Ухвала

від 24.09.2013 по справі 814/1761/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 р.Справа № 814/1761/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Орлик Л.Л.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта-мебель" - Жидкової Катерини Валеріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта-мебель" до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про стягнення надлишково сплачених коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аванта-мебель" (далі ТОВ "Аванта-мебель") звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Центральному районі м. Миколаєва про стягнення надлишково сплачених коштів в сумі 12 489, 84 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року адміністративний позов ТОВ "Аванта-мебель" задоволено.

Стягнуто з УПФ України в Центральному районі м. Миколаєва на користь ТОВ "Аванта-мебель" надлишково сплачені кошти в сумі 12 489, 84 грн.

В апеляційній скарзі УПФ України в Центральному районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПФ України в Центральному районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ТОВ "Аванта-мебель" як юридична особа перебуває на обліку в УПФ України у Центральному районі м. Миколаєва та є платником єдиного податку.

В період з січня 2009 року по грудень 2010 року ТОВ "Аванта-мебель" подавало звіти та сплачувало до УПФ України у Центральному районі м. Миколаєва передбачені законом страхові внески.

Згідно акту №4/2 від 10 січня 2013 року, переплата ТОВ "Аванта-мебель" по сплаті страхових внесків на початок 2012 року складає 12 489, 84 грн.

В подальшому переплата ТОВ "Аванта-мебель" в сумі 12 489, 84 грн. списана Пенсійним фондом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що надмірно сплачені позивачем страхові внески до УПФ України в Центральному районі м. Миколаєва підлягають поверненню.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ч.13 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В апеляційній скарзі УПФ України в Центральному районі м. Миколаєва вказується, що суд, задовольняючи позовні вимоги, не взяв до уваги, що суми коштів, які спрямовуються до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного податку зараховується в рахунок сплати страхових внесків за відповідні періоди, але не є страховими внесками.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно із ч.3 ст. 15 зазначеного Закону страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Пунктом 6 ч.2 ст. 17 цього Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.13 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Це положення міститься і у пункті 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Пунктом 7 Постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів" від 19 січня 2002 року №2-4 встановлено, що облік сум переплати за платежами, які на певну дату надійшли понад зобов'язання, визначені як безпосередньо у звітності платника, так і за іншими документами, здійснюється органом Пенсійного фонду України в особових рахунках платників у графі "Переплата".

Повернення платнику зайво або помилково внесених сум платежів до Пенсійного фонду України або зарахування переплат у рахунок сплати інших платежів в особових рахунках платників проводиться органом Пенсійного фонду України на підставі заяви платника. Надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в особових рахунках платників більше 1095 днів без руху (відсутні нарахування або зменшення та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення зараховуються до бюджету відповідного органу Пенсійного фонду України. Зарахування здійснюється на підставі висновку, складеного органом Пенсійного фонду України.

Згідно п.2 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно Акту №4/2 звірення розрахунків по ТОВ "Аванта-мебель" за нарахованими та сплаченими страховими внесками в 2012 році станом на 10 січня 2012 року переплата на початок року складає 12 489 грн.

Судова колегія приходить до висновку, що одночасно зі сплатою єдиного податку позивач сплачував до Пенсійного фонду України страхові внески (33,2 %) на фонд оплати праці за найманих працівників, що підтверджується вищезазначеним актом.

Довід апеляційної скарги про те, що внески у розмірі 42 % від єдиного податку, сплачені позивачем і перераховані Державним казначейством України в подальшому на рахунок Пенсійного фонду, не є страховими внесками, не стосується предмету спору, оскільки джерелом виникнення переплати у позивача були зайві відрахування 33,2% на фонд оплати праці, а не 42% як частина єдиного податку.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що належно підтверджені суми переплати по страховим внескам підлягають поверненню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 вересня 2013 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: