Рішення

від 24.10.2013 по справі 904/7565/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.10.13р. Справа № 904/7565/13

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Житлово-будівельного кооперативу №391, м. Дніпропетровськ

про про стягнення 135 765,48 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Чіп О.О.

Представники:

Від позивача: Іщенко Ю.С. - дов. від 02.02.11р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Міське комунальное підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Житлово-будівельного кооперативу №391 про стягнення заборгованості у розмірі 135 765,48 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання належним чином та в установлений строк.

Представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, та просить стягнути суму 101 836,11 грн., яка складається з: суми основного боргу з урахування оплат відповідача, яка становить 96 408,53 грн. та суми пені у розмірі 5 427,58 грн. Зменшенні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, також наполягає на розгляді справи за відсутності представника позивача, оскільки останній відповідно до поштового повідомлення був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, витребуванні судом документи не представив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідачі не скористалися своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Справа розглядається за наявними в ній документами (ст. 75 ГПК України).

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.05 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №020442 про постачання теплової енергії.

Згідно предмету Договору, позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Позивач постачав через свої теплові магістралі теплову енергію до відповідача за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шолохова,29.

Згідно додатку 1 до Договору, відповідач повинен на підставі п.7.3. Договору, здійснити передплату по власним платіжним дорученням, а остаточну оплату здійснити після одержання рахунку позивача не пізніше 10 числа місяця, слідуючого за розрахунковим (п.7.4. Договору).

Відповідно до п.6.1. Договору, тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором установлюються Дніпропетровською міською радою народних депутатів.

Протягом опалювального періоду 2012-2013 рр. з жовтня 2012р. по квітень 2013 р. відповідачу було поставлено теплову енергію на загальну суму 141 963,00 грн.

Виконання зобов'язання позивачем підтверджується згідно п. 7.2. Договору двостороннім актом на відпуск - отримання теплової енергії, який складається за кожний місяць поставки теплової енергії окремо.

Відповідач в свою чергу зобов'язання за Договором виконав частково сплативши за отриману теплову енергію 41 625,10 грн. та здійснено корегування боргу на суму 3 929,37 грн., у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 96 408,53 грн. станом на 24.10.13р.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Відповідно до п. 8.2.3 вищевказаного Договору № 020442 від 07.10.05р. та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії Відповідачу належить сплатити підприємству "Дніпропетровські міські теплові мережі" пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, що складає суму в розмірі 5 427,58 грн.

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не надано.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 16, 509, 525, 526, 530, 551, 611, 549, 599, 611 Цивільного кодексу України, ст. 20, 173, 193, 218, 233 Господарського кодексу України, ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", ЗУ "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги", п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,75, 83, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №391, 49080, м. Дніпропетровськ, вул. Шолохова, буд. 29 (ЄДРПОУ 23928972) на користь міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", 49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 37 (ЄДРПОУ 32082770) суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 96 408,53 грн. (дев'яносто шість тисяч чотириста вісім грн. 53 коп.), суму пені у розмірі 5 427,58 (п'ять тисяч чотириста двадцять сім грн. 58 коп.) та суму судових витрат у розмірі 2 036,22 грн. (дві тисячі тридцять шість грн. 22 коп.), про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко