Рішення

від 09.10.2013 по справі 905/4566/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.10.2013 Справа № 905/4566/13

Суддя господарського суду Донецької області Соболєва С.М.,

при секретарі судового засідання Табачніковому В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк

до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут «Донецький Проектбудіндустрія», м.Донецьк

про стягнення 182505,48 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Климчук Т.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;.

Відповідно до ст.77 ГПК України, у судовому засіданні від 12.09.2013р. оголошено перерву на 09.10.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Приватного акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут «Донецький Проектбудіндустрія», м.Донецьк про стягнення 182505,48грн., з яких основної заборгованості 175683,23 грн., пені в сумі 5417,49 грн., 3% річних у сумі 1096,99 грн., інфляційних у сумі 307,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем Договору на поставку теплової енергії №653 від 30.09.2011р.

На підтвердження викладених обставин Позивачем надано розрахунок основної суми боргу, пені, 3% річних та інфляційних витрат, копії: договору на поставку теплової енергії №653 від 30.09.2011р., наказу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» №562 від 03.10.2011р. «Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання», рахунків за спожиту теплорву енергію №653 від 27.11.2012р., 18.12.2012р., 17.01.2013р., 21.02.2013р., 18.03.2013р., 17.04.2013р., з листами-розписками про їх отримання, фіскального чеку №4955 від 28.11.2012р., Претензії-вимоги №24-П від 24.04.2013р., акту про здійснення включення опалення від 19.11.2012р. та акту на відключення опалення від 15.04.2013р., листа Відповідача №04/28 від 27.02.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625, Цивільного кодексу України, приписами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання».

12.07.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача долучено до матеріалів справи копії банківських виписко по особовому рахунку Позивача.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 07.08.2013р. справу №905/4566/13 передано судді М.Ю. Мальцеву.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 12.08.2013р. справу №905/4566/13 передано судді С.М. Соболєвій.

12.09.2013р. Відповідач надав відзив на позов, за яким позовні вимоги визнає частково та просить відстрочити виконання рішення по справі.

До матеріалів справи Представником Відповідача долучено копії Платіжних доручень №158 від 21.06.2013р., №165 від 27.06.2013р., №175 від 05.07.2013р., №186 від 12.07.2013р., №195 від 22.07.2013р., №203 від 26.07.2013р., №204 від 29.11.2013р., №214 від 02.08.2013р., №227 від 14.08.2013р., №236 від 15.08.2013р., №78 від 20.08.2013р., №80 від 22.08.2013р., №267 від 10.09.2013р.

12.09.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, посилаючись на часткове погашення Відповідачем наявної заборгованості. Позивач просить стягнути з Відповідача 80812,94грн., з яких 74000 грн. основного боргу, 5409,82 грн. пені, 1095,35 грн. 3% річних, 307,77 грн. інфляційних.

Дана заява прийнята господарським судом у відповідності до ст.22 ГПК України. Подальше слухання справи здійснювалось з урахуванням зменшених позовних вимог.

09.10.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача долучено до матеріалів справи копії банківських виписок по особовому рахунку Позивача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

30.09.2011р. ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Постачальник) та ПАТ «Проектно-вишукувальний конструкторсько-технологчний інститут «Донецький проектбудіндустрія» (Споживач) уклали договір на поставку теплової енергії №653, за яким Постачальник зобов'язався постачати теплову енергію з максимальним проектанти тепловим навантаженням на опалення 470228 ккал/год; (п.1.1.). Відповідач зобов'язався оплатити у повному обсязі отриману теплову енергію за встановленими тарифами та в строки, визначені договором (п.1.2.).

Облік споживання теплової енергії здійснюється при наявності приладів обліку - за цими приладами, за відсутності приладів обліку - по кількості опалювальної площі чи розрахунковим методом (для будівель заввишки більше 3-х метрів чи з завищеними тепловтратами) на підставі проектних теплових навантажень (п.5.1.).

Розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. Розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у договорі (п.6.1). Розрахунки за спожиту Споживачем теплову енергію здійснюються, як правило, на умовах 100% передплати виключно у грошовій формі (п.6.3.). Остаточна оплата за теплову енергію здійснюється у строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.11).

Згідно Наказу ККП «Донецькміськтепломережа» від 03.10.2011р. №562 «Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання» встановлено тариф на послуги теплопостачання з 01.10.2011р. для усіх споживачів (крім населення) у розмірі 23,72 грн. без ПДВ; при наявності приладів обліку споживання теплової енергії - 763,69 грн..

Факт надання Позивачем послуг з теплопостачання у спірний період підтверджується Актом на включення опалення від 19.11.2012р. та Актом про відключення опалення від 14.04.2013р.

Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки №653 від 27.11.2012р., 18.12.2012р., 17.01.2013р., 21.02.2013р., 18.03.2013р., 17.04.2013р.

Господарський суд вказує, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України ; тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги Позивача з теплопостачання.

Дана позиція встановлена Верховним судом України згідно Постанови від 29.09.2009р. у справі №37/405.

Згідно наданого розрахунку Позивача, він визначив моментом настання прострочення по кожному з рахунків - 11 число місяця, наступного за розрахунковим. Господарський суд вказує, що сторонами у п.п. 6.3, 6.11. Договору №653 від 30.09.2011р., погоджено, що розрахунки за спожиту Споживачем теплову енергію здійснюються, як правило на умовах 100% передплати виключно в грошовій формі, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим..

Враховуючи вищевикладене, Позивачем у спірний період надано послуг Відповідачу на загальну суму 272741,21 грн.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 24 Закону України „Про теплопостачання" до основних обов'язків Споживача теплової енергії віднесено, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Приймаючи до уваги викладені норми матеріального права, а також умови договору №653 від 30.09.2011р., належним виконанням зобов'язання з оплати, є її вчинення Відповідачем.

Як вбачається з банківських виписок по особовому рахунку Позивача, на час подання позову обліковувалась наявна заборгованість Відповідача у сумі 170683,23 грн., враховуючи здійснення ним часткової оплати суми боргу.

Одночасно, після порушення провадження по даній справі Відповідачем частково сплачено суму боргу у розмірі 102058,01 грн. згідно банківських виписок по особовому рахунку Позивача та Платіжних доручень №158 від 21.06.2013р., №165 від 27.06.2013р., №175 від 05.07.2013р., №186 від 12.07.2013р., №195 від 22.07.2013р., №203 від 26.07.2013р., №204 від 29.11.2013р., №214 від 02.08.2013р., №227 від 14.08.2013р., №236 від 15.08.2013р., №78 від 20.08.2013р., №80 від 22.08.2013р., №267 від 10.09.2013р.

Враховуючи зменшення розміру позовних вимог Позивача, Відповідач своєю оплатою основного боргу припинив у такий спосіб існування предмету спору в частині стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 74000 грн.

Оскільки погашення заборгованості відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке часткове усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі у певній її частині відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна позиція висловлена в п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Позивачем до стягнення заявлено також 3% річних у сумі 1095,35 грн. та інфляційних у сумі 307,77 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», зважаючи на межі позовних вимог судом встановлено правомірність задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних у сумі 307,77 грн . та 3% річних - у сумі 1095,35 грн .

Одночасно Позивачем заявлено до стягнення 5409,82 грн. пені.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у п.7.3. Договору №653 від 30.09.2011р. погодили, що у випадку прострочення платежу у відповідності з вимогами Закону України №543 від 22.11.1996р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» Споживач зобов'язаний оплатити пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, за кожен день прострочення..

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок вказаних позовних вимог, зважаючи на межі позовних вимог, господарський суд пришов до висновку про правомірність задоволення даних позовних вимог, а саме в сумі 5409,82 грн .

Згідно роз'яснень, наданих у п. 2.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір").

При заявленні первісних позовних вимог на суму 182505,48 грн. Позивачем сплачено судовий збір у сумі 3650,11 грн. За заявлення позовних вимог у зменшеному розмірі 80812,94грн. Позивачем мало б бути сплачено не менше 1720,5 грн. (що відповідає мінімальній сумі судового збору за подачу позову майнового характеру). За таких обставин, суд дійшов висновку, що у зменшеній частині позовних вимог судові витрати підлягають поверненню Позивачу, а саме в сумі 1929,61 грн.

Стосовно заяви Відповідача відстрочення виконання даного рішення суду господарський суд вказує наступне. Відповідно до п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 2 від 16.01.2013 ).

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом (п.7.1.1.).

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання , в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом (п.7.1.).

Таким чином, звернення Відповідача із заявою про відстрочку виконання рішення по даній справі є передчасним, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для її розгляду господарським судом до набрання рішенням по даній справі законної сили.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас господарський суд вказує, що припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору. Вказана позиція викладене зокрема у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, враховуючи виникнення спору з вини Відповідача, в даній частині судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині позовних вимог Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут «Донецький Проектбудіндустрія», м.Донецьк про стягнення основної заборгованості у сумі 74000 грн.

2. Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут «Донецький Проектбудіндустрія», м.Донецьк про стягнення 5409,82 грн. пені, 1095,35 грн. 3% річних, інфляційних у сумі 307,77 грн. - задовольнити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Проектно-вишукувальний конструкторсько-технологічний інститут «Донецький проектбудіндустрія» (83017, м.Донецьк, бул.Шевченка,б.31, ЄДРПОУ 01243489, р/р 26000301745535 в БО ПАО ГУ ПИБ м.Донецьк) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, р/р 26003040177 в ПАТ «Мегабанк», м. Харків, МФО 351629, ЄДРПОУ 33257089, ІПН 332570805621) 6812,94 грн., з яких 5409,82 грн. пені, 1095,35 грн. 3% річних, 307,77 грн. інфляційних, а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 1720,5 грн.

4. Повернути з Державного бюджету України Комунальному комерційному підприємству Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, р/р 26003040177 в ПАТ «Мегабанк», м. Харків, МФО 351629, ЄДРПОУ 33257089, ІПН 332570805621) судовий збір у сумі 1929,61 грн., сплачений надмірно згідно Платіжного доручення №8312 від 21.06.2013р.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. В судовому засіданні 09.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення складено 14.10.2013р.

Суддя С.М. Соболєва