Постанова

від 27.09.2013 по справі 826/8831/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2013 року 15:14 № 826/8831/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Київське агентство повітряних сполучень» до Управління державної реєстрації Львівської міської ради, державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, за участю третьої особи - приватного підприємства «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Київське агентство повітряних сполучень» (далі - позивач) до Управління державної реєстрації Львівської міської ради (далі - відповідач1), за участю третьої особи - приватного підприємства «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок», в якому просив: визнати дії Управління державної реєстрації Львівської міської ради, що полягають у здійсненні державної реєстрації змін до установчих документів приватного підприємства «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок», що була проведена 27.12.2010 року, запис №14151050006017049 - протиправними, скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів приватного підприємства «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» (нову редакцію Статуту), що була проведена Управлінням державної реєстрації Львівської міської ради 27.12.2010 року, запис №14151050006017049.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, зареєстрований відповідачем 1 27.12.2010 року статут ПП «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» за змістом не відповідає вимогам закону, а тому дії щодо реєстрації нової редакції цього статуту є протиправними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

В попередньому судовому засіданні 17.07.2013 року суд, керуючись ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, залучив до участі у справі в якості другого відповідача - державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції (далі - відповідач 2).

Представники відповідачів 1, 2 в судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

В наданих до суду запереченнях державний реєстратор Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції зазначив, що підстав для відмови в державній реєстрації нової редакції статуту не було, оскільки надана для проведення державної реєстрації нова редакція статуту ПП «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» підписана засновником, який був єдиним на той час.

Представник третьої особи в жодне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Письмових пояснень щодо суті спору не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу в порядку письмового провадження у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Західний авіаційний центр» та приватним підприємством «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» 27.12.2010 року укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, згідно умов якого ТОВ «Західний авіаційний центр» (продавець) передає у власність ПП «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» (покупцю) належні продавцю на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 992,4 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, площа генерала Г. Григоренка, будинок 5.

Відповідно до Статуту ТОВ «Західний авіаційний центр», його засновниками на момент укладання зазначеного договору були: ОСОБА_1 з часткою 50% статутного капіталу, ТзОВ «Кий Авіа Лізинг» з часткою 35% статутного капіталу, ОСОБА_3 з часткою 10% статутного капіталу та ОСОБА_4 з часткою 5% Статутного капіталу.

У відповідності до Статуту приватного підприємства «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» в редакції, зареєстрованій у виконавчому комітеті Львівської міської ради Львівської області від 30.09.2008 року його засновниками були: ОСОБА_1 з часткою 50% статутного капіталу, ОСОБА_5 з часткою 25% статутного капіталу, ОСОБА_6 з часткою 25% статутного капіталу.

27.12.2010 року, в день нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, відбулась реєстрація змін у статуті приватного підприємства «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок», шляхом викладення його в новій редакції, запис №1415050006017049.

Дії Управління державної реєстрації Львівської міської ради, які полягають у здійсненні державної реєстрації змін до установчих документів приватного підприємства «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» позивач вважає протиправними, у зв'язку з чим й звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців врегульовуються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон).

Відповідно до частини 13 статті 29 даного Закону проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи здійснюється за процедурами, передбаченими частинами першою - п'ятою статті 25 та частинами другою - третьою статті 27 цього Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Згідно статті 25 зазначеного Закону державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 цього Закону.

Перевірка на відсутність підстав для відмови, які передбачені абзацами п'ятим - восьмим частини першої статті 27 цього Закону, здійснюється з використанням відомостей з Єдиного державного реєстру.

Вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації закріплено частиною 1 статті 29 Закону.

Так, підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування державного органу або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо); встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів.

Згідно частини 3 статті 8 Закону установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про акціонерні товариства» установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Статут акціонерного товариства повинен містити відомості про: повне та скорочене найменування товариства українською мовою; тип товариства; розмір статутного капіталу; розмір резервного капіталу у разі його формування; номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій; розмір дивідендів за привілейованими акціями кожного класу в разі їх розміщення товариством; умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у разі розміщення привілейованих акцій; права акціонерів - власників привілейованих акцій кожного класу у разі розміщення привілейованих акцій; наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації або відсутність такого права; порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів; порядок скликання та проведення загальних зборів; компетенцію загальних зборів; спосіб повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та про зміни у порядку денному загальних зборів; склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції; порядок внесення змін до статуту; порядок припинення товариства.

В наданих суду запереченнях державний реєстратор зазначає, що надана для проведення державної реєстрації нова редакція статуту ПП «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» підписана не одним учасником, а єдиним засновником приватного підприємства «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок» ОСОБА_5.

Інші засновники підприємства на момент подання державному реєстраторові документів вибули з числа засновників шляхом продажу своїх часток, попередньо уклавши договір купівлі-продажу із засновником.

На підтвердження цього державний реєстратор посилається на п. 1.3 статуту ПП «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок», який був поданий засновником і знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин, судом не вбачається порушень з боку відповідача чинного законодавства при здійсненні державної реєстрації змін до установчих документів приватного підприємства «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок», запис №141510500060170149.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно - правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, або не підлягають судовому оскарженню взагалі, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Як вбачається з обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що його права порушено внаслідок укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.10.2010 року, однак відсутні будь-які вмотивовані пояснення щодо порушень його прав внаслідок здійснення державної реєстрації змін до установчих документів приватного підприємства «Торгівельна агенція «Галицький ярмарок».

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, зважаючи, що судом не встановлено протиправності дій відповідача, позивачем не доведено наявності факту порушеного права діями відповідача, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а відтак - відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Київське агентство повітряних сполучень» відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко