Постанова

від 27.09.2013 по справі 804/11385/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 р. Справа № 804/11385/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі - Сафронової Г.В.

за участю:

представників позивача - Корнилюк Г.О., Авдеєвої О.І., Козлова О.В.

представників відповідача - Сидорова А.П., Олешка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім.М.К.Янгеля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську, на підставі наказу № 137 від 27.02.2013 року, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім.М.К.Янгеля» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах у травні, червні 2012 року з ТОВ «Компанія «СП» (код 30261019), у липні 2011 року з ПП ПКФ «Проксин» (код 10576423), у вересні 2011 року з ПП «Автобудцентр» (код 32634382), у липні, вересні 2012 року з ПП «Єколінія» (код 32745925), у жовтні 2011 року, у жовтні-листопаді 2012 року з ТОВ «Вертикаль - В» (код 35595197), у жовтні, червні 2012 року з ПП «АТМ» (код 14606641), у червні 2012 року з ТОВ «Термінал» (код 32176418), у грудні 2011 року з ПП «Техноснаб» (код 32513727), у лютому 2011 року з ТОВ НПК «Ресурспром» (код 37148631), у червні 2011 року з ТОВ «Хімресурси» (код 32676108), у червні 2011 року з ТОВ «Харпромпостач» (код 34391138), у червні 2011 року з ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_1).

За результатами перевірки підприємства був складений акт від 27.03.2013 р. №218/14.3/14308304. 11.04.2013 року винесене податкове повідомлення-рішення № 0000281402 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 91 412 грн. Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім.М.К.Янгеля» здійснювало господарську діяльність у відповідності до вимог податкового та господарського законодавства, а висновки, викладені в акті перевірки, є такими, що не відповідають дійсності. За таких обставин, позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 р. №0000281402 та відшкодувати йому судовий збір у розмірі 914 грн. 12 коп.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Представники відповідача у судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнали та зазначили, що відповідач при проведенні даної перевірки діяв в межах чинного законодавства, його дії та висновки, викладені в акті перевірки повністю відповідають діючому законодавству з питань оподаткування, податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 р. № 0000281402 є цілком обґрунтованим та законним, а тому просили суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, свідка ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім.М.К.Янгеля» (код ЄДРПОУ 14308304) взято на податковий облік в органах державної податкової служби 13.02.1996 року за № 30, та на теперішній час перебуває на обліку в СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міндоходів.

Судом також встановлено, що працівниками СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Межрегіонального головного управління Міндоходів, на підставі наказу від 27.02.2013 року № 137, згідно з пп.78.1.1., п.78.1., ст.78, п.79.1., 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім.М.К.Янгеля» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності та повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах у травні, червні 2012 року з ТОВ «Компанія «СП» (код 30261019), у липні 2011 року з ПП ПКФ «Проксин» (код 10576423), у вересні 2011 року з ПП «Автобудцентр» (код 32634382), у липні, вересні 2012 року з ПП «Єколінія» (код 32745925), у жовтні 2011 року, у жовтні-листопаді 2012 року з ТОВ «Вертикаль - В» (код 35595197), у жовтні, червні 2012 року з ПП «АТМ» (код 14606641), у червні 2012 року з ТОВ «Термінал» (код 32176418), у грудні 2011 року з ПП «Техноснаб» (код 32513727), у лютому 2011 року з ТОВ НПК «Ресурспром» (код 37148631), у червні 2011 року з ТОВ «Хімресурси» (код 32676108), у червні 2011 року з ТОВ «Харпромпостач» (код 34391138), у червні 2011 року з ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_1). За наслідками перевірки складений акт від 27 березня 2013 р. № 218/14.3/14308304.

Згідно висновків акту перевірки встановлені наступні порушення:

- пункту 44.1. статті 44, пункту 135.2. статті 135, пункту 137.1. статті 137, пункту 137.16. статті 137, п.138.2., п.п.138.8.5., п.138.8. ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу від 02.12.10 №2755-VІ, ст.1 ст.3, ст.9 Закону №996, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 167 946 грн., в тому числі: II кв. 2012 року - 142 316 грн., III кв. 2012 року - 522 грн., IV кв. 2012 року - 25 108 грн. та по космічній діяльності встановлено завищення від'ємного значення за 2012 рік у сумі 91 412 грн.;

- пункту 185.1. статті 185, пункту 198.2., пункту 198.3., пункту 198.6. статті 198, пункту 201.4., пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 165 984 грн., в тому числі за травень 2011 року на суму 31 417 грн., за червень 2011 року на суму 47 182 грн., за липень 2011 року на суму 14 950 грн., за листопад 2011 року на суму 16 340 грн., за липень 2012 року на суму 47 415 грн., за вересень 2012 року на суму 8 680 грн., заниження залишку від'ємного значення що включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд.24 Декларації з ПДВ) за лютий 2013 року на загальну суму 21 894 грн.

В судовому засіданні встановлено, що не погодившись із висновками, викладеними в акті № 218/14.3/14308304 від 27.03.2013 р. позивачем було надано заперечення до нього вих. №7/2088 від 02.04.2013 р. Після розгляду заперечень відповідачем позивач отримав відповідь вих.№10937/10/143-16 від 09.04.2013 р. про відхилення його доводів та як наслідок на адресу позивача було направлено податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 р. № 0000281402 на суму 91 412 грн.

Позивач також не погодившись з цим податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його неправомірним подав скаргу вих. №7/2562 від 22.04.2013 р. до Окружної державної податкової служби Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України, на що отримав рішення вих. №1703/10/10-233 від 26.06.2013 р. про відмову в задоволенні скарги.

Після цього, позивачем було направлено повторну скаргу вих. №7/4709 від 16.07.2013 р. на вищевказане податкове повідомлення-рішення до Міністерства доходів і зборів України, за результатами розгляду якої отримало рішення вих. №8619/6/99-99-10-01-15 від 12.08.2013 р. (вхід. №5354 від 16.08.2013 р.), яким в задоволенні скарги було відмовлено.

На підставі виявлених порушень, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 року №0000281402 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 91 412 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.п.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

У відповідності до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Пунктом 185.1. ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

В силу п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8. статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9. статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

-з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, в податковому повідомленні-рішенні від 11.04.2013 р. № 0000281402 відповідач вказує про порушення позивачем норм пункту 44.1. статті 44, пункту 135.2. статті 135, пунктів 137.1., 137.16. статті 137, пункту 138.2. підпункту 138.8.5., пункту 138.8. статті 138, п.п.139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, в частині порушення податкового законодавства з адміністрування податку на прибуток.

В акті перевірки були зроблені висновки про не підтвердження реальності проведення господарських операцій по ланцюгу постачання по договорах укладених між ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім.М.К.Янгеля» та ПП «Техноснаб».

З ПП «Техноснаб» за придбаний метал позивач розрахувався по накладних у грудні 2011 р. на загальну суму 45 706 грн. 44 коп. Оплата була проведена платіжними дорученнями 07 грудня 2011 р.

В судовому засіданні була допитана у якості свідка - ОСОБА_7, яка підтвердила факт даної господарської операції та яким чином вона відбувалась.

Під час перевірки були надані первинні документи, такі як видаткова накладна, податкова накладна, платіжні доручення, документи бухгалтерського обліку. Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України. До порушень порядку складання первинних документів зауважень зі сторони перевіряючих не було.

По даних бухгалтерського обліку, що підтверджено в акті, вартість металу була віднесена на виробництво (Дт рах. 23). Вартість металу була включена в собівартість реалізованої продукції космічній діяльності, в декларацію з податку на прибуток по космічній діяльності за 2012 рік в сумі 45 706 грн.

Ця поставка кругів, швелера, листа сталевого була визначена перевіряючими як не підтверджена реальність проведення господарських операцій по ланцюгу постачання тільки тому, що ПП «Техноснаб» не знаходився за юридичною адресою, коли було здійснено виїзд з метою вручення запиту. Але відсутність постачальника або його контрагента за місцезнаходженням не може слугувати об'єктивною ознакою недобросовісності платника та підтверджувати отримання ним необґрунтованої податкової вигоди.

Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податкові витрати з фактичним знаходженням постачальника чи його контрагента за юридичною адресою. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету.

Витрати по придбаним від ПП «Техноснаб» матеріальним цінностям в акті були виключені зі складу витрат, посилаючись на порушення норм пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України, а також норми пункту 138.2. статті 138, підпункту 138.8.5. та підпункту 138.8.8. пункту 138.8. статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України. В усіх наведених статтях визначені вимоги до ведення як бухгалтерського, так і податкового обліку доходів на підставі наявних та оформлених відповідно до чинного законодавства України первинних документів.

Але, наявності фактів порушення порядку складання первинної та іншої документації ДП «КБ «Південне» перевіряючими в акті перевірки не встановлено.

Основним мотивом, яким користувались перевіряючі для відмови позивачу в праві на витрати в податковому обліку є можлива на думку перевіряючих, нереальність господарської діяльності контрагентів по ланцюгу їх взаємовідносин. При цьому, в акті так і не визначено цей ланцюг, бо окрім ПП «Техноснаб», не було визначено жодного його контрагента.

В акті перевірки було підтверджено, що в бухгалтерському та податковому обліку була відображена реалізація та доход по виконаних роботах з використанням придбаних матеріалів та робіт, самі ці матеріали не продавалися. Таким чином, вартість придбаних матеріалів було включено до доходів у складі реалізованої продукції, згідно пункту 135.2. статті 135 Податкового кодексу України.

Але і самі витрати не можуть вважатись доходом. Віднесення оплачених витрат до доходу є порушенням підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, так як витрати не є доходом, а подвійне відображення доходу заборонено.

Придбані матеріальні цінності було оплачено, що також підтверджено в акті. Безкоштовно отриманими вони бути не можуть і тим більше не є безповоротною фінансовою допомогою, до якої згідно підпункту 14.1.257. пункту 14.1. статті 14 відноситься тільки сума коштів, яка передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів безкоштовно. А в самому акті підтверджена оплата по цих договорах.

У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд вважає за можливе визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 року №0000281402, винесене СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську, з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 року №0000281402, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім.М.К.Янгеля» витрати по сплаті судового збору у розмірі 914,12 грн. (дев'ятсот чотирнадцять гривень дванадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 01 жовтня 2013 року.

Суддя Кучма К.С.