cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/16755/13 21.10.13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АЙЛЕНД» ДоВиробничого кооперативу «ДОВЄРІЄ» Простягнення 16 214,66 грн. Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Бублик А.В. - дов. № 30-юр від 11.04.2013 р.;
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙЛЕНД» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Виробничого кооперативу «ДОВЄРІЄ» про стягнення 16 214,66 грн.
Ухвалою суду від 02.09.2013 року було порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 27.09.2013 року.
Представник позивача до канцелярії суду частково подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, а в судовому засіданні 27.09.2013 року надав усні пояснення по справі.
Представник відповідача в судове засідання 27.09.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд даної справи до 21.10.2013 р.
Представник позивача у судовому засіданні 21.10.2013 р. надав документи на виконання вимог ухвали суду, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача у судове засідання 21.10.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 21.10.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
14.10.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙЛЕНД» (надалі - продавець, позивач) та Кооперативом «ДОВЄРІЄ» (надалі - покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 2603/1 в пункті 1.1. якого сторони передбачили, що продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити продукти харчування та алкогольні напої (далі Товар) в об'ємах і по ціні згідно накладних на одержання товару, що є додатком до договору.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Умовами п. 3.1 договору передбачено, що поставка товару може здійснюватися на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу. При відстрочці платежу товар повинен бути оплачений не пізніше 14 календарних днів з моменту видачі товару покупцю, якщо інший строк відстрочення платежу не встановлений в накладній. В накладній може бути встановлений інший строк оплати товару, який визначається в календарних днях з моменту видачі товару покупцю.
Відповідно до п. 5.2 договору, в разі відпуску наступної партії товару до розрахунку покупця за попередню партію, кожна наступна сплата для визначення розмірів відповідальності зараховується в погашення самого раннього боргу, незалежно від того, посилання на яку накладну є в платіжному дорученні. У випадку відмови від підписання акту звірки розрахунків, покупець сплачує на користь продавця штраф в розмірі 100 грн.
Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2012 р., дебіторська заборгованість ТОВ «АЙЛЕНД» перед кооперативом «ДОВЄРІЄ» складала 6 873,98 грн.
У зв'язку із зміною керівництва та найменування покупця, 01.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЙЛЕНД» (надалі - продавець, позивач) та Виробничим кооперативом «ДОВЄРІЄ» (надалі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 1065 в пункті 1.1. якого сторони погодили, що продавець зобов'язується передати у встановлений строк алкогольні та безалкогольні напої (в подальшому - товар) у власність відповідача, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити їх в об'ємах і по ціні згідно видаткових накладних, в строк визначений даним договором.
Після підписання акту звірки взаєморозрахунків, протягом 2013 року позивачем на адресу відповідача було поставлено товар на загальну суму 35 372, 52 грн. згідно наступних видаткових накладних:
- видаткова накладна № РН-201301141 від 12.01.2013 року (товарно-транспортна накладна від 12.01.2013 року) на суму 9 955, 26 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 26 копійок);
- видаткова накладна № РН-201301628 від 18.01.2013 року (товарно-транспортна накладна від 18.01.2013 року) на суму 3 516, 96 грн. (три тисячі п'ятсот шістнадцять гривень 96 копійок) ;
- видаткова накладна № РН-201302639 від 13.02.2013 року (товарно-транспортна накладна від 13.02.2013 року) на суму 2 193, 84 грн. (дві тисячі сто дев'яносто три гривні 84 копійок) ;
- видаткова накладна № РН-201302596 від 14.02.2013 року (товарно-транспортна накладна від 14.02.2013 року) на суму 1 940, 80 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок гривень 80 копійок);
- видаткова накладна № РН-2013021221 від 28.02.2013 року (товарно-транспортна накладна від 28.02.2013 року) на суму 2 337, 79 грн. (дві тисячі триста тридцять сім гривень 79 копійок) ;
- видаткова накладна № РН-201304267 від 04.04.2013 року (товарно-транспортна накладна від 04.04.2013 року) на суму 15 427, 87 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста дванадцять сім гривень 87 копійок).
Товар за видатковими накладними № РН-201301141 від 12.01.2013 року, № РН-201301628 від 18.01.2013 року, № РН-201302639 від 13.02.2013 року, № РН-201302596 від 14.02.2013 року, № РН-2013021221 від 28.02.2013 року відповідачем було оплачено повністю, а за видатковою накладною № РН-201304267 від 04.04.2013 року оплачено частково на суму 44,74 грн.
Таким чином, враховуючи переплату відповідача, яка існувала станом на 01.01.2013 р. в сумі 6 873,98 грн. та різницю між загальною сумою поставленого товару в 2013 році та загальною сумою коштів, які були перераховані відповідачем на рахунок позивача в якості оплати за поставлений товар, заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору поставки № 1065 від 01.02.2013 р. становить 15 383,13 грн.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Виробничого кооперативу «ДОВЄРІЄ» про стягнення 15 383,13 грн. основного боргу, 688,66 грн. пені та 142,87 грн. 3% річних.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до п. 3.2 договору поставки № 1065 від 01.02.2013 р., оплата поставка товару може здійснюватися на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу. При відстрочці платежу товар повинен бути оплачений не пізніше 14 календарних днів з моменту видачі товару покупцю, якщо інший строк відстрочення платежу не встановлений в накладній. В накладній може бути встановлений інший строк оплати товару, який визначається в календарних днях з моменту видачі товару покупцю.
З матеріалів справи вбачається, що товар за видатковими накладними № РН-201301141 від 12.01.2013 року, № РН-201301628 від 18.01.2013 року, № РН-201302639 від 13.02.2013 року, № РН-201302596 від 14.02.2013 року, № РН-2013021221 від 28.02.2013 року відповідачем було оплачено повністю, а за видатковою накладною № РН-201304267 від 04.04.2013 року оплачено частково на суму 44,74 грн.
Таким чином, враховуючи переплату відповідача, яка існувала станом на 01.01.2013 р. в сумі 6 873,98 грн. та різницю між загальною сумою поставленого товару в 2013 році та загальною сумою коштів, які були перераховані відповідачем на рахунок позивача, в якості оплати за поставлений товар, заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору поставки № 1065 від 01.02.2013 р. становить 15 383,13 грн.
Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 15 383,13 грн.
Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 5.1 договору поставки, нарахував та просить стягнути з відповідача 688,66 грн. пені за період прострочення з 19.04.2013 р. по 09.08.2013 р.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 5.1 договору поставки № 1065 від 01.02.2013 р. встановлено, що за несвоєчасну оплату товару, у відповідності з п. 3.2 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 688,66 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙЛЕНД» просить суд також стягнути з відповідача 142,87 грн. три відсотки річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню повністю у розмірі 142,87 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Виробничого кооперативу «ДОВЄРІЄ» (місцезнаходження : 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 32, код ЄДРПОУ 21618069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙЛЕНД» (місцезнаходження: 02105, м. Київ, проспект Юрія Гагаріна, 9, кв. 24, код ЄДРПОУ 31748637) 15 383 (п'ятнадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 13 коп. основного боргу, 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 66 коп. пені, 142 (сто сорок дві) грн. 87 коп. три відсотки річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
24.10.2013 р.
Суддя Спичак О.М.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2013 |
Оприлюднено | 28.10.2013 |
Номер документу | 34355877 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Спичак О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні