Постанова

від 26.09.2013 по справі 826/8635/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 вересня 2013 року 15:55 № 826/8635/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шулежка В.П.

при секретарі Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гідромеханіка» до Державної екологічної інспекції у м. Києві про скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гідромеханіка» (далі - позивач, ТОВ «Українська гідромеханіка») до Державної екологічної інспекції у м. Києві (далі - відповідач, Інспекція) про скасування рішення № 22 від 09.04.2013 року про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності ТОВ «Українська гідромеханіка» в частині проведення гідротехнічних робіт по намиву піску з затоки р. Десенка на земельну ділянку, розташовану біля проспекту Генерала Ватутіна та парку Дружби Народів з південної сторони р. Десенка у Деснянському районі м. Києва.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач не погоджується із оскаржуваним рішенням про тимчасову заборону (зупинення) діяльності, вважає його таким, що прийнято з грубим порушенням чинного законодавства і підлягає скасуванню.

На думку позивача, твердження відповідача про те, що ТОВ «Українська гідромеханіка» здійснює роботи по намиву піску без відповідних дозволів та погоджень в оскаржуваному рішенні не відповідають дійсності, так як позивач здійснює не намив піску, а днопоглиблення відповідно до затвердженого проекту та облаштування піщаного пляжу, що здійснюється на підставі розпорядження КМДА № 1103 від 27.06.2012 pоку, № 173 від 11.02.2013 pоку, Договору №020712/1 від 02.07.2012 pоку, а також з узгодженням у вищезазначених органах.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду письмові заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування позовних вимог відповідач зазначив, що позивачем під час здійснення господарської діяльності порушено норми природоохоронного законодавства, а саме, здійснюється господарська діяльність в частині проведення гідротехнічних робіт по намиву піску в затоці р. Десенка на земельну ділянку розташовану біля проспекту Генерала Ватутіна та парку Дружби народів з південної сторони р. Десенка у Деснянському районі м. Києва без дозволу на проведення днопоглиблювальних робіт у відповідності до Кодексу України «Про надра», з пошкодженням зелених насаджень (газону) без ордеру на знесення зелених насаджень та сплати відновної вартості, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року № 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах».

В судовому засіданні 01.07.2013 року судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - комунальний заклад виконавчого органу Київської міської ради «Всеукраїнський парк пам'яті борців за свободу і незалежність України у м. Києві» (ідентифікаційний код 37819446).

В судовому засіданні 06.09.2013 року судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва (код ЄДРПОУ 03359813).

В судовому засіданні представник третьої особи 2 не заперечував проти позову.

Відповідно до вимог частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають фактичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно виписки з ЄДРПОУ № 850203 Серії ААБ, ТОВ «Українська гідромеханіка» зареєстроване як юридична особа 05.10.2004 року № 13551020000000143, ідентифікаційний код 33212252.

Основним видом діяльності товариства за КВЕД-2010 є будівництво житлових і нежитлових будівель; добування піску, гравію, глин і каоліну; підготовчі роботи на будівельному майданчику; інші будівельно-монтажні роботи, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Судом встановлено, що на виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1103 від 27.06.2012 року «Про здійснення благоустрою, берегоукріплення та відновлення заплави урочища «Чорторий» у Всеукраїнському парку пам'яті борців за свободу і незалежність України у м. Києві», Головне управління культури Київської міської державної адміністрації визначило генеральною підрядною організацією на виконання вказаних робіт ТОВ «Українська гідромеханіка».

Так, ТОВ «Українська гідромеханіка» (Підрядник) укладено з Головним управлінням культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Замовник) договір №020712/1 від 02.07.2012 року та доповнення №1 до вказаного Договору від 28.11.2012 року, відповідно до якого ТОВ «Українська гідромеханіка» зобов'язується здійснити роботи по розчищенню водойми від донних відкладень та берегоукріплення за адресою: м. Київ, урочище Чорторий в межах Всеукраїнського парку пам'яті борцям за свободу та незалежність України у Деснянському районі м. Києва та замовити й узгодити проектно-кошторисну документацію «Берегоукріплення активного захисту (пляж) ділянки узбережжя р. Десенка (Чорторий) в м. Києві» на території Всеукраїнського парку пам'яті борцям за свободу та незалежність України у Деснянському районі м. Києва.

Державною екологічною інспекцією у місті Києві 04.07.2012 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного ТОВ «Українська гідромеханіка» та складено акт №04/908 А.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що відповідно до договору на виконання робіт від 02.07.2012 року №020712/1 роботи на вказаній території проводить ТОВ «Українська гідромеханіка», під час огляду виявлено гідротехнічний намив піщано-гравійної сировини із водного об'єкта, який розташований в межах виділеної ділянки, складування намитої піщано-гравійної сировини здійснювалося на двох ділянках площею 2350 кв. м. та 1900 кв. м. об'ємом 750 м. куб. та 1900 м. куб, на зелену зону, що призвело до знищення зелених насаджень, а саме газону лугового загальною площею 4250 кв. м., що є порушенням ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 5 Закону України «Про рослинний світ», п. 4 «Порядок видалення дерев, кущів, газонів та квітників в населених пунктах». Дозвільні документи на знищення зелених насаджень на момент перевірки відсутні. Документи на проведення поглиблювальних гідротехнічних робіт відсутні, що є порушенням ст. 86 Водного Кодексу, ст.ст. 16, 19, 23 Закону України «Про надра».

На підставі виявлених порушень, Інспекцією направлено позивачу припис з вимогами прибрати намив піщано-гравійної сировини з зеленої зони та відновлення пошкодженої зеленої зони в повному обсязі, з терміном виконання до 20.10.2012 року.

У зв'язку з невиконанням вимог припису, Інспекція направила ТОВ «Українська гідромеханіка» претензію № 82 від 13.08.2012 року на суму 161 500,00 грн. з метою відшкодування шкоди Державі у зв'язку з порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Також, Інспекцією направлено позивачу повторну претензію № 90 від 01.10.2012 року на суму 182 750,00 грн. у зв'язку з порушенням вимог природоохоронного законодавства та, як зазначила Інспекція, було знищено 4250 кв.м. газону лугового під час складування піску без дозвільних документів.

В подальшому, Інспекцією отримано від прокуратури міста Києва лист від 02.04.2013 року № 07/1/4-101вих-13, в якому зазначена вимога про необхідність проведення перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства при будівництві водного стадіону в парку «Дружби Народів» з південної сторони річки Десенка у Деснянськлму районі м. Києва, зокрема, в частині сплати відновної вартості за знесення зелених насаджень.

Відповідачем 02.04.2013 року на підставі даної вимоги прокуратури міста Києва, на підставі пунктів 4, 5 Положення про Державну екологічну інспекцію у м. Києві, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 року № 136 видано наказ № 607 про здійснення виїзду для обстеження вищевказаного об'єкта.

На підставі статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Державної екологічної інспекції у м. Києві № 136 від 02.04.2013 року, направлення від 03.04.2013 року № 624 відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Українська гідромеханіка», за результатами якої складено акт № 04/406а.

Державною екологічною інспекцією у м. Києві з виїздом на місце проведено перевірку за вказаною адресою, в результаті чого встановлено, що на земельній ділянці, яка розташована біля проспекту Генерала Ватутина та р. Десенка Деснянському районі м. Києва розташовано дві карти намиву, на які здійснюється гідротехнічний намив грунтово-піщаної суміші, площа карт намиву 2350 кв.м. та 1900 кв.м., на земельній ділянці розміщено важку техніку: два бульдозери та екскаватор, зелені насадження (газон) на земельній ділянці за вказаною адресою в результаті розміщення карт намиву знищено. Будь які дозвільні документи на знесення зелених насаджень та сплату відновної вартості за пошкодження зеленої зони відсутні.

Надалі, відповідачем на підставі всіх матеріалів справи про порушення вимог природоохоронного законодавства прийнято рішення № 22 від 09.04.2013 року про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності ТОВ «Українська гідромеханіка» з 12.04.2013 року.

Також, Державною екологічною інспекцією у м. Києві винесено розпорядження № 29 09.04.2013 року про проведення опечатування та опломбовування обладнання та складено акт від 12.04.2013 року про проведення опломбування земснаряду, а саме кабіни та машинного відділення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року № 1264-XII, завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Державна екологічна інспекція у м. Києві є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується і діє в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, радіоактивними відходами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки в місті Києві.

Відповідно до п. 4.2 ст. 4 Положення «Про Державну екологічну інспекцію у м. Києві», затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 136 від 12.12.2011 року Інспекція, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як зазначив відповідач, позивачем під час здійснення господарської діяльності порушено норми природоохоронного законодавства, а саме, здійснюється господарська діяльність в частині проведення гідротехнічних робі по намиву піску в затоці р. Десенка на земельну ділянку, розташовану біля проспекту Генерала Ватутіна та парку Дружби народів з південної сторони р. Десенка у Деснянському районі м. Києва без дозволу на проведення днопоглиблювальних робіт у відповідності до Кодексу України «Про надра», з пошкодженням зелених насаджень (газону) без ордеру на знесення зелених насаджень та сплати відновної вартості, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006 року «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах».

Відповідно до статті 1 Кодексу України «Про надра», надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради (стаття 4 Кодексу України «Про надра»).

Статтею 14 Кодексу України «Про надра» передбачені види користування надрами, а саме надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Згідно статті 16 Кодексу України «Про надра» надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

У разі виконання окремих видів робіт, пов'язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозволами, несе суб'єкт, що отримав спеціальний дозвіл.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (стаття 19 Кодексу України «Про надра»).

Відповідно до статті 23 Кодексу України «Про надра» землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про рослинний світ», під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рослинного світу, необхідно дотримуватися таких основних вимог:

збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об'єктів рослинного світу;

збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань;

науково обґрунтованого, невиснажливого використання природних рослинних ресурсів;

здійснення заходів щодо запобігання негативному впливу господарської діяльності на рослинний світ;

охорони об'єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб;

здійснення заходів щодо відтворення об'єктів рослинного світу;

регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров'я населення.

Окрім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року №1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється:

за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку);

на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень.

Відновна вартість зазначених зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном.

Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Відповідно до статті 86 Водного кодексу України на землях водного фонду можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.

Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Позивач стверджує, що на виконання вимог чинного законодавства та договору від 02.07.2012 року № 020712/1, розроблений проект Берегоукріплення активного захисту (пляж) ділянки узбережжя р. Десенка (Чорторий) в м. Києві, який був узгоджений Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів (лист вих. № АД/8-844 від 04.07.2012 року), Державним агентством рибного господарства України (лист вих. № 2-5-6/6966 від 24.12.2012 року), ДП «Українська геологічна компанія» (лист вих. № 05к-09/2345 від 02.07.2012 року).

Проте, з досліджених в судовому засіданні копій вказаних листів, вбачається, що проект погоджений але із зауваженнями, а саме пропонувалось при проведенні робіт на землях водного фонду неухильно дотримуватись вимог природоохоронного законодавства та отримати дозвіл на проведення робіт на землях водного фонду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 557. Також зазначено, що при невиконанні умов погодження вважається недійсним.

Натомість, позивачем не надано до суду дозволу, передбаченого чинним законодавством, на проведення робіт на землях водного фонду, що свідчить про невиконання всіх вимог на замовлення та узгодження проектно-кошторисної документації.

Окрім того, згідно умов договору №020712/1 від 02.07.2012 року на виконання робіт, укладеного між ТОВ «Українська гідромеханіка» (Підрядник) з Головним управлінням культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Замовник), Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується замовити та узгодити проектно-кошторисну документацію «Берегоукріплення активного захисту (пляж) ділянки узбережжя р. Десенка (Чорторий) в м. Києві» на території Всеукраїнського парку пам'яті борцям за свободу та незалежність України Деснянському районі міста Києва; виконати всі роботи по розчищенню водойми від донних відкладень та берегоукріплення за адресою: м. Київ, урочище Чорторий в межах Всеукраїнського парку пам'яті борцям за свободу та незалежність України у Деснянському районі міста Києва.

Відповідно до пункту 1.2. вказаного Договору, Замовник зобов'язується надати Підряднику земельні ділянки, які знаходяться в межах загальної земельної ділянки в його постійному користуванні згідно Акту на постійне землекористування серія ЯЯ, №389598 від 06.04.2011 року, для виконання робіт, передбачених п. 1.1 та для складування донних відкладень для подальшого їх вивезення та утилізації.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, днопоглиблювальні роботи відповідно до зазначеного Договору ним здійснюються, проте отриманий грунт (пісок) не вивезений з земельної ділянки, та, як пояснив представник позивача, в подальшому, планується вивезти шляхом укладання договорів.

Договори поставки, що містяться в матеріалах справи судом не беруться до уваги як належні докази, оскільки позивачем не надано жодних належних документів, які підтверджували б виконання умов, визначених даними договорами. Зокрема, як зазначено в договорах, поставка товару по кількості, якості, асортименту і ціні повинна відповідати узгодженим домовленостям обох сторін та супровідним документам постачальника. На виконання поставки товару постачальник і покупець повинні один одному передати відповідні документи безпосередньо за місцем поставки товару, які належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України, а саме податкові накладні, видаткові накладні, рахунки, довіреності на отримання товару та інші.

Як уже зазначалось та вбачається з акту перевірки, відповідачем з виїздом на місце об'єкта перевірки встановлено, що на земельній ділянці здійснюється гідротехнічний намив грунтово-піщаної суміші та зелені насадження (газон) на земельній ділянці за вищевказаною адресою в результаті розміщення карт намиву знищено.

Позивачем будь яких дозвільних документів на знесення зелених насаджень та сплату відновної вартості за пошкодження зеленої зони не надано та не доведено під час судового розгляду, що на зазначеній ділянці, де виконувались днопоглиблювальні роботи і складування донних відкладів, зелені насадження, газони були відсутні.

Регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною є завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог передбачене статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до статті 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Згідно статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Щодо правомірності винесення рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності ТОВ «Українська гідромеханіка», суд зазначає, що відповідно до пункту 4 статті 4 Закону України «Про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника (пункт 5 статті ; вказаного Закону).

Також, пунктом «в» статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать, в тому числі, обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів, впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Повноваження відповідача щодо зупинення (тимчасово) діяльності підприємств та об'єктів визначені Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 року № 2751-ХІІ «Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути, крім інших, тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання необхідних природоохоронних заходів зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Пунктом 3 Порядку визначено, що рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування.

Зважаючи на викладене, системно проаналізувавши норми законодавства України, встановлені обставини та наявні докази в їх сукупності, суд погоджується з висновком відповідача про порушення ТОВ «Українська гідромеханіка» вимог природоохоронного законодавства, факт порушення яких зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, та оскільки позивач здійснює господарську діяльність в частині проведення гідротехнічних робі по намиву піску в затоці р. Десенка на земельну ділянку, розташовану біля проспекту Генрала Ватутіна та парку Дружби народів з південної сторони р. Десенка у Деснянському районі м. Києва без дозвільних документів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності відповідачем, прийняте в межах чинного законодавства, а тому підстав для його скасування відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем прийняття оскаржуваного рішення доведено суду в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку з чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гідромеханіка» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко