Постанова

від 23.10.2013 по справі 904/3454/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2013 року Справа №904/3454/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)

суддів: Павловського П.П., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

за участю представників:

Учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2013р. у справі №904/3454/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд", м.Дніпропетровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2013р. у справі №904/3454/13 (суддя Полєв Д.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" (далі - ТОВ "Дніпрожилбуд"); ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Дніпрожилбуд"; провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дніпрожилбуд" - припинено.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором здійснено всі заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси; дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено; майно у банкрута відсутнє. В якості норм права суд послався на ст.ст.41,45,46, п.1 ч.6 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись із вказаною ухвалою, до суду з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яка за результатами апеляційного перегляду просить дану ухвалу скасувати, як неправомірну, провадження у справі - припинити.

В апеляційній скарзі податковий орган наполягає на передчасності затвердження господарським судом першої інстанції ліквідаційного балансу ТОВ "Дніпрожилбуд" та припинення зазначеної вище юридичної особи. Так, на думку скаржника, господарським судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було належним чином досліджено наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом, не взято до уваги ненадання ліквідатором ДПІ у Бабушкінському районі первинної документації боржника для можливості здійснення останнім позапланової перевірки дотримання останнім вимог чинного законодавства. Окрім того, податковий орган наполягає на ненаданні йому ліквідатором проміжного ліквідаційного балансу з метою можливості здійснення податковою інспекцією оцінки відповідності останнього вимогам податкового законодавства тощо.

Учасники судового процесу наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористались, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, підтвердженням чого є судові повідомлення про вручення поштового відправлення. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного судового рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності останніх, згідно ст.75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає останню обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, Статуту ТОВ "Дніпрожилбуд", єдиним власником Товариства є громадянин ОСОБА_2, рішенням якого №31.01 від 31.01.2013р. ТОВ "Дніпрожилбуд" ліквідовано, ліквідатором призначено Білецького Євгена Вікторовича. (а.с.29 том 1).

Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дніпрожилбуд", м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул.Генерала Пушкіна, 87А, порушено 13.05.2013р. за заявою ТОВ "Дніпрожилбуд", м.Дніпропетровськ .

Постановою від 20.05.2013р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії - Білецького Євгена Вікторовича.

08.07.2013р. ліквідатором подано на затвердження господарському суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

З ліквідаційного балансу вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.

Для перевірки наявності у банкрута прав власності на майно ліквідатором було направлено запити до органів, якими здійснюється реєстрація та облік майна та майнових активів суб'єктів господарювання як за попереднім та і новим місцезнаходженням банкрута.

Згідно довідок Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" №Ц/28348-14 від 25.06.2013р., Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області №07/13-26/3715 від 06.06.2013р., Дніпропетровського Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи №1 УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області №14/1РЕР-7856 від 04.06.2013р. за боржником автотранспортних засобів і механізмів, сільськогосподарської техніки, земельних ділянок та іншого рухомого або нерухомого майна не зареєстровано. Відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції №265898 від 21.06.2013р. інформація щодо майна банкрута в реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутня. Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна інформація щодо обтяження майна банкрута станом на 29.05.2013р. - відсутня. Згідно довідки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (а.с.130 том 1), рахунки банкрута в банківських установах закрито. Відповідно до довідки Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ №0314/13141 від 05.06.2013р., на виконанні виконавчих документів стосовно боржника у відділі не перебуває.

Таким чином, дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено, про що свідчить додані до звіту документи. З огляду на викладене, ліквідаційна маса не формувалась, її реалізація не проводилась, договори купівлі-продажу не укладались. Одночасно, під час ліквідаційної процедури ліквідатором здійснювались заходи щодо виявлення можливих кредиторів банкрута.

Так, ліквідатором в газеті "Голос України" №99 (5599) від 30.05.2013р. опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором розглянуто та визнано вимоги наступних кредиторів: -Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - 2 470 479,00 грн.; -Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Сервіс Д-С", м.Дніпропетровськ, - 120 877,07 грн. Проте, встановлені вимоги кредиторів залишились незадоволеними, у зв'язку з відсутністю майна боржника.

Згідно п.5 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги, які не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Отже, за результатами розгляду зазначеного вище звіту ліквідатора боржника - ТОВ "Дніпрожилбуд", та ліквідаційного балансу, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором здійснено всі передбачені ст.ст.41,44 Закону про банкрутство заходи щодо виявлення можливих кредиторів, пошуку майна боржника та включення її до ліквідаційної маси з метою задоволення вимог кредиторів та, як наслідок, щодо наявності правових підстав для затвердження ліквідаційного балансу та припинення юридичної особи - боржника та припинення провадження у справі.

Проте, за результатами апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали від 25.07.2013р. колегія суддів з такими висновками господарського суду першої інстанції погодитись не може, вважає їх необґрунтованими та передчасними, з огляду на викладене нижче.

Так, Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 2 статті 41 Закону встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його зберігання; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом тощо.

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню тощо.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури - дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута. Взявши до уваги, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Однак, такий висновок суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 95 Закону встановлено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. Відповідне правило встановлено частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена статтею 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Так, абзацом 2 частини 1 статті 95 Закону встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини 3 статті 60 Господарського кодексу України, ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Згідно із частинами 1, 2, 5 статті 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Порушення провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, здійснюється у підготовчому засіданні суду за результатами перевірки судом дотримання заявником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до цивільного та господарського законодавства та вимог частини 4 статті 11 Закону щодо наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (пункт 36.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Разом з цим, відповідно до частини 4 статті 11 Закону, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат. У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі (пункт 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Таким чином, відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу приписів частини 4 статті 11 Закону.

Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема, постановою Вищого господарського суду України від 21.08.2013 року у справі №922/787/13-г.

Отже, при зверненні з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, боржник (ТОВ «Дніпрожилбуд») зазначив про відсутність у нього активів, а саме, що основних засобів та іншого майна не має, грошові кошти відсутні. Наведене підтверджено доданим до заяви про порушення заяви про банкрутство Актом інвентаризації майна, дебіторської та кредиторської заборгованості від 31.01.2013р. (а.с.30 том 1).

Проте, місцевим господарським судом при порушенні провадження у справі оцінка обставинам, пов'язаним з наявністю майнових активів боржника, надана не була.

Окрім того, слід звернути увагу, що автоматизованою системою арбітражним керуючим ТОВ «Дніпрожилбуд» визначено Польянова Євгена Олександровича, № ліцензії НОМЕР_1, свідоцтво НОМЕР_2 від 17.04.2013р. (а.с.71 том 1). Останнім, згідно зі ст.114 Закону України про банкрутство, заявою від 13.05.2013р. надано відповідну згоду на участь у справі про банкрутство (а.с.72 том 1).

В той же час, постановою від 20.05.2013р. у даній справі кандидатуру арбітражного керуючого Польянова Євгена Олександровича - відхилено. Обов'язки ліквідатора ТОВ «Дніпрожилбуд», за клопотанням боржника, покладено на голову ліквідаційної комісії Білецького Є.В.

Вищезгадане клопотання ТОВ «Дніпрожилбуд» було обґрунтоване неможливістю сплачувати арбітражному керуючому передбачену Законом України про банкрутство винагороду та відшкодовувати інші витрати через відсутність у боржника будь-яких активів.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що в пункті 36.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(із внесеними до нього доповненнями) зазначено, що призначення голови ліквідаційної комісії ліквідатором боржника, що ліквідується власником, здійснюється господарським судом у виняткових випадках (в залежності від конкретних обставин справи), оскільки голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) підпадає під ознаки заінтересованої особи стосовно боржника і відповідно до частини 6 статті 95 Закону несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Зокрема, у даному випадку, наявність у Білецького Є.О. ознак заінтересованої особи підтверджено Витягом з ЄДРЮО та ФОП станом на 31.01.2013р., з якого вбачається, що останній є керівником юридичної особи-боржника. (а.с.38 том 1).

Також, колегія суддів звертає увагу на факт порушення боржником п.4.5. Статуту ТОВ «Дніпрожилбуд», відповідно до якого зменшення статутного капіталу Товариства допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань Товариства та відшкодування їм збитків.

В той же час, з тексту заяви ТОВ «Дніпрожилбуд» про порушення провадження у справі про банкрутство вбачається, що коштів статутного капіталу боржника не вистачає для погашення вимог кредиторів через те, що 15.01.2013р. власнику ТОВ «Дніпрожилбуд» було повернуто грошову суму в розмірі 687 500,00 грн., яка становила статутний фонд товариства, підтвердженням чого є касовий ордер від 15.01.2013р. Разом з цим, з цієї ж заяви про порушення провадження у справі про банкрутство вбачається, що загальна сума кредиторської заборгованості Товариства на час звернення до господарського суду складала лише 120 877,07 грн. При цьому, слід зауважити на відсутності в матеріалах справи доказів належного повідомлення кредиторів боржника про зменшення статутного капіталу Товариства, відповідно до вимог п.4.5. Статуту.

Окрім того, Білецьким Є.В. під час здійснення ним повноважень ліквідатора «Дніпрожилбуд» не перевірено рахунки боржника на наявність грошових коштів, зокрема, у ПАТ «Меліор Банк». Так, з наявного у матеріалах справи Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 29.05.2013р. вбачається, що відповідно до Договору застави №0/ЮЗС/8/12 від 23.03.2012р., що був укладений з метою забезпечення виконання забов'язань ТОВ «Дніпрожилбуд» за кредитним договором №0/ЮКР/8/12 від 27.03.2012р. на суму 19 000 000,00 грн., здійснено обтяження рухомого майна ТОВ «Дніпрожилбуд», а саме, товарів в обороті - машини завантажувальні: ПМ-350У1 у кількості 2 шт. балансовою вартістю 65 100 000,00 грн. (а.с.136 том 1).

Проте, з невідомих причин, зазначене вище майно ліквідатором виявлено не було, зазначені вище дані ліквідатором під час здійснення ліквідаційної процедури не перевірені, в ліквідаційному балансі - не відображені.

В свою чергу, господарський суд першої інстанції на зазначені вище недоліки Звіту ліквідатора та Ліквідаційного балансу уваги не звернув, юридичної оцінки наведеним вище обставинам справи, що мають суттєве значення для вирішення питання щодо наявності правових підстав для визнання боржника банкрутом, не надав.

У підсумку, колегія суддів звертає увагу на занадто швидке складення ліквідатором Звіту та Ліквідаційного балансу ТОВ «Дніпрожилбуд» та його затвердження господарським судом (25.07.2013р.), тобто, трохи більше ніж за два місяця з дня відкриття ліквідаційної процедури, в той час коли згаданою вище постановою від 20.05.2013р. останню було відкрито строком на 12 місяців, до 20.05.2014р.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи факт здійснення ліквідатором всіх покладених на нього Законом про банкрутство обов'язків повністю спростовується. За таких обставин, постановлення господарським судом першої інстанції оскаржуваної ухвали про затвердження ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Дніпрожилбуд» слід визнати передчасним.

За таких умов, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає за необхідне ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2013р. - скасувати, справу №904/3454/13 - передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області зі стадії ліквідаційної процедури.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, відповідно до вимог ч.3 ст.49 ГПК України, покладаються на ТОВ «Дніпрожилбуд».

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2013р. у справі №904/3454/13 - задовольнити повністю.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2013р. у справі №904/3454/13 - скасувати.

Справу №904/3454/13 - направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду на стадію здійснення ліквідаційної процедури.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" в доход Державного бюджету України 573,50 грн. витрат на апеляційне оскарження.

Видати наказ. Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанову направити державному реєстратору для здійснення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" (вул.Генерала Пушкіна, 87А, м.Дніпропетровськ, 49107, код ЄДРПОУ 34734779 ).

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя П.П. Павловський

Суддя В.О. Кузнецов