Рішення

від 21.10.2013 по справі 919/1062/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року справа № 919/1062/13

За позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

(03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; 95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 36)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма "Акватория-порт"

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41)

про стягнення заборгованості у розмірі 215 839,10 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника позивача - Машевського О.С., довіреність від 08.11.2013;

представник відповідача - Салагаєва А.Б., директор, наказ № 45 від 06.05.2010

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма "Акватория-порт" про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №945/099-ПО1-ВЛ від 17.10.2007 у розмірі 215 839,09 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.09.2013 матеріали позовної заяви прийняті до розгляду, порушено провадження по справі та справу призначено до судового розгляду на 27.09.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався та у судовому зсіданні 10.10.2013 було оголошено перерву до 21.10.2013.

У судовому засіданні 21.10.2013 представник позивача уточнив суму позову (про що також надав письмову заяву), просить вважати вірним, що стягненню підлягає заборгованість у розмірі 215 839,10 грн, з яких: 136 596, 30 грн - заборгованість за кредитом, 64 855,32 грн - заборгованість за відсотками, 10 104,33 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 4 283,15 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків. Уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позову.

Представник відповідача позовні вимоги повністю визнав, проти задоволення позову не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17.10.2007 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - Банк, кредитор) уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «Фирма «Акватория- порт» (далі - ТОВ «Фирма «Акватория - порт», Позичальник) Договір відновлювальної кредитної лінії № 945/099-ПО1-ВЛ (далі - Договір), згідно з умовами якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику грошові кошті на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (надалі - кредит).

Умовами Договору (пункти 1.1.1-1.1.2) визначено , що надання кредиту здійснюється окремими частинами (траншами), із сплатою 16% річних за кредитом та комісії в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів (надалі - тарифи), в межах максимального ліміту заборгованості Позичальника за кредитом у сумі 252000,00 грн з графіком зниження максимального ліміту заборгованості. Кожна наступна видача траншу кредиту здійснюється в межах вільного залишку максимального ліміту заборгованості, визначеного в п.п. 1.1.1 Договору з урахуванням вже наданих траншів.

Додатковою угодою №1 від 20.06.2008 до Договору відновлювальної кредитної лінії сторонами було узгоджено підвищення процентної ставки за користування кредитом, яка встановлена підпунктом 1.1.1 Договору та визначено, що з 20.06.2008 ставка складає 19,5% (т.1, а.с. 20).

Згідно з пунктом 1.3 Договору, в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань перед Банком за цим Договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, комісії, можливої неустойки (штрафу, пені) та інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за Договором, Банк укладає з позичальником договір застави майна, предметом якого є портальний електричний перевантажний кран, заводський № 4777, зареєстрований 30.08.2001 Кримською державною інспекцією котлонагляду та охорони праці в будівництві Кримського територіального управління Держнаглядохоронпраці України за № 9029, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Інкерман, вантажний причал № 50, заставною вартістю 510 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, кредит надавався Позичальнику на поповнення обігових коштів.

Статтею 2 Договору, врегульований порядок надання кредиту нарахування та сплата процентів (комісії).

Кредит вважається наданим на момент списання суми кредиту з позичкового рахунку на підставі письмової заяви позичальника (п. 2.2 Договору). Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в валюті наданого кредиту щомісячно, не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.2.4 Договору).

Нарахування та сплата комісії за користування кредитом здійснюється в порядку, в сумі та в строки, встановлені тарифами (пункт 2.5 Договору).

Погашення кредиту здійснюється в порядку та строки, передбачені в п.п. 1.1.1 Договору (п. 2.7 Договору).

Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання ним всіх зобов'язань за Договором протягом 30 днів від дня отримання Позичальником письмової вимоги про повернення кредиту, сплати процентів, комісій та неустойки (штрафу) (п. 3.2.2.2. Договору).

Згідно з пунктами 3.3.6-3.3.8 Договору Позичальник зобов'язався сплачувати проценти за використання кредиту та комісії в строки, визначені пунктами 2.4, 2.5 Договору, сплачувати кредитору неустойку (штраф, пеню) в строк, встановлений пунктом 2.6 Договору, погасити кредитору в повному обсязі кредит в строк, встановлений в пунктах 1.1.1, 3.3.1 Договору, не пізніше останнього робочого дня строку дії відповідного максимального ліміту заборгованості, зазначеному у пункті 1.1.1. Договору, погашати кредитору частину заборгованості за кредитом, на яку поточна заборгованість за кредитом може перевищувати максимальний ліміт заборгованості, встановлений на наступний період згідно з графіком, визначеним у пункті 1.1.1. цього договору.

Відповідно до пункту 3.2.2 Договору, кредитор має право у разі невиконання позичальником своїх обов'язків за Договором, погіршення фінансового стану позичальника за звітний період, зокрема появи збитків, зменшення виручки (доходу) від реалізації та/або збільшення дефіциту робочого капіталу в розмірах, визначених внутрішніми нормативними документами кредитора, на свій вибір вимагати:

- надання Позичальником або третьою особою додаткових засобів забезпечення виконання зобов'язання за договором;

- дострокового виконання Позичальником всіх своїх зобов'язань за договором протягом 30 календарних днів від дня отримання Позичальником письмової згоди про повернення кредиту, сплати процентів, комісії, а також можливої неустойки (пені, штрафу).

Згідно з пунктом 3.2.6 Договору, у разі неповернення позичальником кредиту в строки, зазначені у пунктах 1.1.1, 3.3.6.1, 3.3.14 Договору, несплати процентів, комісії, неустойки (пені, штрафу) в строки, що передбачені у п.п. 2.4, 2.5, 2.6 Договору, Банк має право звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором, оформлені відповідно до договорів застави (іпотеки) згідно з пунктом 1.3 цього Договору.

Відповідно до пункту 7.3 Договору, він набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами належним чином та у повному обсязі всіх своїх зобов'язань за договором.

На виконання умов договору 17.10.2007 сторони уклали договір застави майна № 945/099-ПО1-ВЛ (далі - Договір Застави).

На підставі заяв позичальника на кредитний транш позивачем було перераховано ТОВ «Фирма «Акватория-порт» 337 812,41 грн, однак у встановлений Договором термін грошові кошти у повному обсязі відповідачем повернуті не були.

01.02.2011 позивач звернувся до відповідача з претензією з проханням сплатити наявну суму боргу, однак вказана претензія була залишена без розгляду відповідачем.

У порушення умов договору, свої зобов'язання до теперішнього часу ТОВ «Фирма «Акватория-порт» не виконало, не повернуло отримані ним кошти та не сплатило проценти за користування кредитом, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання Позичальником умов договору відновлювальної кредитної лінії в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у зв'язку з чим вони підлягають регулюванню, зокрема, положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зі змісту частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі прострочення позичальником сплати чергової суми у позикодавця виникає вимога вимагати сплати всієї суми позики, яка залишилася несплаченою. Тобто, вважаються такими, що настали всі строки платежу по всій позиції в цілому.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України також передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов`язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.

Аналогічну умову містить і Договір відновлювальної кредитної лінії, зокрема пункти 3.3.6- 3.3.8.

Пунктом 1.1 Договору був встановлений графік погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Судом встановлено, що Банк в період з 18.10.2007 по 07.07.2008 надав позичальнику грошові кошти у розмірі 337 812,41 грн. Позичальником порушувались строки внесення платежів, встановлені пунктом 1.1. Договору. Станом на час розгляду справи в суді відповідач повернув позивачу грошові кошти у розмірі 201 216,11 грн, що вбачається з виписки по особовому рахунку відповідача (т. 1 а.с. 61-77) та не спростовувалось представником відповідача у судовому засіданні.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З метою досудового врегулювання спору позичальнику надсилалась претензія про наявність заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії по сплаті простроченого кредиту, прострочених процентів, суми пені та штрафу. Банк, посилаючись на недотримання з боку Позичальника умов договору, відповідно до пункту 3.3.14 Договору просив погасити заборгованість протягом 30 днів, у випадку непогашення заборгованості Банк заявив про звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитом в повному обсязі (т.1, а.с 219).

Відповідно до пункту 3.2.2 Договору, кредитор має право у разі невиконання позичальником своїх обов'язків за Договором, вимагати дострокового виконання Позичальником всіх своїх зобов'язань за договором протягом 30 календарних днів від дня отримання Позичальником письмової згоди про повернення кредиту, сплати процентів, комісії, а також можливої неустойки (пені, штрафу).

Згідно з пунктом 3.3.14 Позичальник зобов'язаний на вимогу Кредитора у випадках, передбачених п.п. 2.13.3, 3.2.7 Договору достроково протягом 30 днів після отримання Позичальником письмової вимоги Кредитора, повернути кредит, сплатити проценти, комісії, можливу неустойку, а також достроково виконати свої обов'язки у випадках, в порядку та в строки, що передбачені в п. 5.4 Договору.

Судом встановлено, що позичальник прийняті на себе зобов'язання за Договором належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 21.10.2013 склала 201 451,62 грн, з яких:

- суми заборгованості за кредитом - 136 596,30 грн;

- суми заборгованості за відсотками 64 855,32 грн.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позичальник доказів сплати суми боргу за Договором не надав, однак визнав наявність заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом у розмірі 201 451,62 грн, що згідно з положеннями статті 78 Господарського процесуального кодексу України є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Також, згідно з пунктами 4.1 та 4.2 Договору позивачем були нараховані пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 10 104,33 грн та пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 4 283,15 грн.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, у разі прострочення терміну сплати комісії за дострокове погашення кредиту, визначеного пунктом 2.4 Договору кредиту, а також прострочення строків повернення кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у цей період.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 (з наступними змінами і доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки пені, вважає їх вірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 10 104,33 грн та пеня за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 4 283,15 грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» підлягають задоволенню у повному обсязі, з ТОВ «Фирма «Акватория - порт» підлягає стягненню заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 945/099-ПО1-ВЛ від 17.10.2007 у розмірі 215 839,10 грн, з яких: 136 596, 30 грн - заборгованість за кредитом, 64 855,32 грн - заборгованість за відсотками, 10 104,33 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 4 283,15 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача, отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 4 316,78 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма "Аквартория-порт" (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41, ідентифікаційний код 20675771, р/р 26003000092142 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 324010, або з будь-якого іншого рахунку) на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; 95000, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, 36, ідентифікаційний код 09324017 р/р 29099420130004 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 324010, або на будь-який інший рахунок) заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 945/099-ПО1-ВЛ від 17.10.2007 у розмірі 215 839,10 грн (двісті п'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять дев'ять грн 10 коп), з яких: 136 596, 30 грн - заборгованість за кредитом, 64 855,32 грн- заборгованість за відсотками, 10 104,33 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 4 283,15 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 316,78 грн (чотири тисячі триста шістнадцять грн 78 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.10.2013.

Суддя підпис Н.Г. Плієва