Ухвала

від 05.09.2013 по справі 802/3232/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3232/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В. В.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Граб Л.С.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

при секретарі: Швець А.І.

за участю представників сторін:

представника позивача - Данилюка В. М.

представника відповідача - Гуменюка В. А.

третьої особи - Тріски Л. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства "Техавто" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Науково-виробничого підприємства "Техавто", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ленінський районний центр зайнятості міста Вінниці про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2013 року Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до Науково-виробничого підприємства «Техавто» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 34632,65 грн. та пені - 637,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що в порушення статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в кількості 1 особи, в зв'язку з чим зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі, встановленому чинним законодавством. Підтвердженням невиконання нормативу є самостійно поданий відповідачем звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік. Крім того, відповідач у 2012 році не подавав щомісячно до центру зайнятості звіти за формою 3-ПН з інформацією про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів. За таких обставин відповідач зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі, встановленому чинним законодавством.

05 серпня 2013 року Вінницьким окружним адміністративним судом позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Науково-виробниче підприємство «Техавто» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 05 серпня 2013 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник Науково-виробничого підприємства «Техавто» в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ленінський районний центр зайнятості міста Вінниці заперечили проти апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а постанову суду від 05.08.2013 року без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення , а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

У відповідності з вимогами частини 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 18-1 цього Закону, пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Частиною 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803 передбачено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Листом Ленінського РЦЗ м. Вінниці від 27.05.2013 року № 01-31/729, повідомлено відділення Фонду, що відповідач не подавав звіти про наявність вакансій форми 3-ПН стосовно робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом 2012 року (а.с.7).

Однак, дана інформація була спростована представником третьої особи, яка зазначила, що у зв'язку з їхньої технічною помилкою не було повідомлено про подачу відповідачем 05.04.2012 року звіту форми 3-ПН про наявність вакансій станом на 31.03.2012 року, тобто одноразово за 2012 рік.

Необхідно зазначити, що звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів за інші періоди 2012 року включно, до Ленінського РЦЗ м. Вінниці не подавались, оскільки звіт за формою 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів станом на 31.03.2012 року був поданий підприємством на момент того як на підприємстві з'явилось одне вільне місце для інвалідів.

У звіті форми №10-ПІ підприємство вказало, що у останнього, згідно чисельності штатного розпису працівників, працевлаштована 1 особа - інвалід, інше місце, як того вимагає норма статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" є вакантним.

У зв'язку з вищевикладеним, підприємство пояснює відсутність обов'язку здійснювати пошук інвалідів для працевлаштування та щомісячно подавати звіт форми 3-ПН.

Однак, дані твердження спростовуються наступними вимогами закону. Необхідність подання адміністративних даних у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів щомісяця встановлена ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення".

З огляду на те, що відповідно до положень ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, та, в свою чергу, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, колегія суддів вказує, що незнання відповідача про законодавчо визначену необхідність працевлаштування інваліда та подання звітів форми № 3-ПН щомісяця не може бути підставою для звільнення від сплати адміністративно-господарських санкцій, оскільки, Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, а інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

З аналізу наведених положень випливає, що на суб'єктів господарювання покладено обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, звітувати перед Фондом соціального захисту інвалідів, а у разі недотримання вимог чинного законодавства сплачувати адміністративно-господарські санкції.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у 2012 році відповідачем не виконано обов'язку щомісячно інформувати державну службу зайнятості про вільні місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інваліда, чим порушено вимоги чинного законодавства України.

Крім того, відсутність поданих відповідачем звітів не спричинила обов'язку у центру зайнятості направляти інвалідів.

Колегія суддів вважає, що неподача вказаних звітів є суттєвим фактором, що впливає на загальну кількість інвалідів, які могли бути працевлаштовані за умови саме щомісячної подачі звітності НВП "Техавто" до центру зайнятості.

Адміністративно-господарські санкції відповідач повинен був сплатити самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, однак до цього часу сума заборгованості до Державного бюджету сплачена не була.

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Постановою Національного банку України від 21.03.2012 року № 102 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" з 23.03.2012 року встановлена облікова ставка у розмірі 7,50 відсотків річних за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в розмірі 637,56 грн.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідачем вжито не всіх залежних від нього заходів для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робочого місця.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач не забезпечив виконання абз. 2 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" та не вжив всіх залежних від нього заходів по недопущенню порушення.

Таким чином, із матеріалів справи вбачається бездіяльність відповідача, а також його вина у не працевлаштуванні інвалідів внаслідок неподачі щомісячної звітності до центру зайнятості у 2012 році, що є складовими господарського правопорушення. НВП "Техавто" не здійснені всі залежні від нього заходи по недопущенню господарського правопорушення, а тому є правові підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Крім того, з вищенаведених правових норм вбачається обов'язок роботодавця самостійно розраховувати та сплатити штрафні санкції, а судовий процес стягнення є вимушеною процедурою у випадку не сплати штрафних санкцій добровільно.

Відповідно до статей 11, 71 та 86 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і є безпідставними.

Постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року законна, а тому скасуванню або зміні не підлягає.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові суду, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства "Техавто", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 вересня 2013 року .

Головуючий Граб Л.С.

Судді Драчук Т. О.

Смілянець Е. С.