Рішення

від 24.10.2013 по справі 925/1531/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Справа № 925/1531/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Смірнов С.В. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УПІ-МАГІСТРАЛЬ",

м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Олвін", м. Черкаси

про стягнення 37 252 грн. 59 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "УПІ-МАГІСТРАЛЬ" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Олвін" про стягнення з відповідача заборгованості у зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов договору №342 від 11 червня 2013 року в розмірі 37 508 грн. 45 коп., в тому числі: 32 092 грн. 70 коп. основний борг, 3 112 грн. 99 коп. пеня, 2 046 грн. 90 коп. відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами та 255 грн. 86 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 вересня 2013 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 17 жовтня 2013 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 37 252 грн. 59 коп., в тому числі: 32 092 грн. 70 коп. основний борг, 3 112 грн. 99 коп. пеня та 2 046 грн. 90 коп. відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому судом розглядається позов товариства з обмеженою відповідальністю "УПІ-МАГІСТРАЛЬ" з урахуванням зменшеного розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 23 вересня 2013 року та від 17 жовтня 2013 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 24 жовтня 2013 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1531/13.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 11 червня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "УПІ-МАГІСТРАЛЬ" (експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Олвін" (замовник) було укладено договір за №342.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору позивач зобов'язався за дорученням відповідача, за винагороду і за рахунок останнього організувати виконання транспортно - експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів вказаних відповідачем по лініях залізниць України, СНД і Західної Європи.

Згідно ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Вартість послуг за цим договором вказується в рахунках експедитора. Вартість послуг може бути також додатково вказана в додаткових угодах або протоколах узгодження договірної ціни підписаних сторонами (п. 3.1. договору).

Згідно протоколу №01 узгодження договірної ціни про надання транспортно - експедиційних послуг між товариством з обмеженою відповідальністю "УПІ-МАГІСТРАЛЬ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Олвін" від 11 липня 2013 року (додаток до договору №342 від 11 червня 2013 року) вартість послуг при завантаженні вантажу (лісу та пиломатеріалів) у вагон по маршруту ст. Черкаси - ст. Іллічівськ Одеської залізниці складає:

- 1 966 грн. 50 коп. - додаткові станційні збори;

- 13 579 грн. 85 коп. - з/д тариф Черкаси - Іллічівськ порт;

- 500 грн. 00 коп. - транспортно - експедиційні послуги.

Вищевказані суми зазначені з урахуванням ПДВ. Всього вартість послуг при завантаженні одного вагону та перевезенні вантажу по зазначеному в протоколі маршруту складає 16 046 грн. 35 коп.

На виконання умов договору відповідачем було направлено позивачу замовлення щодо проведення робіт з відвантаження (з умовами сертифікації в червні 2013 року) товару (брус сосновий) в кількості 200 тонн зі ст. Черкаси, станція призначення - Іллічівськ.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані транспортно - експедиційні послуги з перевезення вантажу за маршрутом ст. Черкаси - ст. Іллічівськ, що підтверджується копіями залізничних накладних від 14 червня 2013 року та від 16 червня 2013 року (а.с. 22 - 23).

Загальна вартість транспортно - експедиційних послуг складає 32 092 грн. 70 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата послуг і інших платежів за договором здійснюється клієнтом на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунків експедитора, протягом 2-х банківських днів з моменту передачі рахунків клієнтові, якщо інше не обумовлене в додатках до договору. Остаточний розрахунок за виконані послуги і можливі документально підтверджені коректування здійснюються на вимогу експедитора протягом 3 банківських днів з дати виконання робіт/надання послуг з відправки кожної партії вантажу, на підставі виставленого рахунку - фактури експедитора.

Згідно п. 4.2. договору датою виконання послуг наданих експедитором за цим договором, вважається дата відправлення вагонів відповідно до дати календарного штемпеля на залізничній накладній (по послугам пов'язаних з організацією перевезень).

Таким чином, з урахуванням вищевказаних умов договору, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за надані 14 та 16 червня 2013 року транспортно - експедиційні послуги не пізніше 19 червня 2013 року.

Проте, на день подання позову відповідач свої зобов'язання по оплаті послуг з перевезення вантажу не виконав.

В зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено належними доказами факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за надані послуги в повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума боргу в розмірі 32 092 грн. 70 коп. за надані транспортно-експедиційні послуги.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату наданих позивачем послуг з порушенням строку, визначеного п. 4.1. договору, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 24% річних, а також пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.2. договору визначено, що в разі порушення клієнтом строків оплати, передбачених цим договором клієнт оплачує штрафні санкції - пеню у розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення. Штрафні санкції за не виконання грошових зобов'язань нараховуються протягом всього строку прострочення.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 3 112 грн. 99 коп. пені нарахованої за період з 14 червня 2013 року по 18 вересня 2013 року на суму боргу 32 092 грн. 70 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Особливості застосування пені за несвоєчасне виконання саме грошового зобов'язання встановлено спеціальним Законом.

Згідно ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем заявлено вимогу про стягнення пені всупереч положенням вищенаведеного спеціального Закону.

Крім того позивачем невірно зазначено початок періоду за який нараховується пеня, оскільки як зазначалося вище, строк оплати за надані послуги настав 19 червня 2013 року.

За таких обставин, розмір пені нарахований за період з 20 червня 2013 року по 18 вересня 2013 року (дата вказана позивачем) на суму боргу 32 092 грн. 70 коп. (з урахуванням положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань") складає 1 087 грн. 63 коп.

Отже, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 1 087 грн. 63 коп., в решті вимог про стягнення 2 025 грн. 36 коп. пені слід відмовити.

Згідно п. 5.2. договору клієнт на вимогу експедитора зобов'язаний також сплатити 24% річних від простроченої суми за неправомірне користування чужими грошима. Штрафні санкції сплачуються протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку або вимоги і надіслання їх засобами факсимільного або електронного зв'язку.

На підставі п. 5.2 договору позивачем заявлено до стягнення 2 046 грн. 90 коп. плати за користування чужими грошовими коштами нарахованої за період з 14 червня 2013 року по 18 вересня 2013 року на суму основного боргу, тобто нараховано 24% річних від суми боргу за кожен день прострочення зобов'язання.

Частиною другою статті 536 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Тобто стаття 625 Цивільного кодексу України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, встановити інший ніж 3% річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, суд вважає правомірним нарахування позивачем 24% річних, оскільки сторони дійшли згоди щодо зміни процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та встановили її у розмірі 24%.

Водночас, як зазначалося вище позивачем невірно визначено строк оплати наданих позивачем послуг, а тому розмір 24% річних який підлягає стягненню з відповідача та нарахований за період з 20 червня 2013 року по 18 вересня 2013 року (дата вказана позивачем) складає 1 920 грн. 29 коп., в решті стягнення 126 грн. 61 коп. річних слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки сума сплаченого позивачем судового збору становить 1 720 грн. 50 коп. (мінімальний розмір встановлений Законом України "Про судовий збір"), то наслідки передбачені п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону не застосовуються.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Олвін", вул. Смілянська, 163, м. Черкаси, ідентифікаційний код 32654092 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УПІ-МАГІСТРАЛЬ", вул. Електриків, 29-а, м. Київ, ідентифікаційний код 36240675 - 32 092 грн. 70 коп. - основного боргу, 1 920 грн. 29 коп . - 24% річних, 1 087 грн. 63 коп. - пені та 1 621 грн. 06 коп. витрат на сплату судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 25 жовтня 2013 року.

Суддя А.В.Васянович