Ухвала

від 16.10.2013 по справі 801/6178/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/6178/13-а

16.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Ілюхіної Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 09.07.13 у справі № 801/6178/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим (пер. Садовий, 4, смт. Первомайське, Первомайський район, Автономна Республіка Крим, 96300)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 14, смт. Роздольне, Автономна Республіка Крим,96200)

про стягнення 13201,66 грн.,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим звернулося з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне Автономної Республіки Крим про стягнення не відшкодованої суми витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в загальному розмірі 13021,66 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт.Роздольне Автономної Республіки Крим про стягнення 13201,66 грн. задоволено частково, стягнуто з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне Автономної Республіки Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим суми не відшкодованих витрат Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим на виплату та доставку основного розміру пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання за період з 01.12.2012 по 30.04.2013 громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 у розмірі 1280,63 грн., у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач та відповідач звернулися, з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі нез'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам, оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195,197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем та відповідачем підписано акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з 01.12.2012 по 30.04.2013.

Так, в акті звірки за грудень 2012 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на 16 осіб в розмірі 13499,73 грн., за висновками ж Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне Автономної Республіки Крим сума, що підлягає відшкодуванню на 14 осіб становить 1335,31 грн.; згідно з актом звірки за січень 2013 року - сума витрат на 15 осіб в розмірі 1528,33 грн., за висновками відповідача підлягає відшкодуванню на 13 осіб - 1268,92 грн.; за лютий 2013 року на 15 осіб - 1528,23 грн., прийнято відповідачем на 13 осіб - 1268,92 грн.; за березень 2013 року на 15 осіб - 1528,23 грн., прийнято відповідачем на 13 осіб - 1268,92 грн.; за квітень 2013 року на 15 осіб - 1528,23 грн., прийнято відповідачем на 13 осіб - 1268,92 грн.

Відповідно до списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.12.2012 по 30.04.2013, які не прийняті відповідачем до заліку, розбіжності, в розмірі 13201,66 грн. виникли в результаті непогодження відповідачем відшкодовувати виплату пенсії громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, з яких 1276,65 грн. є основним розміром пенсії, витрати на доставку якої складають - 3,98 грн.; 11821,71 грн. - державна адресна допомога, витрати на доставку якої становлять 99,32 грн.

Серед причин неприйняття витрат до відшкодування, вказаних в додатках до Актів щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.01.2012 по 30.04.201, зазначено: за 14 особам- в список включена адресна допомога, що суперечить ст. 21, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України, Правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4, за 2 особами - трудове каліцтво одержано в іншій країні, що не відповідає вимогам ст. 3 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до статті 25 Основ законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним із видів соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що включає, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Положеннями статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні в тому числі пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проте згідно до статті 81 Закону України «Пор пенсійне забезпечення» призначення пенсій та оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

За загальним правилом ч. 4 ст. 26 Основ законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ст. 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності" якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України, Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду України щомісячно, до 10-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку із інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з Відділеннями Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у районах та у містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним подають його відповідно Головним управлінням Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі і Управлінням Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду України та Управління Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на підставі акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом відповідних витрат.

Стосовно неприйняття Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне Автономної Республіки Крим до відшкодування витрат, які складаються з основного розміру пенсії та витрат на її доставку, щодо ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у зв'язку з тим, що трудове каліцтво одержано в іншій країні, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

У п. "а" ст. 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фондом провадяться відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація також зазначеним у статті 8 цього закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом (абзац третій).

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення, підписаної в місті Москві 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

У статті 3 зазначеної Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за Угодою, несе держава, яка його надає. За змістом наведеної норми взаємні розрахунки між державами можуть провадитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Викладене свідчить про те, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Він також має відшкодовувати витрати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії в розмірі 1276,65 грн. та витрат на доставку пенсії в розмірі 3,98 грн., що підтверджується матеріалами справи, стосовно 16 громадян за період з 01.01.2012 по 30.04.2013.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанцій, стосовно відшкодування державної адресної допомоги та витрат на доставку цих виплат, з огляду на їх правомірність і обґрунтованість та вбачає за доцільне зазначити про таке.

Виплата пенсій, відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Статтею 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплено право непрацездатних громадян на отримання, крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення, доплат, надбавок та підвищень до зазначених виплат, додаткової пенсії в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26.03.2008 №265 у п. 2 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Але, відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Варто зазначити, що ст. 28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" містить вичерпний перелік страхових виплат.

Таким чином не може бути відшкодована органам Пенсійного фонду України державна адресна допомога та витрати на її доставку, оскільки до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26.03.2008 №265 не включається.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що дія Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26.03.2008 №265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачуються пенсіонеру окрім інших видів виплат, а тому відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги, у зв'язку з чим відсутні підстави для відшкодування витрат на доставку цієї виплати.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.

Судом першої інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю.) від 09.07.13 у справі № 801/6178/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Роздольне Автономної Республіки Крим про стягнення 13201,66 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова