Постанова

від 23.10.2013 по справі 815/6865/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6865/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління «Монолітбуд» про стягнення заборгованості в сумі 3044,74 грн. на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, суд -

В С Т А Н О В И В :

Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, 27 вересня 2013 року звернулося в Одеський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління «Монолітбуд» про стягнення заборгованості в сумі 3044,74 грн. на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2. В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. ТОВ БМУ «Монолітбуд» зареєстроване в ПФУ в Приморському районі м.Одеси. Згідно отриманих повідомлень про суму відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (Список №2), виплачених пенсіонерам, які працювали у ТОВ БМУ «Монолітбуд», останнє повинно відшкодувати заборгованість на суму 3044,74 грн. за період з липня по вересень 2013 року. На адресу відповідача спрямовувалися розрахунки по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсі за Списком №2. Однак заборгованість не сплачена. З огляду на вказане позивач просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не зявився, проте подала клопотання, в якому просила розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, однак до суду не зявився.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Так, судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління «Монолітбуд» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України Приморському районі м.Одеси під реєстраційним номером №114744 і знаходиться на обліку як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», взяття на облік до Пенсійного фонду юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування відбувається на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві відповідача виконуються роботи із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 1 та списком № 2 виробництв, робіт, професій та посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що на товаристві з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління «Монолітбуд» працювали такі працівники на посадах, які передбачені списком №2: ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Зазначене вище підтверджується відповідними довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявними в матеріалах справи (а.с. 23, зворотній бік а.с.26).

Суд встановив, що на підставі значених довідок та заяв про призначення/перерахунок пенсії (зворотній бік а.с. 23, зворотній бік а.с.25) відповідними розпорядженнями Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси а.с. 25, зворотній бік а.с. 27) було призначено вищевказаним особам пенсію за віком на пільгових умовах що підтверджено розрахунками стажу, наявними в матеріалах справи (зворотній бік а.с.22), які своєчасно виплачувались відповідним пенсіонерам.

Також суд встановив, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в пропорційній частині, залежно від стажу роботи працівника на цьому підприємстві відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та повідомлення про необхідність сплатити борг за отриманими ними розрахунками по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 (а.с.13-16).

Судом встановлено, що у строки передбачені чинним законодавством фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за списком № 2, відповідач самостійно не сплатив та у нього утворилась заборгованість у розмірі 3044,74 грн.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з абз. а) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з абз. б) вказаної статті Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, також працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 затверджені Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до абзацу 1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003р., пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-ХІ.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Такий порядок був передбачений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (яким є відповідач), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто для чоловіків - після досягнення 60 років.

Надалі абзацом 1 п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р. встановлюється, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

З вищевикладеного вбачається, що відповідач зобов'язаний покривати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б»ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2), що відповідно до п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є об'єктом оподаткування, а по списку № 1 - підприємства та організації відшкодовують з коштів, призначених на оплату праці з дня набрання чинності цим законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п 6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (із змінами та доповненнями) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п.6.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України», розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно з п. 6.9. Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» та «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період, за який стягується борг.

Таким чином за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у сумі 3044,74 грн., що підлягає стягненню у судовому порядку.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 3044,74 грн. повинна бути стягнута з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління «Монолітбуд».

Керуючись ст. ст. 69-71, 128, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління «Монолітбуд» (код ЄДРПОУ: 26247672) заборгованість перед управлінням пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (код ЄДРПОУ 26302649 банк ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845, р/р 256013013705) в сумі 3044,74 грн. на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вовченко O.A.