Рішення

від 14.10.2013 по справі 911/3540/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р. Справа № 911/3540/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа", м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продвест", м. Біла Церква

про стягнення 5 904, 57грн.

за участю представників:

від позивача - Колесник Т.А. - предст. дов. № 49 від 04.07.2013р.;

від відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продвест" (відповідач) про стягнення за договором №1250 на постачання та споживання теплової енергії від 01.03.2009р. основного боргу в розмірі 6 956,24 грн., 475,35 грн. пені, 126,33 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2013 р. було порушено провадження у справі № 911/3540/13 та призначено до розгляду на 14.10.2013 р.

14.10.2013р. позивач, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість за договором (основний борг) в розмірі 5 302,89 грн. В іншій частині заявлені позовні вимоги залишені без змін. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що відповідачем частково було проведено погашення заборгованості за договором № 1250 на постачання та споживання теплової енергії від 01.03.2009р. в сумі 1653,35 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що в даному випадку має місце нова ціна позову - 5 904, 57 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали від 13.09.2013р. суду не виконав, зокрема, письмового відзиву на позов не подав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 14.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

01 березня 2009 року між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продвест" (споживач) було укладено договір № 1250 на постачання та споживання теплової енергії, відповідно до умов якого теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами у відповідності з умовами даного договору.

Відповідно до умов договору КП Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" надає послугу з надання споживачеві теплової енергії в приміщення відповідача, що зазначене в додатку № 1 до договору № 1250, а саме: приміщення магазину, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Чуйкова, 65 загальною площею 51 м.кв.

Згідно з розділом 2, п. 2.3 договору приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформляється щомісячним актом приймання-передачі теплової енергії. Теплопостачальна організація складає та передає на адресу споживача пакет розрахункових документів (акт приймання-передачі теплової енергії, рахунок-фактура - щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально) в двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Споживач зобов'язаний на протязі 3-х робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник акту приймання-передачі, акту звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.4 договору розрахунки за теплову енергію здійснюються за встановленими тарифами. Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем в термін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту укладення і діє в частині постачання теплової енергії протягом 1 року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання договору, але не раніше дати закінчення опалювального періоду, а в частині проведення остаточних розрахунків - до повного здійснення останніх.

На виконання умов договору на постачання та споживання теплової енергії №1250 від 01.03.2009р. позивач в період з квітня 2012р. по квітень 2013р. поставив відповідачу теплову енергію на суму 6 965,24 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками теплопостачальної організації та споживача, актами приймання-передачі робіт/послуг за згаданий період, копії яких наявні у матеріалах справи.

Претензій щодо недобросовісного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань від відповідача не надходило.

На оплату наданих послуг з постачання теплової енергії за період з квітня 2012р. по квітень 2013р., позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури.

Як вбачається з наданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості в розмірі 1653,35 грн., чим він фактично визнав наявність у нього боргу за договором № 1250 на постачання та споживання теплової енергії.

На підтвердження часткової оплати боргу, позивачем була надана виписка з особового рахунку Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа".

Враховуючи вищевикладене, за відповідачем на даний час рахується заборгованість в розмірі 5 302, 89 грн.

Зважаючи на те, що відповідач за надані послуги в розмірі 6 965,24 грн. в повному обсязі не розрахувався, здійснивши лише часткові оплати, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, а тому на день розгляду спору за ним рахується заборгованість за надані послуги в розмірі 5 302, 89 грн.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про теплопостачання", основним обов'язком споживача теплової енергії є додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Крім цього, відповідно до частини 6 статті 19 зазначеного Закону, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з'явився та в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів оплати заборгованості, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продвест" заборгованості в розмірі 5 302, 89 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 475,35 грн. пені, нарахованої на заборгованість, яка виникла за жовтень 2012р. за період з 16.11.2012р. по 16.05.2013р. в сумі 39,70 грн., за листопад 2012р. з 16.12.2012р. по 16.06.2013р. в сумі 75,70 грн., за грудень 2012р. з 16.01.2013р. по 16.07.2013р. в сумі 82,15 грн., за січень 2013р. з 16.02.2013р. по 16.08.2013р. в сумі 81,20 грн., за лютий 2013р. з 16.03.2013р. по 16.09.2013р. у сумі 77,65 грн., за березень 2013р. з 16.04.2013р. по 16.10.2013р. у сумі 80,26 грн. та за квітень 2013р. з 16.05.2013р. по 16.11.2013р. у сумі 38,69 грн.

Згідно п. 6.6 договору, за порушення строків оплати спожитої теплової енергії, зазначених у п. 6.4 даного договору, споживач сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд перевіривши правильність нарахування пені, встановивши правильні періоди нарахування, враховуючи умови договору та норми чинного законодавства, а також те, що пеня може бути нарахована тільки до дня подачі позовної заяви до суду (як свідчить відмітка відділення зв'язку на конверті, позовна заява надіслана до суду 06.09.2013р.) прийшов до висновку, що заявлена позивачем сума пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 437,13 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 126,33 грн. 3% річних.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 126,33 грн., які нараховані за період з 16.05.2012р. по 05.09.2013р. на суму основної заборгованості з урахуванням дат її виникнення, починаючи з заборгованості за квітень 2012р.

Судом було здійснено перевірку правильності нарахування 3% річних з урахуванням встановленого позивачем період нарахування даного виду відповідальності та відсутності у суду права виходити за межі позовних вимог, встановлено, що згідно з вірним арифметичним розрахунком нараховані 3% річних становлять 128, 78 грн., проте з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 126,33 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продвест" заборгованості за договором № 1250 на постачання та споживання теплової енергії від 01.03.2009р. підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 302, 89 грн. боргу, 437,13 грн. пені та 126,33 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продвест" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Чуйкова, 65, код ЄДРПОУ 30221484) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, код ЄДРПОУ 04654336) - 5 302 (п'ять тисяч триста дві) грн. 89 коп. боргу, 437 (чотириста тридцять сім) грн. 13 коп. пені, 126 (сто двадцять шість) грн. 33 коп. 3% річних та 1709 (одну тисячу сімсот дев'ять) грн. 36 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання та складання повного тексту рішення: 25.10.2013р.

Суддя Щоткін О.В.