Рішення

від 16.10.2013 по справі 218/2436/13-ц

АМВРОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 218/2436/13-ц

№ провадження 2/218/698/13

РІШЕННЯ

ім'ям України

"16" жовтня 2013 р. Амвросіївський районний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Смольнякова О.О.

при секретарі Хімченко С.В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Амвросіївки справу за позовом ОСОБА_1 до Благодатнівської сільської ради про визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Благодатнівської сільської ради про визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2, після смерті якого залишилася спадщина: житловий будинок по АДРЕСА_1, а також земельні ділянки: для обслуговування житлового будинку, площею 0,2500 га, який належав батькові на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ 733567, та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0500 га, який належав батькові на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ 733568. На житловий будинок вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Однак, їй було відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину на вказані земельні ділянки, оскільки кадастрові номери земельних ділянок, які вказані в державних актах, відрізняються від кадастрових номерів земельних ділянок, вказаних в Державному земельному кадастрі. Просить визнати за нею право власності на земельну ділянку в порядку спадкування, оскільки інакше як через суд неможливо встановити право власності на землю.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та надала пояснення відповідно до позовної заяви.

Представник Благодатнівської сільської ради в судове засідання не з'явилася, але звернулася з листом, в якому позовні вимоги визнає та просить розглянути справу за її відсутність.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, залишалася спадщина: житловий будинок по АДРЕСА_1, а також земельні ділянки: для обслуговування житлового будинку, площею 0,2500 га, який належав батькові на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ 733567, та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0500 га, який належав батькові на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ 733568.

Позивачка, як дочка ОСОБА_2, 03.09.2013 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_1.

З витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.08.2013 року вбачається, що за ОСОБА_2 значаться дві земельні ділянки: площею 0,2500 га (кадастровий номер 1420682000:01:000:0137) для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, та площею 0,0500 (кадастровий номер 1420682000:01:000:0138) для ведення особистого селянського господарства.

Вказані кадастрові номери відрізняються від кадастрових номерів, вказаних в державних актах на право власності на земельні ділянки ЯГ № 733567 та ЯГ № 733568, виданих 16.10.2006 року на ім'я ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Благодатнівської сільської ради від 24.01.1996 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю -це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з п. п. «а», «г» ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 131 Земельного Кодексу України передбачене право громадян та юридичних осіб України, а також територіальних громад та держави, набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного Кодексу України, Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Відповідно до п. 2.14 Наказу Державного комітету України по земельним ресурсам № 43 від 04.05.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» державний акт на право приватної власності на земельну ділянку підписується органом, який прийняв рішення про передачу земельної ділянки у власність, та відповідним державним органом земельних ресурсів.

Також ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України передбачена можливість визнання судом незаконним та скасування за позовом власника майна правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Інструкції про заповнення бланків державних актів про право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №325 від 22.06.2009 року, із змінами та доповненнями, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається.

Враховуючи роз'яснення Державного агентства земельних ресурсiв України (лист вiд 28.09.2011 №15004/21/7-11) стосовно порядку видачi нового державного акта на право власностi на земельну дiлянку, який за фактичними промiрами меж або площею земельної дiлянки отриманими в результатi виконання робіт із землеустрою, не відповідає державному акту виданому раніше, державний акт на право приватної власності на землю серії І-ДН № 057251 слід вважати таким, що не відповідає дійсності.

В даному випадку судом з достовірністю встановлено, що кадастрові номери земельних ділянок, які зазначені в державних актах серії ЯГ № 733567 та ЯГ № 733568, виданих 16.10.2006 року на ім'я ОСОБА_2, відрізняються від кадастрових номерів, вказаних в Державному земельному кадастрі. В наслідок невідповідності кадастрових номерів у правовстановлюючих документах з кадастровими номерами, вказаними в Державному земельному кадастрі, порушується право позивачки на прийняття та належне оформлення у встановленому законом порядку спадкового майна, яке залишилося після смерті її батька, ОСОБА_2, з огляду на що суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, щодо скасування державних актів серії ЯГ № 733567 та ЯГ № 733568, виданих 16.10.2006 року на ім'я ОСОБА_2, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Окрім того, судом встановлено, що позивачку на підставі вищевикладеного позбавлено права на отримання спадщини відповідно до діючого законодавства. Однак право власності позивачки на вищевказані земельні ділянки ніким не оспорюється.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на земельні ділянки площею 0,2500 га та 0,0500 га, для обслуговування житлового будинку та господарчих споруд та ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 також підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.328, 392, 1225 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 78, п. п. «а», «г» ч. 1 ст. 81, ст.131, ч. 1 ст. 116, ч.1 ст.126, ч.ч.1, 2 ст.152 Земельного Кодексу України , ст.ст. 10 , 11 , 62 , 63 , 64 , 209 , 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Благодатнівської сільської ради про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати недійсними Державні акти на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 733567 та ЯГ № 733568, виданих 16.10.2006 року на ім'я ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Благодатнівської сільської ради від 24.01.1996 року та зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю відповідно за № 007416 0106167 00659 та за № 007416 0106168 00661.

Визнати за ОСОБА_1, 1966 року народження, ІПН НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельні ділянки площею 0,2500 га (кадастровий номер 1420682000:01:000:0137) для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, та площею 0,0500 га (кадастровий номер 1420682000:01:000:0138) для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території с. Благодатне Амвросіївського району Донецької області.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення

СуддяО.О. Смольняков