Рішення

від 23.10.2013 по справі 910/11528/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11528/13 23.10.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквіс»

до Фізичної особи-підприємця Руденко Андрія Вікторовича

про стягнення 27 713,10 грн

Судді Пукшин Л.Г. - головуючий

Отрош І.М.

Чеберяк П.П.

Представники сторін:

від позивача: Калініченко В.І. - представник за довіреністю № 14 від 20.05.2013 р.;

від відповідача: Руденко А.В.

В судовому засіданні 23.10.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еквіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Руденко Андрія Вікторовича заборгованості у розмірі 27 713,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ТОВ «Еквіс» та ФОП Руденко А.В. 15.07.2011 року був укладений договір оренди нерухомого майна № 15/07. За доводами позивача відповідачем не виконано належним чином договірні зобов'язання щодо вчасності та повноти сплати орендних платежів, у результаті чого утворилася заборгованість станом на 01.03.2013 року у розмірі 10 765,82 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків. Станом на 14.05.2013 р. борг відповідача перед позивачем становить 8 845,30 грн. Крім цього позивач, з посиланням на п.. 9.3. договору оренди за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нарахував відповідачу штраф у розмірі 13 867,80 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.06.13 порушено провадження за вказаним позовом у справі № 910/11528/13 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24.07.13.

У судове засідання, призначене на 24.07.2013, з'явився представник позивача, який надав пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.07.2013 розгляд справи відкладено на 07.08.2013 у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, неподанням витребуваних судом доказів.

У судове засідання 07.08.2013 представник позивача та відповідач з'явились, надали пояснення по суті спору. Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Відповідач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для можливості провести звірку взаєморозрахунків.

Представник позивача проти заявленого клопотання не заперечував та подав письмове клопотання про продовження строків розгляду справи № 910/11528/13.

Ухвалою суду від 07.08.13 продовжити строк розгляду спору у справі № 910/11528/13 на 15 днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 21.08.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2013 вирішено здійснити розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.08.2013 справу № 910/11528/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пукшин Л.Г. (головуючий), Грєхова О.А., Чеберяк П.П.

Ухвалою суду від 21.08.13 розгляд справи призначено на 02.10.13.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 02.10.2013 справу № 910/11528/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Трофименко Т.Ю. (головуючий), Грєхова О.А., Чеберяк П.П.

30.09.2013 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог.

Ухвалою від 02.10.2013 колегію суддів прийнято справу № 910/11528/13 до свого провадження та призначено розгляд справи на 23.10.2013.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 23.10.2013 справу № 910/11528/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пукшин Л.Г. (головуючий), Отрош І.М., Чеберяк П.П.

Ухвалою від 23.10.2013 колегію суддів прийнято справу № 910/11528/13 до свого провадження та призначено розгляд справи на 23.10.2013.

У судове засідання, призначене на 23.10.13 з'явилися представник позивача та відповідач.

Представник позивача підтримав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої повідомив, що відповідачем частково оплачено основну суму боргу у розмірі 1 600,00 грн а тому просить суд стягнути з відповідача боргу у сумі 8 245,20 грн та штраф у розмірі 13 867,80 грн.

Судом встановлено, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог подана із дотриманням ст. 22 ГПК України а тому приймається судом до розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач позовні вимоги в частині основного боргу у розмірі 8 245,20 грн не заперечував та надав суду додаткові докази по справі, стосовно сплати боргу у сумі 1 600,00 грн, що залучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

15 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еквіс» (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Руденко Андрієм Вікторовичем (орендар, відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна № 15/07 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 79,7 кв.м., що знаходяться в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 24-а.

Згідно з п.2.2 договору строк оренди у відповідності до умов цього договору починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди і закінчується в момент підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди та фактичного повернення орендодавцю об'єкта оренди.

Відповідно до п. 3.3.7 договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, здійснювати компенсацію комунальних платежів передбачених договором, та сплачувати інші платежі (в тому числі страхові платежі), передбачені даним договором.

Згідно з п. 5.4. договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 15 числа місяця, що передує оплачуваному на підставі рахунків, виставлених орендодавцем та переданих уповноваженому представнику орендаря.

З моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта оренди, орендар зобов'язаний протягом 7-ми банківських днів з моменту отримання рахунків від орендодавця (складених на підставі показників індивідуальних засобів обліку, установлених на об'єкті оренди, із розрахунку нормативно встановлених тарифів на споживання відповідних послуг постачальниками таких послуг на території, де знаходиться об'єкт оренди), компенсувати витрати на комунальні послуги, які орендар фактично спожив (електроенергія, водопостачання, водовідведення, теплопостачання) та інші послуги, які були надані постачальниками комунальних послуг та послуги ЖЕКу, протягом календарного місяця використання об'єкта оренди.

На виконання умов договору сторонами 10.08.2011 р. було підписано акт приймання-передачі орендованого майна, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в користування приміщення площею 79,7 кв.м. в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 24-а.

19.07.2012 року сторони уклали Додаткову угоду до договору оренди, якою визначили строк дії договору з 15 липня 2011 р. до 31.07.2013 р. (включно).

Пунктом 3 Додаткової угоди сторони виклали п. 5.1. договору оренди виклали в іншій редакції. Зокрема, з 01.08.2012 р. орендна ставка за користування 1 (одним) кв.м. об'єкту оренди за один місяць дорівнює 116,00 грн.

Позивач вказує, що відповідач взяті на себе зобов'язання зі сплати орендних платежів та компенсації вартості спожитих комунальних послуг належним чином не виконав, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 9 845,30 грн. Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів та компенсації за комунальні послуги.

Договір оренди нерухомого майна є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи (акт звіряння взаємних розрахунків за період 15.07.11 - 01.03.13,) підтверджується факт існування за відповідачем станом на момент вирішення спору заборгованості у розмірі 8 245,20 грн., що не заперечується відповідачем.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.9 Договору оренди відповідачем було прострочено строк виконання грошових зобов'язань по сплаті компенсації спожитих комунальних платежів.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором оренди, в той час як надані позивачем докази свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів та компенсації спожитих комунальних послуг, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день вирішення спору складає 8 245,20 грн.

Крім того, з посиланням на п. 9.3 договору позивач просить стягнути з відповідача штраф за прострочення орендних платежів в розмірі 13 867,80 коп.

Відповідно до п.9.3 договору якщо прострочення по сплаті орендної плати та/або інших платежів (як повністю так і частково) триває більше ніж 14 календарних днів, орендар протягом наступних трьох днів самостійно сплачує орендодавцю штраф в розмірі 50% від розміру місячної орендної плати (окремо для кожного місяця, в якому було прострочення). Виплата штрафу не звільняє орендаря від обов'язку по погашенню простроченого платежу.

Стосовно вимог позивача про стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи викладене, виходячи з принципів справедливості та розумності, суд, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір штрафу, що підлягають стягненню з відповідача до 4 622,60 грн., що складає 50% від розміру місячної орендної плати згідно п. 5.1 договору, та який підлягає стягненню один раз незалежно від кількості місяців прострочення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 8 245,20 грн., штрафу у розмірі 4 622,60 грн.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення штрафу суд відмовляє.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд відзначає, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (абзац 4 п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Руденко Андрія Вікторовича (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, кв. 89, ідентифікаційний код 2696517414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквіс» (03186 м. Київ, вул.. Антонова Авіаконструктора, 5, ідентифікаційний код 32766023) заборгованість у розмірі 8 245 (вісім тисяч двісті сорок п'ять) грн. 20 коп., штраф у розмірі 4 622 (чотири тисячі шістсот двадцять дві) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп..

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.10.2013 р.

Судді

Л.Г. Пукшин - головуючий

І.М. Отрош

П.П. Чеберяк