Рішення

від 10.10.2013 по справі 921/682/13-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2013 р.Справа № 921/682/13-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Продсервіс Україна 2012" (вул. Щорса, буд.26А оф.117, м.Київ 01133)

до відповідача №1 - Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (бульв. Шевченка, 21, м.Тернопіль 46000)

до відповідача №2 - Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" (вул. Кіквідзе, буд.13-В, оф. 22, м.Київ 01103, код 14035686)

до відповідача №3 - Приватного підприємства "Д"Торговий дім Тернопіль" (вул. Кіквідзе, буд.13-В, оф. 41, м.Київ, 01103, код 35578237)

про внесення змін в договір оренди

За участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача №1: Сухарська А.В.;

Відповідача №2: не з'явився.

Відповідача №3: не з'явився.

Суть справи:

Приватне підприємство "Продсервіс Україна 2012" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради про внесення змін в договір оренди нерухомого майна №3206 від 27.06.2012 року щодо зазначення орендарем Приватного підприємства "Продсервіс Україна 2012".

Вимоги позивача мотивовано тим, що в результаті реорганізації, належне ПП "Торговий дім Тернопіль" право оренди нерухомого майна перейшло до його правонаступника ПП "Продсервіс Україна 2012".

Розгляд справи, призначений вперше на 25 липня 2013 року неодноразово відкладався, востаннє на 10 жовтня 2013 року.

В порядку ст. 24 ГПК України, ухвалами від 25 липня та 26 вересня 2013 року до участі у справі було залучено відповідачів №1 ПП "Торговий дім Тернопіль" (код 14035686) та №2 ПП "Д"Торговий дім Тернопіль" (код 35578237). У зв'язку з чим, розгляд справи розпочинався заново.

Представники позивача, відповідачів №№2,3 в судове засідання жодного разу не з'явились, витребувані документи, у т.ч. відзив на позов не представили, хоча про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 2,6,7 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20.02.2013 року, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

Про обізнаність відповідача №2 щодо місця та часу розгляду справи, крім іншого, свідчить відмітка представника ПП "Торговий дім "Тернопіль" датована 23 вересня 2013 року про ознайомлення з матеріалами справи. В свою чергу, 25 вересня 2013 року позивачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на неявку позивача, відповідачів №№2,3 без зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, неподання витребуваних документів, недотримання приписів ст.22 ГПК України щодо зобов'язання осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за правилами, встановленими ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.

У відзиві на позов та усних поясненнях представника, відповідач №1 проти позову заперечив, посилаючись на розірвання договору №3206 від 27 червня 2012 року. А також те, що перехід до позивача права оренди від ПП "Торговий дім "Тернопіль" спростовується поданими останнім позовами про перевід прав та обов'язків покупця та визнання нечинним рішення Тернопільської міської ради №6/26/24 від 15.02.13р. щодо спірного приміщення.

В засіданні представнику відповідача №1 роз'яснено належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача №1, суд встановив наступне:

- 27 червня 2012 року між Приватним підприємством "Торговий дім "Тернопіль" (код 14035686) та Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності №3206 терміном дії до 30 листопада 2014 року.

За змістом договору, орендар (відповідач №2) прийняв у орендодавця (відповідача №2) у тимчасове оплатне користування приміщення площею 531,2 кв. м., розміщене за адресою бульвар Тараса Шевченка, 23 у м. Тернополі та зобов'язувався сплачувати за нього орендну плату.

Згідно з п. 1.2 договору, орендар, серед іншого, не має права передавати обов'язки по договору іншим юридичним та фізичним особам, а також здавати в суборенду повністю або частково.

У п. 7.2 договору, сторони передбачили обов'язок орендодавця у разі реорганізації орендаря до припинення чинності цього договору, переукласти цей договір на таких самих умовах з одним з правонаступників, якщо останній згоден стати орендарем.

Позивач (ПП "Продсервіс України 2012") надав суду свій статут, згідно з п.1 якого, його створено внаслідок реорганізації ПП "Торговий дім "Тернопіль". При чому, засновником того ж позивача виступає ПП "Д"Торговий дім "Тернопіль" ( п.2.1 Статуту).

ПП "Продсервіс України 2012" подано також розподільчий баланс від 02 липня 2012 року, за яким до позивача переходять права та обов'язки за договором оренди нежитлового приміщення від 27 червня 2012 року №3206.

ПП "Продсервіс України 2012" звернулось до Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради з заявою №3 від 27 вересня 2012 року про внесення змін до договору оренди, а саме, ПП "Торговий дім "Тернопіль" замінити на ПП "Продсервіс України 2012".

Невнесення відповідачем №1 змін до договору, на думку позивача, порушує його права та законні інтереси, а тому стало підставою для звернення до суду за їх захистом.

В свою чергу, відповідач №1 зазначає, що через не сплату орендних платежів, орендодавець направив орендарю повідомлення про відмову від договору.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14 червня 2013 року у справі №921/363/13-г/10, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2013 року, встановлено факт розірвання договору оренди від 27 червня 2012 року №3206 з 18 березня 2013 року. Та зобов'язано приватне підприємство "Торговий дім Тернопіль", м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13-В оф. 22 (ід. код 14035686) звільнити нежитлове приміщення комунальної власності, що знаходиться за адресою, м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 21 площею 531,2 кв. м. та передати по акту передачі Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 21.

Крім того, ухвалою від 16 січня 2013 року у справі господарській справі №5/41/5022-1171/2011, в задоволенні заяви ПП "Торговий дім Тернопіль" про заміну сторони у виконавчому провадженні його правонаступником ПП "Продсервіс України 2012", відмовлено.

При цьому, необхідність проведення такої заміни була обґрунтована тими самими обставинами, що і позов у справі, яка розглядається.

Перелічені судові рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України, набрали законної сили і є чинними.

Відповідач №1 також зазначає, що подані ПП "Торговий дім Тернопіль" позови про визнання нечинним рішення Тернопільської міської ради №6/26/24 від 15.02.13р. про реалізацію спірного приміщення з аукціону та .перевід прав та обов'язків покупця на ПП "Торговий дім Тернопіль", спростовують твердження позивача про передачу йому прав та обов'язків орендаря за договором від 27 червня 2012 року №3206.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, право визначення підстав та предмета позову, які становлять предмет судового дослідження, належить виключно позивачу.

Однак, поданими суду доказами позивачем не доведено обґрунтованості підстав, з якими заявник пов'язує свої вимоги.

Так, за змістом ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом а його зміст не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. (ч.3 ст. 626 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.3 ст. 510 ЦК України).

За змістом ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом

Стаття 525 ЦК України встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч.2 ст. 651 ЦК України).

У разі зміни договору, в силу ст. 653 ЦК України, зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Відповідно до ч.2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Як зазначалось вище, судовим рішенням від 14 червня 2013 року у справі №921/363/13-г/10 встановлено факт розірвання договору від 27 червня 2012 року №3206 з 18 березня 2013 року. Даний факт, в силу ст. 35 ГПК України, не доводиться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Внесення змін до договору, який розірвано, чинне законодавство України не передбачає.

Враховуючи припинення зобов'язань по договору від 27 червня 2012 року №3206, суд критично оцінює посилання позивача, на наявність у орендодавця (відповідача №1) обов'язку у разі реорганізації орендаря до припинення чинності цього договору, переукласти цей договір на таких самих умовах з одним з правонаступників, якщо останній згоден стати орендарем, передбачений п. 7.2 договору.

А тому, підстав для задоволення позову про внесення змін у вже розірваний договір в суду немає.

Беручи до уваги умови п.1.2 договору у період його дії, орендар, не мав права передавати обов'язки по договору іншій юридичній особі.

Суд також враховує висновки, зроблені в ухвалі господарського суду Тернопільської області від 16 січня 2013 року у справі №5/41/5022-1171/2011. Згідно з ними ПП "Торговий дім Тернопіль" є діючим підприємством, доказів наявності згоди Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради як уповноваженим органом по укладенню договорів оренди на заміну ПП "Торговий дім Тернопіль" на ПП "Продсервіс Україна 2012" у спірних зобов'язаннях суду не надано, а, як слідує із листа позивача №757-у від 13.07.2011 року, рішенням Тернопільської міської ради від 01.08.2007 року №5/12/16 "Про заборону передачі в суборенду об'єктів комунальної власності" передбачено, що орендар може використовувати орендоване майно лише для власних потреб і не має права змінювати цільове призначення, передавати обов'язки по договору іншим юридичним та фізичним особам, а також здавати в суборенду повністю або частково.

Тому, не приймається до уваги як беззаперечний доказ правонаступництва позивача саме у спірних правовідносинах розподільчий баланс від 02 липня 2012 року. Вказаний документ надавався ПП "Торговий дім Тернопіль" у справу №5/41/5022-1171/2011 та судовий акт приймався з його врахуванням.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судовий збір по справі не відшкодовуються.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49,75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 21 жовтня 2013 року.

Суддя І.П. Шумський