Постанова

від 15.10.2013 по справі 826/13072/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2013 року 13:00 № 826/13072/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Дядюк Є.М. (довіреність від 03.09.2013 р.)

від відповідача - Харко Д.М. (довіреність від 05.08.2013 р. № 1078/9/26-55-10-02-09)

від третьої особи-1 : не з'явився

від третьої особи-2 : не з'явився

від третьої особи-3: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс Груп» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особа-1Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідзуна» третя особа-2Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Консалтинг» третя особа-3Товариства з обмеженою відповідальністю «Актів Ілеті Україна» про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.04.2013 № 0004721610 та № 0004711610,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс Груп» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.04.2013 р.:

- № 0004721610, відповідно до якого позивачу зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 19 або р. 20.2. декларацій) у розмірі 207 718 грн. (декларація за травень 2012 р. - 2 317 грн.; декларація за червень 2012 р. - 205 401 грн.),

- № 0004711610, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 757 372 грн. за основним платежем та на 189 345 грн. за штрафними санкціями.

Позивач зазначає, що висновки ДПІ, покладені в основу оскаржуваних рішень, ґрунтуються на оцінці взаємовідносин позивача з ТОВ «Ідзуна», ТОВ «МВ Консалтинг», ТОВ «Актів Ілеті Україна». ДПІ дійшла висновку, як зазначає позивач, про начебто відсутність реальності господарських операцій, а відтак ДПІ прийшла до висновку про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Однак, як зазначає позивач, реальність операцій за відносинами із зазначеними контрагентами підтверджується первинними документами, що підтверджують поставки товару.

При цьому, відносно ненадання під час перевірки ТТН щодо перевезення товару, зазначає, що ТТН не є документом суворої звітності.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що законно сформував спірні суми податкового кредиту, а відтак вважає спірні рішення протиправними.

Виходячи із наведених вище підстав, позивач просить скасувати спірні рішення.

Відповідач, надавши заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених в акті перевірки та наведених запереченнях.

Третім особам направлено за визначеними в ЄДР адресами копії ухвали про відкриття провадження, які, однак, не вручені з незалежних від суду причин, у зв'язку з чим та в силу вимог абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України ухвала суду вважається належним чином врученою третім особам, а треті особи вважається належним чином повідомленими про розгляд справи.

Слід зазначити, що відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі на підтвердження доводів позивача про реальність операцій, у позивача витребувані , крім іншого: товарно-транспортні накладні; докази наявності транспортних засобів; докази наявності складських приміщень; докази використання результатів спірних операцій (товарів) у власній господарській діяльності позивача або ж їх подальшої реалізації.

У контрагентів позивача при цьому також витребувані, крім іншого : докази наявності трудових та матеріальних ресурсів; докази наявності власних або орендованих приміщень для ведення господарської діяльності; докази наявності транспортних засобів для здійснення поставки товарів; докази придбання спірної продукції у заводу виробника або третіх осіб (договори, акти приймання-передачі, транспортні документи, накладні тощо).

У той же час, треті особи в судове засідання не з'явилися, доказів поважності причин неприбуття, як і витребуваних документів на підтвердження фактичного виконання спірних операцій, не надали .

Враховуючи наведене, а також відсутність підстав для відкладення розгляду справи, строки розгляду справи, те, що явка третіх осіб не визнавалася обов'язковою, розгляд справи не відкладався та справу розглянуто на підставі наявних матеріалів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.10.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Енергосервіс Груп» (код з ЄДР 37402435) з питань дотримання податкового законодавства за взаємовідносинами з ТОВ «Ідзуна», ТОВ «МВ Консалтинг», ТОВ «Актів Ілеті Україна» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 26.03.2013 р. № 27/16-10/37402435 (далі - Акт перевірки).

Під час перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Ідзуна» за договором № 14/05 від 14.05. 2012 р. на поставку продукції. Обумовлена вартість - 53 106 грн. з ПДВ 8 851 грн.

Окрім того, встановлено укладання із зазначеним товариством договору № 05/06 від 05.06. 2012 р. на поставку продукції на загальну суму 198 000 грн. з ПДВ.

Встановлено також підписання зазначеними особами договору № 06/12 від 06.06. 2012 р. на поставку продукції вартістю 273 216 грн. з ПДВ.

Під час перевірки також встановлено укладання зазначеними підприємствами договору № 11/12 від 11.06. 2012 р. на поставку продукції на суму 2 007 500 грн. з ПДВ.

Всі вказані договори підписані із зазначенням закінчення строку дії договору - 31.12. 2011 р.

Як зазначається в Акті перевірки, ТОВ «Ідзуна» оформлено видаткові та податкові накладні, зазначені у таблиці № 6 в Акті перевірки (стор. 7) та залучені до матеріалів справи, зокрема:

- від 18.05.2012 р. на суму 53 106 грн. з ПДВ - 8 851 грн. (за договором № 14/05), номенклатура поставки - «прокладка під блок циліндрів, клапана, дошка, прокладка під корпус сальників»,

- від 07.06.2012 р. на суму 91 896 грн. з ПДВ 15 316 грн. (за договором 6/12), номенклатура поставки: «клапан нагнітаючий, вентиль, кільце, клапан запобіжний»,

- від 11.06.2012 р. на суму 47 040 грн. з ПДВ 7 840 грн. (за договором № 6/12), номенклатура поставки: «калібр-кільце різьбове»,

- від 15.06.2012 р. на суму 2 007 500 грн. з ПДВ - 334 583,33 грн. (за договором 11/12), номенклатура поставки: «сепаратор у зборі з трубопроводами»,

- від 15.06.2012 р. на суму 134 280 грн. з ПДВ - 22 380 грн. (за договором 6/12), номенклатура поставки: «апарат направляючий, кронштейн, колесо робоче, диск гідравлічний»,

- від 31.07.2012 р. на суму 198 000 грн. з ПДВ - 33 000 грн. (за договором № 05/06), номенклатура поставки: «втулка зубчаста».

Суми ПДВ, визначені у зазначених податкових накладних включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду (стор. 7 Акту перевірки).

Загалом оформлено поставок за відносинами з ТОВ «Ідзуна» на 2 531 822 грн. з ПДВ - 421 970,33 грн.

У той же час, зазначається, що розрахунки проведені у сумі 1 963 362 грн. у т.ч. ПДВ 327 227 грн.

Кредиторська заборгованість становить 568 460 грн.

За умовами зазначених договорів (п. 2.1.) поставка продукції здійснюється постачальником . Відвантаження здійснюється згідно листа-домовленості .

Відносно зазначеного підприємства в Акті перевірки зазначено, що підприємство зареєстроване за адресою масової реєстрації та за місцезнаходженням відсутнє.

Щодо наявності основних фондів: не звітує.

В ході аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів.

Кількість працюючих починаючи з 2 кв. 2011 р. - 1 особа.

Фактично, як зазначає податковий орган, можна зробити висновок, що відсутність трудових ресурсів, виробничого та торгівельного обладнання, транспорту, сировини, торгівельних запасів свідчить про неможливість реального виконання умов договорів. Вищевикладене, за висновком податкового органу, свідчить про відсутність у контрагента адміністративно-господарських можливостей та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Зазначається також про отримання постанови слідчого від 19.02.2013 р. про проведення перевірки позивача за відносинами з ТОВ «Ідзуна», ТОВ «МВ Консалтинг», ТОВ «Актів Ілеті Україна». Відповідно до постанови встановлено, що слідчим здійснюється досудове розслідування, внесене до ЄРДР від 21.11.2012 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Зазначається, що досудовим слідством встановлено, що ряд осіб з метою отримання незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємництвом, протягом 2009 - 2012 р. на території м. Києва та Київської області організували створення (придбання) «фіктивних» СПД, серед них і ТОВ «Ідзуна». Надалі по суті зазначається, що в якості свідка допитаний ОСОБА_4 (засновник та директор ТОВ «Ідзуна» в період 21.02.2012 р. - 15.10.2012 р., копія протоколу залучена до справи), який пояснив, що перереєстрував на себе підприємства під умовою, що займатися господарською та статутною діяльністю підприємства не буде. Реєстраційні документи та ключ доступу до рахунку зазначена особа передала Жданову, який до цього попросив перереєструвати підприємство на ОСОБА_4 Діяльністю підприємство не займалося. Надалі підприємство було продано іншій особі.

Окрім того, під час перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «Актіф Ілеті Україна» за договором № 10/12 від 10.06.2012 р. на поставку продукції на суму 2 017 680 грн. з ПДВ 336 280 грн.

Згідно з п. 2.4. договору, як встановлено під час розгляду справи, товар доставляється (перевозиться) силами та засобами Продавця або Покупця за адресою, визначеною у додатках. У додатку адреса не визначена, проте у договорі визначена адреса позивача: м. Київ, вул. Кіквідзе, 17 офіс 208. Оплата здійснюється протягом 100 банківських днів з моменту підписання акту або видаткової накладної.

Договором передбачено передачу позивачу технічної документації .

Зазначається про оформлення контрагентом на адресу позивача видаткової та податкової накладних від 14.06.2012 р. на суму 2 017 680 грн. з ПДВ 336 280 грн., номенклатура поставки: «Сепаратор у зборі з трубопроводами». За рахунок зазначеної суми ПДВ сформовано податковий кредит за червень 2012 р.

Під час перевірки встановлено, що розрахунки не проводились. Заборгованість позивача складає 2 017 680 грн.

Відносно зазначеного підприємства в Акті перевірки зазначено, що підприємство зареєстроване за адресою масової реєстрації та за місцезнаходженням відсутнє.

Щодо наявності основних фондів: не звітує.

В ході аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів.

Фактично, як зазначає податковий орган, можна зробити висновок, що відсутність трудових ресурсів, виробничого та торгівельного обладнання, транспорту, сировини, торгівельних запасів свідчить про неможливість реального виконання умов договорів. Вищевикладене, за висновком податкового органу, свідчить про відсутність у контрагента адміністративно-господарських можливостей та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Зазначається про отримання вищезгаданої постанови слідчого від 19.02.2013 р. про проведення перевірки позивача за відносинами з ТОВ «Ідзуна», ТОВ «МВ Консалтинг», ТОВ «Актів Ілеті Україна». Зазначається, що досудовим слідством встановлено, що ряд осіб з метою отримання незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємництвом, протягом 2009 - 2012 р. на території м. Києва та Київської області організували створення (придбання) «фіктивних» СПД, серед них і ТОВ «Актів Ілеті Україна». Надалі по суті зазначається, що в якості свідка допитана ОСОБА_5 (засновник та директор ТОВ «Актів Ілеті Україна» в період 05.03.2012 р. - 31.12.2012), яка пояснила, що на прохання знайомої займалась веденням бухгалтерського обліку та здійснювала за завданням знайомої проводки, зокрема, по ТОВ «Ідзуна», ТОВ «МВ Консалтинг». Проте, керівників та засновників цих підприємств вона не знає і ніколи не бачила. Хто підписував фінансово-господарські документи від імені керівників їй не відомо.

Під час перевірки також встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ «МВ Консалтинг».

У той же час, в Акті перевірки зазначається, що договір до перевірки не наданий . Зазначений договір відсутній і в матеріалах справи.

Проте, ДПІ зазначається, що контрагентом оформлено видаткову та податкову накладні від 17.04.2012 р. на суму 167 040 грн. з ПДВ 27 840 грн. за договором № 18/04 від 17.04.2012 р., номенклатура поставки: «провідник повітря гнучкий, висмоктуючий, різного діаманту». Розрахунки проведені у сумі 192 000 грн. та проведено повернення коштів у сумі 24 960 грн.

Відносно зазначеного підприємства в Акті перевірки зазначено, що за місцезнаходженням відсутнє.

Щодо наявності основних фондів: не звітує.

В ході аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів.

Кількість працюючих у 2 кв. 2012 р. (згідно звітності) - 3 особи.

Фактично, як зазначає податковий орган, можна зробити висновок, що відсутність трудових ресурсів, виробничого та торгівельного обладнання, транспорту, сировини, торгівельних запасів свідчить про неможливість реального виконання умов договорів. Вищевикладене, за висновком податкового органу, свідчить про відсутність у контрагента адміністративно-господарських можливостей та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Як і у попередніх випадках зазначається про отримання вищезгаданої постанови слідчого від 19.02.2013 р. про проведення перевірки позивача за відносинами з ТОВ «Ідзуна», ТОВ «МВ Консалтинг», ТОВ «Актів Ілеті Україна». Зазначається, що досудовим слідством встановлено, що ряд осіб з метою отримання незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємництвом, протягом 2009 - 2012 р. на території м. Києва та Київської області організували створення (придбання) «фіктивних» СПД, серед них і ТОВ «МВ Консалтинг».

Надалі, з посилання на положення ПК України податковий орган зазначає, що позивачем до перевірки не надано первинних документів, що підтверджують надходження товарів від ТОВ «Ідзуна», ТОВ «МВ Консалтинг», ТОВ «Актів Ілеті України», а саме: документів, що посвідчують якість товарів (сертифікати якості, відповідності), а також товарно-транспортних накладних, які б підтверджували фактичне надходження товарів.

Таким чином, як зазначає податковий орган, перевіркою не встановлено фактичного отримання товарів від контрагентів.

Відтак, податковий орган зазначає, що оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Враховуючи наведене, податковий орган приходить до висновку, що позивачем порушено п. 198.1. 198.3., 198.6. ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на 786 090,33 грн., у т.ч.: за квітень 2012 р. - 27 840 грн., за травень 2012 р. - 8 851 грн., червень 2012 - 716 399,33 грн., липень 2012 р. - 33 000 грн., а також заниження податку до сплати на 757 372 грн., у т.ч.: квітень 2012 - 27 840 грн., травень 2012 - 6 534 грн., червень 2012 р. - 510 998 грн., липень 2012 - 71 782 грн., серпень 2012 - 64 803 грн., вересень 2012 - 2 717 грн., жовтень 2012 - 69 196 грн., грудень 2012 р. - 3 502 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої є ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, прийнято оскаржувані рішення.

У той же час, згідно з рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві від 26.06.2013 р. № 1466/10/12-4-09 скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 р. № 00047221610.

В контексті останнього, слід зазначити, що відповідно до п/п. 60.1.2. ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним , якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу. Згідно з п. 60.3. ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення.

Відтак, враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 р. № 00047221610 у повному обсязі скасовано вищестоящим податковим органом, воно вважається відкликаним , тобто є таким, що не породжує для позивача обов'язків та, відповідно, не порушує прав позивача, а відтак суд приходить до висновку, що позов у цій частині, а саме -щодо оскарження ППР від 15.04.2013 р. № 00047221610, не підлягає задоволенню та приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині з наведених вище підстав .

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті в іншій частині, слід зазначити наступне.

Так, проаналізувавши положення ПК України, які регулювали спірні відносини , а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження даних обліку) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією , повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товару, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку , про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача на користь останнього (про їх невиконання контрагентами) та, як наслідок, - до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту з ПДВ за спірними операціями.

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Так, за всіма наведеними епізодами передбачено поставку контрагентами продукції на користь позивача, що відповідно передбачає здійснення перевезення продукції.

В контексті наведеного, слід зазначити, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568:

- Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення , оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку , а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

- Подорожній лист , це первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство ;

- Дорожній лист , це документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Згідно з п. 11 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля .

Згідно з 11.3. Правил, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається .

Пунктом 11.4. Правил визначено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Пунктом 11.5. Правил також передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

При цьому, відповідно до п. 11.6. Правил, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Згідно з п. 11.7. Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу , третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Пунктом 11.9. Правил передбачено, що час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

У той же час , на підтвердження фактичного здійснення перевезення продукції за спірними операціями та, відповідно, на підтвердження фактичного виконання обумовлених з контрагентами операцій, під час розгляду справи не надано товарно-транспортних накладних та подорожніх листів , з яких би вбачалось перевезення продукції від контрагентів до позивача, а отже і доказів на підтвердження поставки продукції контрагентами позивачу.

Слід зазначити, що наведені документи витребовувались у позивача та третіх осіб відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи судом не встановлено та контрагентами не надано також: доказів наявності у них власних або орендованих транспортних засобів , хоча ці відомості також витребовувались судом; доказів здійснення перевезення іншими особами за замовленням контрагентів (у разі залучення контрагентами інших осіб), у т.ч. не надано доказів оплати за оренду т/з (у разі залучення т/з у інших осіб) або списання контрагентами пального у разі перевезенням продукції власними силами, що у сукупності та додатково дає підстави для висновку про недоведеність виконання спірних операцій контрагентами позивача.

Контрагентами при цьому також не надано на вимогу суду доказів наявності власних або орендованих складських/офісних приміщень, наявність яких, виходячи з характеру спірних операцій, є необхідною для ведення діяльності та організації спірних операцій.

Окрім того, на підтвердження реальності спірних операцій судом витребовувались у третіх осіб докази придбання продукції, яка обумовлювалась надалі поставкою позивачу, у заводу виробника або інших осіб (договори, акти приймання-передачі, транспортні документи, накладні тощо). У той же час, зазначені документи також не надані під час розгляду справи.

Слід зазначити, що наведені вище відомості щодо наявності у контрагентів відповідних ресурсів та можливостей, не надані і з боку позивача , хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється звичайною діловою практикою та характером та специфікою угод (обумовлених операцій).

При цьому, в контексті підтвердження фактичного руху товарів та відносно доводів позивача щодо подальшої поставки продукції, слід зазначити, що позивачем, однак, не надано і жодних доказів подальшого руху товарів, їх використання у власній господарській діяльності або ж складського обліку, хоча ці відомості витребовувались відповідно до ухвал від 20.08.2013 р. та від 09.09.2013 р.

Під час розгляду справи позивачем не надано і передбаченої вищезгаданими договорами технічної документації на продукцію, яка зазвичай супроводжує виконання операцій такого роду та яка витребовувалась у позивача ухвалою від 09.09.2013 р.

При цьому, під час розгляду справи позивачем не надано доказів наявності у позивача транспортних засобів (у разі перевезення власними силами) чи доказів виконання замовлень з перевезення продукції іншими особами, як і доказів наявності складських приміщень .

В контексті наведеного та щодо наданого позивачем договору від 24.06.2011 р. № 13020, укладеного з ТОВ «Нова пошта» щодо надання транспортно-експедиційних послуг, слід зазначити, що під час розгляду справи не надано жодної накладної, квитанції чи інших документів, які б містили інформацію про перевезення продукції за спірними операціями.

Слід додати , що податкова накладна № 33 від 14.06.2012 р., яка оформлена від ТОВ «Актіф Ілеті Україна» на суму 2 017 680 грн. з ПДВ 336 280 грн., не містить відмітки про її реєстрацію в ЄРПН, не містить відомостей, що ідентифікують особу, яка її підписала, та відомостей про договір, що, враховуючи положення п. 201.1. ПК України (щодо підписання п/н. уповноваженою особою) та п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 01.11.2011 № 1379 (щодо підписання п/н.), п/п. «и» п. 201.1. (щодо обов'язкових реквізитів, виду договору), п. 4 Порядку заповнення податкової накладної (щодо порядку заповнення реквізитів договорів у п/н.) та п.201.10. ПК України (щодо наслідків не реєстрації п/н. в ЄРПН), виключає її врахування для цілей формування сум податкового кредиту.

Крім того , щодо юридичної значимості наданих позивачем первинних документів, слід зазначити, що на підтвердження придбання продукції позивачем надано окремі видаткові накладні, які підписані та скріплені печаткою (з боку покупця) не позивачем, а скріплені печаткою іншою юридичною особою , а саме - з ТОВ «Енергопром ЛТД», код з ЄДР 34937883 (найменування позивача ТОВ «Енергосервіс Груп», код з ЄДР 37402435 ). Зокрема, наведене стосується наступних видаткових накладних, наданих позивачем на підтвердження придбання продукції, виданих: ТОВ «МВ Консалтінг» РН-0000098 від 17.04.2012 р. на суму 167040 грн. з ПДВ; ТОВ «Ідзуна» від 18.05.2012 р. № РН-0000088 на суму 53 106 грн. з ПДВ, які в силу наведеного не можуть вважатися первинним документом щодо поставки позивачу продукції та, відповідно,бути підставою для відображення цих операцій в бухгалтерському та податковому обліку.

Суд також бере до уваги те, що жодна з видаткових накладних не містить відомостей, які б ідентифікували осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та які їх підписали з боку покупця та продавця, що свідчить про відсутність обов'язкових реквізитів первинного документу та недотримання у зв'язку з цим вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що у свою чергу вказує на юридичну дефектність цих документів для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Відтак, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не доведено тих обставин та не надано тих документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак, позивачем та контрагентами не доведено фактичного виконання спірних операцій, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок недоведеності виконання спірних операцій саме контрагентами позивача, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод та законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0004711610 від 15.04.2013 р.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Виходячи з наведеного, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 р. № 00047221610, яке, як зазначено вище, скасовано у процедурі адміністративного оскарження, є відкликаним та, відповідно, не породжує для позивача правових наслідків, з огляду на що не вбачається порушення прав позивача.

В частині позовних вимог щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № 0004711610 від 15.04.2013 р., яким позивачу визначено податкові зобов'язання з ПДВ, суд враховуючи вищенаведене також не вбачає підстав для його скасування, яке, як приходить до висновку суд, є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже підстав для задоволення позову у цій частині не має, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс Груп» (код з ЄДР 37402435; адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, 17, офіс 208) залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 21.10.2013 р.