Рішення

від 11.10.2013 по справі 910/13913/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13913/13 11.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Квартет" ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ груп Інтернешнл" про стягнення 13 282,21 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Кметик-Власенко О.В. (дов. № 1235 від 26.11.2010 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11 жовтня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Квартет" ЛТД (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ груп Інтернешнл" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 13 236,13 грн., з яких 11 968,15 грн. основної заборгованості за договором від 22.09.2005 року № 91/2005 на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень, та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, 1 129,26 грн. пені, 138,72 грн. три проценти річних, а також просить суд покласти на відповідачів судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/13913/13, слухання справи призначено на 27.08.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року справу № 910/13913/13 передано для розгляду судді Бондарчук В.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 27.08.2013 року суддя Бондарчук В.В. прийняла справу № 910/13913/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 27.09.2013 року.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу № 910/13913/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/13913/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 27.09.2013 року.

Представник відповідача в судове засідання 27.09.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.08.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2013 року розгляд справи було відкладено на 11.10.2013 року.

10.10.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача 11 968,15 грн. основної заборгованості за договором від 22.09.2005 року № 91/2005 на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень, та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, 1 145,83 грн. пені, 168,23 грн. три проценти річних.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про збільшення позовних приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 10.10.2013 року.

Представник відповідача у судове засідання 11.09.2013 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03127, м. Київ, вул. Сєченова, буд. 7, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується матеріалами справи та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

22.09.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Квартет" ЛТД (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Топ груп Інтернешнл" (користувач) було укладено договір № 91/2005 на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (надалі по тексту - Договір) за умовами якого підприємство є посередником між користувачем та постачальниками, що забезпечують потреби користувача в ХВП, ГВП, ЦО, каналізації, електроенергії в приміщені за адресою: м. Київ, вул. Сєченова, 7, загальною площею 77,0 кв. м., що належить користувачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 22.03.2005 року ВСА №871081 та Акту прийому-передачі від 22.03.2005 року.

Між позивачем та постачальниками комунальних послуг існують договірні правовідносини, зокрема, з Публічним акціонерним товариством "Київводоканал" - договір № 0380/5-01 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 01.03.2004 року та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" - договір № 540024 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.08.2004 року, відповідно до яких позивач зобов'язався сплачувати вартість наданих постачальниками послуг з опалення, гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, в будинках які на обслуговуванні у позивача, відповідно до виставлених постачальниками щомісячних рахунків. Також, позивач має договірні відносини з Комунальним підприємством "Київкомунсервіс" - договір №71-5 від 21.09.2010 року про надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню побутових відходів, крім токсичних та особливо небезпечних.

Відповідно до пункту 4.3 Договору, він вважається дійсним з моменту його підписання, термін дії договору встановлюється з 22.03.2005 року по 22.03.2009 року і вважається продовженим на наступний рік, якщо одна із сторін не заявляє про його розірвання за 30 днів до закінчення строку.

Згідно з пунктом 2.4.1 Договору відповідач зобов'язався сплачувати фактичну вартість отриманих комунальних послуг (ХВП, ГВП, ЦО, каналізація, електроенергія).

За твердженням позивача, заяви про припинення строку дії Договору не надходило, а отже, строк його дії було пролонговано.

Позовні вимоги обґрунтовано несплатою відповідачем комунальних послуг, згідно з Договором, у повному обсязі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем, за період з 01.06.2012 року по 30.06.20013 року, у розмірі 11 968,15 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач, з урахуванням про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 11 968,15 грн. заборгованості за договором № 91/2005 на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 22.09.2005 року, 1 145,83 грн. пені та 168,23 грн. три проценти річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір № 91/2005 на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з обліковими картками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та розшифровками нарахувань за комунальні послуги за комунальні послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання орендарям та власникам нежитлових приміщень в період з 01.06.2012 року по 30.06.20013 року відповідач отримував послуги вчасно та в повному обсязі.

Згідно з табуляграмами Публічного акціонерного товариства "Київводоканал" та розшифровками нарахувань за комунальні послуги холодного водопостачання та водовідведення орендарям та власникам нежитлових приміщень в період з 01.06.2012 року по 30.06.20013 року відповідач отримував послуги вчасно та в повному обсязі.

Судом встановлено, що спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині оплати за надані позивачем послуги.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ груп Інтернешнл" в частині стягнення 11 968,15 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, а відповідач в установленому законодавством порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Квартет" ЛТД про стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Топ груп Інтернешнл" 11 968,15 грн. основного боргу за договором № 91/2005 на технічне обслуговування інженерних мереж нежитлових приміщень та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 22.09.2005 року, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 145,83 грн. пені та 168,23 грн. три проценти річних.

У відповідності до пункту 3.2 Договору за порушення зобов'язань згідно договору сторони сплачують штрафні санкції в розмірі 0,1% суми договору за кожний день.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Здійснивши перерахунок пені нарахованої в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня на загальну суму 104,72 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних, за період з 01.06.2012 року по 30.06.20013 року, на загальну суму 29,49 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Груп Інтернешнл" заборгованості підлягають частковому задоволенню а саме, у розмірі 11 968,15 основного боргу, 104,72 грн. пені та 29,49 грн. три проценти річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Груп Інтернешнл" (03127, м. Київ, вул. Сєченова, 7, код ЄДРПОУ 25196487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Квартет" ЛТД (03127, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 53, корпус 1, код ЄДРПОУ 31670073) 11 968 (одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн.. 15 коп. заборгованості, 104 (сто чотири) грн. 72 коп. пені, 29 (двадцять дев'ять) грн. 49 коп. три проценти річних, 1 567 (одну тисячу п'ятсот шістдесят сім) грн. 67 коп. витрат з судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.10.2013 року

Суддя С.В. Стасюк