Рішення

від 15.10.2013 по справі 917/1667/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р. Справа № 917/1667/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, в особі Кременчуцької філії, 39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8

до Приватного підприємства "Промгаз", 03124, м. Київ, б-р І.Лепсе, 4

про стягнення 12605,08 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Корцова Л.О.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 15.10.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 12605,08 грн. боргу за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1298 від 01.08.2009 року, в т.ч. 11792,88 грн. основного боргу, 651,45 грн. пені, 23,72 грн. інфляційних витрат та 137,03 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, докази отримання ним копії ухвали від 01.10.2013 року станом на 15.10.2013 року до суду не повертались. Разом із тим, відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 37-39) станом на 06.09.2013 року місцезнаходженням відповідача є: 03124, м. Київ, б-р І.Лепсе, 4, що співпадає з адресою, за якою відповідачеві було надіслано копію ухвали від 01.10.2013 року по даній справі. За таких обставин відповідач, враховуючи встановлені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.2007 року нормативні строки пересилання поштових відправлень, вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

01.08.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго", в подальшому перейменованим у Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго", в особі Кременчуцької філії (позивач, теплопостачальна організація) та Приватним підприємством "Промгаз" (відповідач, споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді за № 1298 (а.с. 6-7), згідно якого теплопостачальна організація зобов'язалась надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього (п. 1.1. договору).

У відповідності до п. 7.10. договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1298 від 01.08.2009 року (далі - договір) цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009 року та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду його умов.

Відповідно до п. 5.1. спірного договору теплова енергія в гарячій воді постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 2 до цього договору (а.с. 9) та такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання - протягом року.

Згідно з положеннями п. 6.6. договору порядок розрахунків зі споживачами теплової енергії викладено в додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (а.с. 11).

У відповідності до Порядку розрахунків за спожиту теплову енергію розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються за тарифом, затвердженим в установленому законом порядку. Сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7 календарних днів з моменту їх надсилання (надання).

Як зазначається у позовній заяві (з урахуванням уточнення позовних вимог), на виконання умов спірного договору позивачем у період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року було відпущено відповідачеві теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 11792,88 грн. та виставлено відповідні рахунки на оплату (а.с. 19-29).

Разом із тим, відповідач в порушення взятих на себе за договором зобов'язань за відпущену теплову енергію не розрахувався, що і стало приводом для звернення до суду з цим позовом.

У позовній заяві (з урахуванням заяви про уточнення позову) позивач просить суд стягнути з відповідача 11792,88 грн. основної заборгованості, а також нараховані по кожному місяцю поставки теплової енергії за період з 14.11.2012 року по 26.06.2013 року інфляційні витрати в сумі 23,72 грн., 3% річних в розмірі 137,03 грн. та пеню в розмірі 651,45 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом приписів ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до положень п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (№ 1875-IV від 24.06.2004 року) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин з приводу постачання теплової енергії, обсяги відпущеної відповідно до договору теплової енергії, факт виставлення рахунків на оплату теплової енергії, факт наявності заборгованості за відпущену теплову енергію за договором в сумі 11792,88 грн., а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11792,88 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно приписів ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 6.8. договору та п. 6 Порядку розрахунків за спожиту теплову енергію за несвоєчасне внесення плати (оплати рахунків) за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та 3% річних.

Як було вказано вище, згідно Порядку розрахунків за спожиту теплову енергію розрахунки за спожиту теплову енергію сплата рахунків, виписаних на виконання договору, проводиться протягом 7 календарних днів з моменту їх надсилання (надання).

Рахунки на оплату теплової енергії за лютий та квітень 2013 року, були надіслані відповідачеві 06.03.2013 року і 10.05.2013 року відповідно, про що свідчать копії поштових реєстрів. Таким чином, оплату теплової енергії, спожитої у лютому та квітні 2013 року, відповідач мав провести у термін до 13.03.2013 року та до 17.05.2013 року включно, прострочення виконання грошових зобов'язань за вказаними рахунками розпочинається відповідно 14.03.2013 року та 18.05.2013 року. Разом із тим, як вбачається з наявних в матеріалах справи розрахунків (а.с. 16-18), нарахування пені, інфляційних витрат та 3% річних на заборгованість за лютий 2013 року здійснено позивачем з 13.03.2013 року, а на заборгованість за квітень 2013 року - з 16.05.2013 року.

За таких обставин судом з урахуванням наведеного, а також приймаючи до уваги виявлені в розрахунках арифметичні помилки, за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок пені, інфляційних витрат та 3% річних, які склали:

- пеня - 641,66 грн.;

- інфляційні витрати - 16,59 грн.;

- 3% річних - 129,28 грн.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у спорі, чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Промгаз" (03124, м. Київ, б-р І.Лепсе, 4, код ЄДРПОУ 25592970) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) в особі Кременчуцької філії (39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8, р/р 26035308700 в ВАТ "Ощадбанк" м. Полтава, МФО 331467, код ЄДРПОУ 25717118) - 11792,88 грн. основного боргу .

3. Стягнути з Приватного підприємства "Промгаз" (03124, м. Київ, б-р І.Лепсе, 4, код ЄДРПОУ 25592970) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) в особі Кременчуцької філії (39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8, р/р 26005054501124 в Полт. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код за ЄДРПОУ 25717118) - 641,66 грн. пені, 16,59 грн. інфляційних витрат, 129,28 грн. 3% річних та 1717,13 грн. судового збору .

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 21.10.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.