Рішення

від 23.10.2013 по справі 378/1019/13-ц

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/1019/13-ц

Провадження № 2/378/339/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Держземагенства в Ставищенському районі Київської області, третя особа: Ставищенської районної державної адміністрації про визнання права на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кривець Ставищенського району Київської області померла ОСОБА_2, спадщину після смерті якої прийняв він, син спадкодавці та спадкоємець за заповітом, посвідченим 14 липня 2004 року Іванівською сільською радою Ставищенського району Київської області, за реєстром № 55. Інших спадкоємців першої черги немає. До спадкового майна померлої належить: земельна ділянка, площею 3,370 га, розташована на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224283200:06:001:0091, яка належала ОСОБА_2 згідно державного акта на право власності на землю на бланку серія ЯА № 256838, виданого на підставі розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації № 546 від 19 серпня 2004 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2434. Ставищенська районна нотаріальна контора 1 жовтня 2013 року відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину через помилку допущену в даті реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку. Відділ Держземагенства в Ставищенському районі Київської області відмовив йому у заміні державного акта на земельну ділянку. Вказана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Оскільки державний акт на право власності на землю виданий на підставі розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації, яке є дійсним, межі земельної ділянки встановлені в натурі, їй присвоєно кадастровий номер, відомості про земельну ділянку внесені до Державного реєстру земель (АС ДЗК), земельна ділянка є сформованою і може бути об'єктом цивільних прав. Вважає, що описка в даті реєстрації правовстановлюючого документа не може бути підставою для позбавлення його права на спадщину на належну спадкодавцю земельну ділянку. Відмова відповідача у видачі документа створює першкоди в реалізації його суб'єктивного права, тобто в реалізації повноважень спадкоємця щодо володіння, користування, розпорядження земельною ділянкою.

Позивач просить суд визнати за ним право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3224283200:06:001:0091, площею 3,370 га, розташовану на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 згідно державного акта на право власності на землю на бланку серія ЯА № 256838, виданого на підставі розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації № 546 від 19 серпня 2004 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2434.

В судове засідання позивач не прибув, направив до суду заяву, в яких позовні вимоги підтримав, просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача - відділу Держземагенства України в Ставищенському районі в судове засідання не прибув. Відповідач - відділ Держземагенства України в Ставищенському районі направив до суду заяву, в якій позовні вимоги визнали, просять справу розглядати у відсутність їх представника.

Представник третьої особи - Ставищенської районної державної адміністрації в судове засідання не прибув. Третя особа - Ставищенська районна державна адміністрація направила до суду заяву, в якій проти задоволення позову не заперечила, просить справу розглядати у відсутність їх представника.

Суд, розглянувши матеріали справи, письмову заяву про визнання позову відповідача - відділу Держземагенства України в Ставищенському районі та, перевіривши письмові докази, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кривець Ставищенського району Київської області померла ОСОБА_2, спадщину після смерті якої прийняв позивач, син спадкодавці та спадкоємець за заповітом, посвідченим 14 липня 2004 року Іванівською сільською радою Ставищенського району Київської області, за реєстром № 55.

Інших спадкоємців першої черги немає.

До спадкового майна померлої належить земельна ділянка, площею 3,370 га, розташована на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224283200:06:001:0091, яка належала ОСОБА_2 згідно державного акта на право власності на землю на бланку серія ЯА № 256838, виданого на підставі розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації № 546 від 19 серпня 2004 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2434.

Ставищенська районна нотаріальна контора 1 жовтня 2013 року відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину через помилку допущену в даті реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку. Відділ Держземагенства в Ставищенському районі Київської області відмовив йому у заміні державного акта на земельну ділянку.

Вказана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Оскільки державний акт на право власності на землю виданий на підставі розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації, яке є дійсним, межі земельної ділянки встановлені в натурі, їй присвоєно кадастровий номер, відомості про земельну ділянку внесені до Державного реєстру земель, земельна ділянка є сформованою і може бути об'єктом цивільних прав. Вважає, що описка в даті реєстрації правовстановлюючого документа не може бути підставою для позбавлення його права на спадщину на належну спадкодавцю земельну ділянку. Відмова відповідача у видачі документа створює першкоди в реалізації його суб'єктивного права, тобто в реалізації повноважень спадкоємця щодо володіння, користування, розпорядження земельною ділянкою.

Відповідно до ст.ст. 1220, 1223 ч. 3 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як вбачається із п. "г" ч.1 статті 81 ЗК України ( від 25 жовтня 2001 року) громадяни набувають права власності на земельну ділянку на підставі прийняття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно частини 1 статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Частиною 2 статті 158 ЗК України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Статтями 181, 182 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ст. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно. Державна реєстрація прав базується на кадастровому номері, присвоєному у встановленому законом порядку.

Згідно статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Законодавством також встановлено, що межі земельних ділянок визначаються в технічній документації із землеустрою та в натурі (на місцевості),

У відповідності до вимог статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно статті 11 Закону України „Про Державний земельний кадастр" відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час їх внесення до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів в натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

У відповідності до підпункту "є" пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" не може здійснюватися перехід права власності за судовими рішеннями (через визнання права власності на відчужену земельну ділянку або визнання дійсним договору щодо її відчуження, звернення стягнення на земельну ділянку в рахунок зобов'язань власника земельної ділянки або передачу її у власність кредитору з цих підстав, видачу виконавчого документа за аналогічним рішенням третейського суду тощо) на земельні ділянки щодо яких встановлена заборона на продаж або іншим способом відчуження, а саме: сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб, відчуження та зміни цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину , обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону (без доплат) і вилучення (викуп) для суспільних потреб (пункт 15 розділу X "Перехідні положення" ЗК).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку, виданий на підставі розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації, межі земельної ділянки встановлені в натурі, даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер, відомості про земельну ділянку внесені до Державного реєстру земель, а тому дана земельна ділянка є сформованою і може бути об'єктом цивільних прав та належить до спадкового майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, на яке позивач набув право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , і оскільки відповідачем позов визнається, то він підлягає задоволенню.

Оскільки відповідач до пред'явлення позову про визнання права на спадщину на земельну ділянку і в судовому засіданні не оспорювали цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на них не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст.ст. 79-1, 81, 125, 158 ЗК України (2001 року) ст. ст. 182, 373, 1220, 1223 ч. 2, 1262, 1266, 1268 ч. 1, 1270, 1274 ЦК, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3224283200:06:001:0091, площею 3,370 га, розташовану на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 згідно державного акта на право власності на землю на бланку серія ЯА № 256838, виданого на підставі розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації № 546 від 19 серпня 2004 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2434.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Т. Н. Скороход