Рішення

від 14.10.2013 по справі 910/15962/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15962/13 14.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ДІ ВІНС» доПриватного акціонерного товариства «Магазин 424» простягнення 5 995,25 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Васьківнюк С.М. - дов. № б/н від 10.10.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ДІ ВІНС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Магазин 424» про стягнення 5 228,85 грн. - основного боргу, 146,11 грн. - пені, 522,88 грн. - штрафу, 97,41 грн. - 10% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 290 від 19 листопада 2012 року в повному обсязі за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 5 228,85 грн.

Ухвалою від 22.08.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.09.2013 року.

Представник позивача в судове засідання 16.09.2013 року не з'явився, проте подав 11.09.2013 року до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 16.09.2013 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позову заперечував. Також, в судовому засіданні представник відповідача надав письмові пояснення, відповідно до яких просив надати відстрочку для оплати заборгованості, однак суд не вбачає підстав для надання відповідачу відстрочки в оплаті простроченої заборгованості, оскільки останній не надав жодних доказів на підтвердження обставин викладених в поясненнях.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача , ухвалою від 16.09.2013 року розгляд справи було відкладено на 14.10.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 14.10.2013 року представник відповідача не з'явився, про причину неявки суд не повідомив про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.10.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ДІ ВІНС», іменоване надалі «Продавець» (позивач) та Приватним акціонерним товариством «Магазин 424», іменоване надалі «Покупець» (відповідач) був укладений договір № 290 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався продати, а покупець купити продукцію в асортименті, у кількості, за ціною і загальною вартістю, зазначеними в супровідних документах (накладній).

Відповідно до розділу 5 договору оплата за відвантажений товар (по кожній накладній окремо) здійснюється у термін 14 (чотирнадцяти) календарних днів від підписання покупцем накладної грошовими коштами на розрахунковий рахунок продавця.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 9 854,25 грн., що засвідчується видатковими накладними № ДВ00000532 від 30.11.2012 року на суму 763,92 грн., № ДВ00000535 від 01.12.2012 року на суму 767,40 грн., № ДВ00000552 від 04.12.2012 року на суму 685,56 грн., № ДВ00000616 від 08.12.2012 року на суму 779,88 грн., № ДВ00000627 від 11.12.2012 року на суму 890,64 грн., № ДВ00000697 від 15.12.2012 року на суму 369,00 грн., № ДВ00000732 від 19.12.2012 року на суму 1 168,94 грн., № ДВ00000781 від 22.12.2012 року на суму 944,82 грн., № ДВ00000851 від 29.12.2012 року на суму 2 118,85 грн., № ДВ000491 від 20.02.2013 року на суму 718,92 грн., № ДВ0000492 від 20.02.2013 року на суму 158,40 грн., № ДВ0001705 від 23.05.2013 року на суму 487,92 грн.

В свою чергу відповідач частково розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 5 228,85 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 5 228,85 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6.1 договору у випадку несвоєчасного виконання або часткового виконання покупцем умов, викладених у розділі 5 даного договору, встановлюється штраф у розмірі 10 % від неперерахованої суми за поставлений покупцю товар.

Згідно п. 6.2 договору у випадку прострочення платежу покупець зобов'язаний відшкодувати всі понесені продавцем у зв'язку з цим збитки, а також сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. п. 6.1 та 6.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у сумі 522,88 грн. та пеню в сумі 146,11 грн.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті заборгованості за поставлений товар та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.4 договору за невиконання грошового зобов'язання відповідно до статті 625 ЦК України встановлюється 10% ставка.

Позивач керуючись п. 6.4 договору та ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 10% річних в сумі 97,41 грн.

Здійснивши перерахунок 10 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, періодів нарахування визначених позивачем та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Магазин 424» (місцезнаходження: 03118, м. Київ, Голосіївський р -н, вул. Кустанайська, буд. 5, код ЄДРПОУ 19477578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ДІ ВІНС» (місцезнаходження: 03162, м. Київ, вул. Михайла Донця, 17/46; фактичне місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 19, код ЄДРПОУ 38317215) 5 228 (п'ять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 85 коп. - основної заборгованості, 146 (сто сорок шість) грн. 11 коп. - пені, 522 (п'ятсот двадцять дві) грн. 88 коп. - штрафу, 97 (дев'яносто сім) грн. 41 коп. - 10 % річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

21.10.2013 року