Рішення

від 24.10.2013 по справі 921/919/13-г/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2013 р.Справа № 921/919/13-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Суворов", пров. Твардовського, 5, м. Кременчук, Полтавська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний торгівельний альянс", вул. Родини Барвінських, 11, м. Тернопіль

про cтягнення заборгованості на суму 6515 грн. 84 коп.

За участю представників сторін:

Позивача: Швець В.В. - представник за довіреністю б/н від 02.01.2013р.

Відповідача: не з"явився

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку статті 81-1 ГПК України, не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Суть справи:

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Суворов" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний торгівельний альянс" про стягнення заборгованості в сумі 6515 грн. 84 коп. , з яких : 5701 грн. 20 коп. основний борг, 545 грн. 18 коп. пеня, 262 грн. 27 коп. - 7% річних, та 7 грн. 19 коп. інфляційні нарахування.

Судовий збір позивач просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судове засідання з"явився . Позовні вимоги підтримує повністю, просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку у призначені судові засідання свого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку передбаченому статтями 64, 77 ГПК України.

Процесуальні документи надсилались відповідачу на адресу, що вказана у позовній заяві вул. Родини Барвінських, 11, м. Тернопіль.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " від 26.12.2011 р. № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим статтею 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

У судовому засіданні - 10.10.2013 року судом оголошено про початок розгляду справи №921/919/13-г/3 по суті , про що свідчать формуляр (протокол) судового засідання від 10.10.2013р. та ухвала суду від 10.10.2013р.

В порядку статті 77 ГПК України, розгляд справи №921/919/13-г/3 відкладався на 24.10.2013р. на 10:00 год. , що підтверджується ухвалою суду від 10.10.2013р.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

02 січня 2013 року Приватне підприємство "ВКФ "Суворов" (надалі -Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Національний торгівельний альянс" (надалі -Покупець) уклали між собою договір №54-13, відповідно до умов якого Постачальник зобов"язується передати у власність Покупця товар , а Покупець зобов"язується прийняти й своєчасно оплатити товар - кондитерські вироби в асортименті . (п.1.1., п.1.2. Договору) .

Згідно п.1.3. Договору, сторони дійшли згоди, що ціни на товар формуються на підставі прайс - листів або специфікацій ; при поставці кожної окремої партії товару , загальна кількість партії товару , одиниці виміру товару , ціна одиниці виміру товару, асортимент, розгорнута номенклатура товару , що поставляється за цим договором, визначаються сторонами у рахунках - фактурах Постачальника, які є невід"ємними частинами цього Договору , та/або у видаткових накладних (інших товаро-транспортних документах) ; Загальна сума поставки є сумою всіх поставок за вказаними накладними (іншими товарно-транспортними документами).

П.1.7. Договору , визначено , що термін оплати за товар : 21 календарних днів з дати поставки Постачальником товару Покупцю , термін "дата поставки" визначено у п.2.1. цього Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору, товар вважається поставленим з моменту підписання відповідної видаткової накладної Постачальника (чи ішого товарно-транспортного документу) представником Покупця.

Пунктом 3.2. Договору, встановлено , що приймання товару здійснюється за спрощеною схемою - шляхом загального огляду партії товару, розпакування декількох упаковок та підрахунку загальної кількості товару. Приймання товару за спрощеною схемою вважається належним прийннятям товару Покупцем за кількістю та якістю та супроводжується підписанням уповноваженим представником Покупця товарно-транспортної накладної чи інших документів.

Згідно п.7.1. , п.7.2. Договору, зазначено , що останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повного розрахунку.

На виконання договірних зобов'язань позивач поставив товар , в свою чергу відповідач отримав товар на загальну суму 18 201 грн. 20 коп. , що підтверджується рахунком на оплату №233 від 20.02.2013р. , видатковою накладною № ВКФСув00243 від 20.02.2013р. та товарно-транспортною накладною СКД №ВКФСув00201 від 20.02.2013р. , підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Однак, відповідач всупереч положень укладеного договору, виконав свої зобов'язання лише частково у розмірі 12 500 , 00 грн. , про що свідчать платіжні доручення №22 від 26.03.2013р. на суму 3000,00 грн.; № 17 від 20.03.2013р. на суму 1000,00 грн. ; №36 від 04.04.2013р. на суму 1000,00 грн.; №38 від 05.04.2013р. на суму 2000, 00 грн.; № 35 від 04.04.2013р. на суму 2000,00 грн.; №88 від 14.05.2013р. на суму 1000,00 грн.; №59 від 22.04.2013р. на суму 1000,00 грн.; №217 від 0207.2013р на суму 500,00 грн.; № 100 від 17.05.2013р. на суму 1000,00 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем на день подання позову на суму 5701 грн. 20 коп. , яка станом на дату розгляду справи в суді не погашена.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки , згідно якого та в силу статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу у розмірі 5701 грн. 20 коп., документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Пунктом 4.6. Договору та протоколу розбіжностей від 02.01.2013р. до договору №54-13 від 02.01.2013р. , встановлено, що сторони несуть відповідальність у випадку прострочення Покупцем оплати вартості товару , (повної або часткової не оплати) Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

За несвоєчасну оплату за поставлений товар , позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 545 грн. 18 коп. , яка на день розгляду справи в суді позивачу не сплачені.

Статтями 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтями 230, 231, 232 ГК України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені здійснений позивачем із дотриманням вимог статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та за період, що не суперечить пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.4.5. Договору , Покупець , який прострочив обов"язок по оплаті , зобов"язаний сплатити Постачальнику суму боргу , а також 7% річних від простроченої суми за користування коштами.

За несвоєчасне виконання зобов"язань позивач нарахував відповідачу 7% річних у розмірі 262 грн. 27 коп. та інфляційні нарахування у розмірі 7 грн. 19 коп. , які станом на день розгляду справи в суді не погашені.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 262 грн. 27 коп. ; суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 7 грн. 19 коп. та 7 % річних у розмірі 262 грн. 27 коп., документально обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог статті 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судовий збір, згідно статті 49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", покладається на відповідача.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 81-1, 82, 84, 85 ГПК України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193, 230, 231, 232 ГК України , Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний торгівельний альянс", вул. Родини Барвінських, 11, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 38480289) в користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Суворов", пров. Твардовського, 5, м. Кременчук, Полтавська область (код ЄДРПОУ 35779247) - 5701 грн. 20 коп. боргу, 545 грн. 18 коп. пені, 262 грн. 27 коп. 7% річних, 7 грн. 19 коп. інфляційних нарахувань, 1720 грн. 50 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "25" жовтня 2013 року, через місцевий господарський суд.

5. Рішення направити сторонам у справі , рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя І.М. Турецький