Рішення

від 17.10.2013 по справі 917/1721/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 р. Справа № 917/1721/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Технології Техногенної Безпеки", м. Київ, вул. Бестужева, 36

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Протипожежні технології", 36034, м. Полтава, вул. Курчатова, 22А, кв. 63

про стягнення 28800,00 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 17.10.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 28800,00 грн. боргу за поставлений згідно видаткової накладної товар.

Позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив, але надіслав до суду заяву б/н від 15.10.2013 року (а.с. 44) про розгляд справи без його участі.

Заява судом задовольняється.

Також від позивача до суду надійшла заява б/н від 15.10.2013 року (а.с. 41-42) про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 28800,00 грн. боргу за поставлений згідно видаткової накладної товар.

Заява судом відхиляється, оскільки ухвалою суду від 10.10.2013 року (а.с. 37) було прийнято до розгляду аналогічну заяву про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог (а.с. 33).

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання також не направив, однак попередньою ухвалою суду його явку в судове засідання не було визнано обов'язковою. Відповідно до наданого до суду відзиву на позовну заяву № 238 від 09.10.2013 року (а.с.32) відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення 28000,00 грн. боргу в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

31.08.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні Технології Техногенної Безпеки" (позивач) згідно видаткової накладної № РН-0000014 (а.с. 13) було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Протипожежні технології" (відповідач) товар - вогнегасну суміш "Нео-спрей" в кількості 500 кг на загальну суму 28800,00 грн. з ПДВ. Даний товар був отриманий відповідачем через уповноваженого представника Тлатохіна Андрія В'ячеславовича на підставі довіреності № 67 від 31.08.2010 року (а.с. 12) без будь-яких зауважень або заперечень.

Як зазначається у позовній заяві, за попередньою домовленістю між сторонами вищевказаний товар мав бути оплачений відповідачем до 09.09.2010 року, однак у погоджений термін розрахунок за отриманий товар відповідач не провів.

19.09.2010 року позивач звернувся до відповідача із вимогою № 17/09 (а.с. 14) про погашення існуючої заборгованості за поставлений товар в розмірі 28800,00 грн. Дана вимога була залишена відповідачем без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з цим позовом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично був укладений договір поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд звертає увагу на те, що в даному випадку, враховуючи характер відносин між сторонами, пред'явлення вимоги про сплату заборгованості згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України не вимагається, оскільки обов'язок відповідача здійснити оплату поставленого товару та момент виникнення цього обов'язку випливають безпосередньо з норми ст. 692 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, обсяги та вартість поставленого товару, факт наявності заборгованості в розмірі 28800,00 грн., а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем. Як було вказано вище, відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимог в частині стягнення 28000,00 грн. боргу. Дії відповідача стосовно часткового визнання позову не суперечать чинному законодавству України та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги наведене, суд з урахуванням положень ч. 5 ст. 78 ГПК України дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Протипожежні технології" (36034, м. Полтава, вул. Курчатова, 22А, кв. 63, код ЄДРПОУ 33964895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Технології Техногенної Безпеки", м. Київ, вул. Бестужева, 36, код ЄДРПОУ 33548677) - 28800,00 грн. боргу та 1720,50 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.10.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.