Постанова

від 21.10.2013 по справі 826/13696/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2013 року 10:19 № 826/13696/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Мельник О.В. (довіреність від 15.01.2013 р. № 28-01)

від відповідача - Вороніна В.В. (довіреність від 29.08.2013 р. № 1003/9/10.1-05)

від третьої особи-1 : не з'явився

від третьої особи-2 : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержаного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків третя особа-1Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «МАРМУР ЛТД» третя особа-2Приватне підприємство «ФІРМА «ВОЛОДАР» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2013 № 0000554230,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Держане підприємство - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2013 № 0000554230, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 35 592 грн. за основним платежем та 3 778 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновки податкового органу, які покладені в основу оскаржуваних рішень, ґрунтуються на актах про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагентам, відповідно до яких встановлено наявність ознак фіктивності щодо зазначених осіб.

Зокрема, постачальник контрагента ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» не декларує податкові зобов'язання, у нього відсутні необхідні ресурси для діяльності та цим контрагентом не надано документів на підтвердження правомірності декларування податкового кредиту зазначеним контрагентом. У зв'язку з цим у цього контрагента відсутні об'єкти оподаткування, що у свою чергу, як зазначає позивач, за висновком ДПІ вказує на безпідставність формування Донецькою філією позивача спірних сум податкових вигод.

Відносно обставин взаємовідносин з другим контрагентом ПП «Фірма «Володар», позивач зазначає, що за цим епізодом висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що директор цього підприємства надав пояснення, що не має відношення до діяльності цього підприємства, а відтак, на думку податкового органу, операції з позивачем не підтверджуються у зв'язку з чим не визнаються сформовані за відносинами із зазначеним контрагентом податкові вигоди.

У той же час, позивач зазначає, що до основних видів його діяльності належить розробка та реалізація конкурентоспроможної проектної документації і надання послуг дорожнім та іншим організаціям. Позивач виконує топографо-геодезичні, картографічні роботи, проводить землевпорядних робіт, виконує комплексну проектну документацію.

За умовами із зазначеними підприємствами останніми на умовах субпідряду виконувались роботи, які були до цього замовлені у позивача Службою автомобільних доріг у Рівненській та Донецькій областях.

Роботи, як зазначає позивач, фактично виконані, а їх проведення документально оформлено.

У зв'язку з цим позивач вважає, що мав всі підстави для формування спірних сум податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, позивач вважає висновки акту перевірки необґрунтованими, а наведені в ньому обставини недоведеними, з огляду на що вважає прийняте на підставі цих висновків податкове рішення необґрунтованим та протиправним, просить його скасувати.

Відповідач, надавши заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених в акті перевірки та наведених запереченнях.

До участі у справі залучено третіх осіб - контрагентів позивача за спірними операціями.

Від третіх осіб витребувано , зокрема: докази наявності трудових та матеріальних ресурсів, докази наявності кваліфікованого персоналу для виконання робіт/послуг; докази наявності необхідного технологічного обладнання для виконання робіт.

Третім особам направлено за визначеними в ЄДР адресами копії ухвали про відкриття провадження, які, однак, не вручені з незалежних від суду причин («за нерозшуком», «за зазначеною адресою на значиться», «фірма вибула»), у зв'язку з чим та в силу вимог абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України ухвала суду вважаться належним чином врученою третім особам, а треті особи вважається належним чином повідомленими про розгляд справи.

У той же час, треті особи в судове засідання не з'явилася, доказів поважності причин неприбуття, як і витребуваних документів на підтвердження відносин з позивачем, не надали .

Враховуючи наведене, а також відсутність підстав для відкладення розгляду справи, строки розгляду справи, те, що явка третіх осіб не визнавалася обов'язковою, розгляд справи не відкладався та справу розглянуто на підставі наявних матеріалів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.10.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Окружною Державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (надалі - ОДПС), правонаступником якої є Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків, проведено позапланову виїзну документальну перевірку Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» (код з ЄДР 5416892; адреса: 03037, м. Київ, Солом'янський район, пр..т. Повітрофлотський, 39/1) з питань дотримання податкового законодавства за взаємовідносинами з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (код з ЄДР 37889288; адреса: 03138, м. Київ, Солом'янський район, вул. Охтирська, 6-А, кімната 6) за період з 01.06.2012 р. по 30.06.2012 р. та ПП «Фірма «Володар» (код з ЄДР 31988783; адреса: 07300, Київська обл., місто Вишгород , «КАРАТ» Промисловий майданчик № 5-А, приміщення №1) за період з 01.03.2011 р. по 30.04.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 28.05.2013 р. № 604/42-30/5416892 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на 35 592 грн., у т.ч.: березень 2011 р. у сумі 13 702 грн., травень 2011 р. в сумі 6781 грн., червень 2012 р. в сумі 15 109 грн.

В контексті наведеного зазначається, що між ДП «Укрдіпродор» та ТОВ «Компанія «Мармур» укладено договір від 22.05.2012 р. № 2-40/30/1 на виконання проектно-кошторисної документації будівництва автомобільної дороги державного значення Знам'янка - Луганськ - Ізварине, обхід с. Михайлівка, км 0+000- км. 1+500, Донецька обл.

Використання результатів робіт здійснюється замовником Донецькою філією ДП «Укрдіпродор». Договір підписаний директором філії.

Як встановлено під час перевірки, контрагентом на адресу філії виписано податкову накладну № 796 від 27.06.2012 р. на суму ПДВ 15 108,60 грн. До договору складено акти.

Розрахунки проведені 12.07.2012 р. у сумі 90 651,60 грн. з ПДВ - 15 108,60 грн.

Зазначено про отримання акту від 01.03.2013 р. № 22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур» за період з 01.01.2012 р. по 30.10.2012 р., який складений ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

У цьому акті зазначено, що в ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Загальна чисельність працівників відповідно до даних ф. 1-ДФ складає 1 особу.

За результатами перевірки встановлено, що постачальники, від яких цей контрагент декларує податковий кредит, не декларували податкові зобов'язання. Документів, які б підтверджували податковий кредит, контрагентом не надано.

Надалі зазначено, що контрагент здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту та витрат, у цього підприємства відсутні об'єкти оподаткування по операціям з продажу.

Наведені обставини, за висновком ДПІ, свідчать, що за період з 01.06.2012 р. по 30.06.2012 р. господарська діяльність Донецької філії ДП «Укрдіпродор», яка пов'язана з сумнівними платниками товарно-грошових потоків має ознаки нереальності здійснення на загальну суму 90 651,60 грн., у т.ч. ПДВ 15 108,60 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Фірма «Володар» зазначено, що із зазначеним контрагентом укладено наступні договори:

- № 588-1 від 10.03.2011 р. на виконання проектної документації «Автомобільна дорога Олишва-Іскра-Заріцьк на ділянці км 3+000 км. 11+700. Договірна ціна 41 378 грн., у т.ч. ПДВ 6896 грн.;

- № 589-1 від 10.03.2011 р. на виконання проектної документації «Автомобільна дорога Сухівці-Пересопниця-Ясиничі на ділянці км 9+000 км. 14+500. Договірна ціна 40 832 грн., у т.ч. ПДВ - 6805 грн.,

- № 590-1 від 10.03.2011 р. на виконання проектної документації «Автомобільна дорога Милостів - М 06 на ділянці км. 0+000 км. 6+700. Договірна ціна 40 684 грн., у т.ч. ПДВ - 6781 грн.

Використання робіт здійснюється замовником Рівненським відділом комплексного проектування ДП «Укрдіпродор». Договори підписані директором філії.

Позивачу видано податкові накладні: № 95 від 31.03.2011 р. на суму ПДВ 6896,33 грн., № 29 від 24.03.2011 р. на суму ПДВ 6805,33 грн., № 51 від 11.04.2011 р. на суму 6780,67 грн. з ПДВ. До договорів складено акти.

Надалі зазначається про надходження до відповідача акту від 31.01.2012 р. № 72/23-1/31988783, складеного ДПІ у Вишгородському районі про неможливість проведення перевірки ПП «Фірма «Володар» щодо підтвердження відносин із контрагентами.

З посиланням на зазначений акт зазначається, що згідно з висновком ВПМ підприємство за своєю адресою не знаходиться, на підприємстві відсутні будь-які основні засоби та виробничі потужності. Найманих працівників не має, директором та бухгалтером є громадянка Росії та на території України вона відсутня. З пояснень ОСОБА_5 (директора, бухгалтера) вбачається, що підприємство зареєстровано без мети здійснення діяльності на прохання знайомого, але до діяльності підприємства вона не має відношення, будь-яких документів по діяльності товариства не підписувала. Крім того, зазначається про порушення кримінальної справи проти ПП «Фірма «Володар» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

При цьому, відповідачем надано повідомлення Державної прикордонної служби України відносно того, що ОСОБА_5 перебувала на території України лише 12.09.2011 р. 13.09.2011 р., що не охоплює період оформлення спірних операцій. Згідно з повідомленням Київського обласного центру зайнятості дозвіл на працевлаштування цій особі не видавався.

Виходячи з наведеного, ОДПС приходить до висновку, що за період 01.03.2011 р. по 30.04.2011 р. господарська діяльність Рівненського ВКП ДП «Укрдіпродор» яка пов'язана з сумнівними платниками по ланцюгу товарно-грошових потоків має ознаки нереальності здійснення на загальну суму 122 894 грн., у т.ч. ПДВ 20 482,33 грн.

З огляду на те, що спірні операції не виконувались контрагентами, ОДПС приходить до висновку про порушення позивачем п/п. 193.1. 198.2., 198.3., 198.6., 201.4., 201.6., 201.10 ПК України та заниження ПДВ до сплати на 35 592 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки, прийнято оскаржуване рішення.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема , такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку , про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача на користь останнього (про їх невиконання контрагентами) внаслідок відсутності у них необхідних ресурсів та можливостей, та, як наслідок, - до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту з ПДВ за спірними операціями.

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Зокрема, під час розгляду справи не надано доказів наявності у контрагентів власного або орендованого обладнання, приладів, а також не надано доказів наявності у контрагентів власних або залучених фахівців у сфері проектування, наявність яких є об'єктивно необхідною для виконання спірних операцій та відомості щодо чого витребовувались у контрагентів згідно ухвали про відкриття провадження у справі. Не надано і доказів у відрядження і перебування працівників контрагентів за місцем знаходження запланованих до робіт доріг.

Слід зазначити, що наведені вище відомості щодо наявності у контрагентів відповідних ресурсів та можливостей, у т.ч. щодо персоніфікації осіб, які безпосередньо виконували спірні операції з боку контрагентів, не надані і з боку позивача , хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється звичайною діловою практикою, а також характером і специфікою угод (обумовлених операцій).

У той же час, з наданої відповідачем податкової інформації, у т.ч. податкової звітності контрагентів вбачається відсутність у контрагентів трудових ресурсів та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та спірних операцій, зокрема.

Так, при декларуванні у березні та квітні 2011 р. загального обсягу операцій у розмірі 10 157 940 грн. та 21 765 980 грн. відповідно, у той же час з податкової звітності ПП «Фірма «Володар» з ПДФО вбачається повна відсутність декларування сум доходів, нарахованих штатним працівникам або залученим на умовах цивільно-правових договорів, що вказує на відсутність у контрагента штатних або залучених трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та для виконання спірних операцій, зокрема. З акту від 31.01.2012 р. вбачається, що згідно довідки по формі 1 ДФ - кількість працюючих 0 осіб. Згідно цього акту за даними декларації з податку на прибуток за 2 кв. 2011 р. - амортизація основних засобів та матеріальних активів не декларувалась, а отже і не декларувалась наявність цих ресурсів, що у свою чергу свідчить про їх відсутність.

Аналогічно, при декларуванні доходів за півріччя 2012 році в обсязі 80 882 925 грн., витрат 80 807 540 грн. (собівартість товарів робіт, послуг) та при декларуванні обсягів операцій за червень 2012 року у розмірі 28 019 809 грн., у той же час з податкової звітності ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» вбачається відсутність декларування адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат.

У той же час, згідно з п/п. 138.10.2. ПК України до адміністративних витрат віднесено, зокрема:

- витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів , інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація , ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

- витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати);

- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.

Відсутність декларування зазначених витрат, вказує на відсутність у контрагента можливостей та ресурсів, з якими пов'язані ці витрат та які є об'єктивно необхідними для ведення звичайної господарської діяльності взагалі та спірних операцій, зокрема.

Згідно з актом від 01.03.2013 р. та згідно ф. 1-ДФ чисельність працюючих - 1 особа, що є явно недостатнім для виконання всього масиву задекларованих операцій, та спірних, зокрема.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, номінальний керівник ПП «Фірма «Володар», взагалі заявив про свою непричетність до діяльності контрагента, що у свою чергу вказує на те, що підприємство-контрагент знаходилось поза межами контролю формального (номінального) керівника та в даному випадку не доведено здійснення фактичної господарської діяльності зазначеним підприємством.

При цьому, відсутні докази , у т.ч. за даними з ЄДР, щодо наявності повноважень у інших осіб на вчинення певних дій від імені цього підприємства.

Щодо можливого виконання спірних операцій за замовленням контрагентів іншими особами, слід зазначити, що в контексті наведеного під час розгляду справи не надано доказів залучення контрагентами інших фізичних або юридичних осіб для виконання робіт та несення у зв'язку з цим відповідних витрат.

Таким чином, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не надано документальних підтверджень наявності у контрагентів відповідних технічних, трудових (фахових) ресурсів та здійснення ними реальної господарської діяльності, а також не надано тих документів/матеріалів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання операцій такого роду та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак , позивачем та контрагентами не доведено того, що обумовлені договорами роботи були виконані контрагентами, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

З урахуванням наведеного у сукупності суд приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкова накладна без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати на користь контрагентів сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій .

Таким чином, під час розгляду справи не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданої операції та правомірність висновків податкового органу та оскаржуваного рішення.

Відносно наявності у контрагентів ліцензій, слід зазначити, що сама по собі наявність ліцензії, за відсутності доказів фактичної наявності відповідних фахівців та адміністративно-організаційних можливостей (ресурсів), не є доказом фактичного виконання робіт та наявності у контрагентів відповідних ресурсів у період оформлення спірних операцій.

Що стосується постанов Солом'янського районного суду від 18.06.2013 р. та від 08.08.2013 р. у справах про адміністративні правопорушення, які розглядалися за результатами скаредного Акту перевірки, слід зазначити, що у першому випадку вина керівника встановлена, але закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за строками давності, а у другому випадку - закрито провадження у справі відносно головного бухгалтера позивача у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки оскаржується податкове повідомлення-рішення. З наведених постанов вбачається, що під час розгляду цих справ не аналізувались спірні операції та первинні документи, не перевірялась реальність їх здійснення, правомірність формування спірних сум податкових вигод і спірне рішення у даній справі, та до компетенції зазначеного суду зазначені питання не належать, а отже, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 72 КАС України, зазначені в цих постановах обставини не можуть братися до уваги при розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке, як приходить до висновку суд, є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» (код з ЄДР 5416892; адреса: 03037, м. Київ, Солом'янський район, пр.-т. Повітрофлотський, 39/1) - залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 24.10.2013 р.