георгіца В.В. підтвердили обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити, від відшкодування судових витрат відмовились.

У судовому засіданні представник відповідача Мацюк М.М. позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях, зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення є такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Метер» є юридичною особою, що зареєстроване 21.01.2010 року Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, з 22.01.2010 року взяте на податковий облік в органах державної податкової служби за №876-ПП та є платником податку на додану вартість, відповідно до Свідоцтва про платника податку на додану вартість від 03.03.2010 року №100272558, індивідуальний податкових номер 368327610088.

Відповідно до матеріалів справи, 14.08.2013року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області, на підставі наказу від 14.08.2013 року №51 проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Метер» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ВІПБУДПРОМ» та ПП «УНІСОН ДИЗАЙН» за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року.

Результати перевірки оформлено Актом від 21.08.2013 року №950/22-00/36832763 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Метер» (код за ЄДРПОУ 36832763) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ВІПБУДПРОМ» (код за ЄДРПОУ 37471305) та ПП «УНІСОН ДИЗАЙН» (код за ЄДРПОУ 34795572) за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року.

У ході перевірки органом державної податкової служби проаналізовано:

- Акт про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Унісон Дизайн» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р. від 14.12.2012 №2153/22-90/34795572, в якому зазначено, що на дату написання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, стан платника - « 7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, за період звірки декларація з податку на прибуток до ДПІ подавалась без додатку AB, що свідчить про відсутність у підприємства основних фондів, згідно податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за 7 місяців 2012 року, витрати на фонд оплати праці становить 0 грн, оскільки на ПП «УНІСОН ДИЗАЙН» складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності відсутні, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Крім того, в акті було зазначено , що ПП «УНІСОН ДИЗАЙН» задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 7043787 грн.

Отже, при проведенні перевірки ПП «УНІСОН ДИЗАЙН» за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р., встановлено, що правочини між ПП «УНІСОН ДИЗАЙН» та постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч. 1,5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.22, ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р. Таким чином, задекларований податковий кредит ПП «УНІСОН ДИЗАЙН» сформований на підставі податкових накладних та вантажно-митних декларацій від підприємств-постачальників за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р. сформований неправомірно та перевіркою не підтверджується, задекларовані податкові зобов'язання ПП «УНІСОН ДИЗАЙН» за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р. по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у підприємств-постачальників сформовані неправомірно та перевіркою не підтверджуються;

-Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ВІПБУДПРОМ" з питань підтвердження відомостей з контрагентами з якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий, березень, квітень, липень, вересень, жовтень, листопад 2012р. від 04.01.2013р. №13/22-40/37471305, в якому зазначено, що на письмовий запит ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 04.01.2013р. щодо надання інформації та їх документального підтвердження не вручено у зв'язку з відсутністю посадових осіб ТOB "ВІПБУДПРОМ" (37471305) за податковою адресою, під час обстеження податкової адреси встановлено відсутність посадових осіб ТОВ "ВІПБУДПРОМ», операції ТОВ "ВІПБУДПРОМ", контрагентів-покупців та контрагентів-постачальників не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів не спричиняють реального настання правових наслідків.

Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено порушення ТОВ «ВІПБУДПРОМ» ч. 1 ст. 203, ч. І ст.207 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ВІПБУДПРОМ" з постачальниками та покупцями, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями.

Враховуючи вищезазначене , відповідач дійшов висновку про порушення ПП «Метер»

1. п.138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 14113 грн, в тому числі по періодам: III квартали 2012 p.- 5 212 грн. (III квартал 2012 р. - 5 212 грн.); 2012р. - 14 113 грн. (IV квартал 2012 р. - 8901 грн.).

2.п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 та п. 201.10 гт.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 13441грн, в тому числі по періодам: липень 2012р. - 4964 грн., жовтень 2012р. - 8477 грн.

На основі висновків акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0003922205 та №0003932205 від 09.09.2013р., якими позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13441 грн. - основний платіж та штрафних санкцій - 3360 грн., та податну на прибуток в сумі 14113 грн. - основний платіж та штрафних санкцій - 3528 грн.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача ПП «Метер» звернулось до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 2 грудня 2010року № 2755-VI, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Надаючи правову оцінку господарським відносинам між позивачем та ТОВ «ВІПБУДПРОМ» та ПП «УНІСОН ДИЗАЙН», суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазначене положення відображає один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин - принцип свободи договору.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до приписів статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до матеріалів справи, 04 липня 2012 року між позивачем ПП - «Метер» та Приватним підприємством «Унісон Дизайн» було укладено Договір №04/07-1ПР , відповідно до умов якого Підрядник ( ПП «Унісон Дизайн») зобов'язується на свій ризик виконати поточний ремонт сходових клітин в шостому під'їзді житлового будинку по вулиці Пирогова, 2 в Шевченківському районі міста Києва. Замовник приймає на себе зобов'язання передати Підряднику у встановленому порядку затверджену кошторисну документацію та здійснювати технічний нагляд за станом ремонтних робіт.

Виконання робіт, зазначених в п. 1,1 Договору, передбачають наявність у Підрядника Ліцензії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства. Будівельні роботи Виконавець виконує власними силами та матеріалами. Підрядник зобов'язаний розпочати роботи в п'ятиденний термін з моменту підписання Сторонами Договору. Роботи повинні бути виконані Підрядником і остаточно здані Замовнику у строк до 31 листопада 2012р.

Попередня договірна ціна договору підряду становить 29784,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривень 00 копійок), в тому мислі ПДВ 20% = 4964,00 грн. Крім того в Договірній ціні передбачені матеріали поставки Замовник в сумі 3264,00грн включаючи ПДВ.

Термін дії Договору до 31 липня 2012р, але у всякому разі до повного виконання Сторонами своїх обов'язків.

На підтвердження факту виконання умов договору позивач надав суду: Договір №04/07-1ПР від 04 липня 2012 року, Додатки до Договору: копія Договірної ціни від 04.07.2012 року, Додаток до Договору №04/07-1ПР від 04.07.2012 року, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, складений в поточних цілях станом на 04 липня 2012 року, локальний кошторис №2-1-1 на ремонтні роботі Житловий будинок №2 по вул. Пирогова, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат від 31 липня 2012 року, Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, Акт передачі матеріалів поставки замовника, картка рахунку 631, Контрагент: «Унісон Дизайн» за 01.07.2012р. - 31.08.2012 року, Оборотно-сальдову відомість по рахунку 631, виписку по рахунку №26001265916700 з 30.08.2012 року, платіжне доручення №97 від 30 серпня 2012 року, Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ПП «Метер» від 19.10.2012 року

На виконання умов договору ПП «Метер» отримало від Приватного підприємства «Унісон Дизайн» податкову накладну №311 від 31.07.2012 року на загальну суму 29784 грн., в тому числі ПДВ - 4964 грн.

24 липня 2012 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «ВІПБУДПРОМ» було укладено Договір №24/11-1.

Відповідно до предмету договору, Замовник (ПП «Метер») (в особі директора Георгіца Валерія Васильовича) доручає, а Підрядник (ТОВ "ВІПБУДПРОМ") (в особі директора Лукашенка Михайла Вікторовича) приймає на себе зобов'язання, на свій ризик виконати поточний ремонт по утепленню фасаду житлового будинку №10Г по вулиці Пирогова в місті Києві, відповідно до умов цього Договору. Замовник приймає на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов Договору. Будівельні роботи Виконавець виконує власними силами та матеріалами. Підрядник зобов'язаний розпочати роботи в п'ятиденний термін з моменту підписання Сторонами Договору.

Роботи повинні бути виконані Підрядником і остаточно здані Замовнику у строк до 31 жовтня 2012 року.

Сума договору становить 17611,20 грн. (сімнадцять тисяч шістсот одинадцять гривень 20 копійок), в тому мислі ПДВ 20% = 2935,20 грн., згідно розрахунку Договірної ціни (Додаток 2), що включає безпосередньо вартість виконання робіт, часткова вартість матеріалів та вартість використання інструментів та обладнання Підрядника. Термін дії Договору до 31 грудня 2012р.

На підтвердження факту виконання умов договору позивач надав суду: Договір №24/07-1 від 24 липня 2012 року, Додатки до Договору: копія Договірної ціни від 24.07.2012 року, Додаток до Договору №24/07-1 від 24.07.2012 року, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, складений в поточних цілях станом на 24 липня 2012 року, локальний кошторис №2-1-1 на утеплення фасаду Житловий будинок №10Г по вул. Пирогова, Дефектний акт на ремонт утеплення фасаду житлового будинку по вулиці Пирогова 10Г, підсумкову відомість ресурсів локального кошторису №2-1-1 на утеплення фасаду, відомість ресурсів витрат замовника, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат за жовтень 2012року, Акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року, Акт №1 приймання - здавання матеріалів поставки замовника до Договору №24/07-1 від 24 липня 2012 року, Виписка по рахунку №26001265916700 з 18.10.2012 року , платіжне доручення №119 від 18 жовтня 2012 року.

24 жовтня 2012 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «ВІПБУДПРОМ» було укладено Договір підряду №24/10-1ДП:

Відповідно до умов Договору, Замовник (ПП «Метер») (в особі директора Георгіца Валерія Васильовича) доручає, а Підрядник (ТОВ "ВІПБУДПРОМ") (в особі директора Мікуленко Тетяна Володимирівна) приймає на себе зобов'язання, на свій ризик виконати загально будівельні роботи на автозаправному комплексі, який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Перемоги, 15-Т (в подальшому - об'єкт). Відповідно до умов цього договору. Замовник приймає на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов Договору. Виконання робіт, зазначених в п. 1.1 Договору, передбачають наявність у Підрядника Ліцензії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства. Будівельні роботи Виконавець виконує власними силами та матеріалами. Підрядник зобов'язаний розпочати роботи в п'ятиденний термін з моменту підписання Сторонами Договору. Роботи повинні бути виконані Підрядником і остаточно здані Замовнику у строк до 30 листопада 2012р. Попередня договірна ціна договору підряду становить 33252,00 грн. (тридцять три тисячі двісті п'ятдесят дві гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20% = 5542,00 грн. Термін дії Договору до 31 грудня 2012р.

На підтвердження факту виконання умов договору позивач надав суду: Договір №24/10 ДП від 24 жовтня 2012 року, Додатки до Договору: копія Договірної ціни від 24.10.2012 року, Додаток до Договору №24/10-1 ДП від 24.10.2012 року, локальний кошторис №2-1-1 станом на 24 жовтня 2012 року підсумкову відомість ресурсів, Дефектний акт на ремонт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2012 року , Акт №1 приймання-здавання матеріалів поставки замовника до Договору 324/10-1ДП від 24 жовтня 2012 року, Виписка по рахунку №26001265916700 з 26.10.2012 року , платіжне доручення №131 від 26 жовтня 2012 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку :631 за жовтень 2012 року, картка рахунку 631 за жовтень 2012 року, Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва від 01.02.2013 року

На виконання вказаних договорів ПП «Метер» отримало від ТОВ «ВІПБУДПРОМ» податкову накладну №6 від 18.10.2012 року на загальну суму 17611, 20 грн., в тому числі ПДВ - 2935, 20 грн. та № 38 від 26.10.2012 року на загальну суму 33252 грн. , в тому числі ПДВ - 5542 грн.

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції, позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012року у розмірі 13441грн. та сформовано валові витрати на суму 14113грн.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищезазначені обставини суд дійшов висновку, що укладені між ПП «Метер» та ТОВ «ВІПБУДПРОМ» та ПП «УНІСОН ДИЗАЙН» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо твердження відповідача про факт непідтвердженості надання та придбання послуг по вказаним вище договорам , суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Необхідно зазначити, що в даній адміністративній справі, відповідачем, який стверджує про фактичне невиконання договорів з надання послуг, повинно бути надано належні докази на підтвердження неможливості виконання сторонами умов договорів, недостовірності інформації, відображеної у первинних документах бухгалтерського обліку.

Разом з тим, відповідачем на підтвердження позиції щодо безтоварності господарських операцій не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, належних доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифікованими, як і не надано доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для визнання договорів позивача і ТОВ «ВІПБУДПРОМ» та ПП «Унісон Дизайн» такими , що не мають реального товарного характеру є відсутність складських та торгівельних приміщень виробничих потужностей у ПП «Унісон Дизайн» та не спричинення реальних правових наслідків операцій між ТОВ "ВІПБУДПРОМ» та його контрагентами. У зв'язку цим відповідачем зроблено висновок про нікчемність операцій з поставки по ланцюгу до "вигодонабувача".

Суд звертає увагу на те, що змістом господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВІПБУДПРОМ» та ПП «Унісон Дизайн» є певні роботи по здійсненню поточного ремонту сходових клітин, загальнобудівельні роботи, роботи по утепленню. Як встановлено судом, відповідачем не досліджувався зміст господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВІПБУДПРОМ» та ПП «Унісон Дизайн».

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Жодних доказів відсутності виконання робіт або оплати по договорам, укладеним між позивачем та ТОВ «ВІПБУДПРОМ» та ПП «Унісон Дизайн» відповідач не надав.

Натомість, первинними документами, що є в матеріалах справи та які досліджені судом, підтверджується реальність здійснення робіт, відповідність дій позивача господарській меті, а також достовірність усіх даних, наведених у документах, які надають право на податковий кредит, що, в свою чергу, спростовує доводи відповідача про безтоварність господарських операцій.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на основі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами, ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пункту 201.11статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, статті 198 Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так із дати отримання платником податку товарів/послуг або дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, у наданих позивачем податкових накладних зазначено всі зазначені вище реквізити та вказані роботи, що відповідає умовам договорів та видам господарської діяльності позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту та право на формування показників валових витрат підтверджене належними доказами, отже висновки відповідача про порушення позивачем вимог пункту .138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту та показників валових витрат за господарськими операціями з ТОВ «ВІПБУДПРОМ» та ПП «Унісон Дизайн» є безпідставними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до цієї норми суди при розгляді податкових спорів мають виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо) економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку достовірні.

Надання податковому органу всіх належних чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Представниками позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин оспорювані податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач не суду заявляв, від відшкодування судових витрат представник позивача відмовилась.

Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов Приватного підприємства "Метер" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 09.09.2913 року №0003922205 та №0003932205.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 24 жовтня 2013 р.