Постанова

від 22.10.2013 по справі 807/1946/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1946/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Неміш Т.В.

за участю:

позивача: Приватне підприємство "Промелектромонтаж", представник - Терпак О.В.;

відповідача: Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, представник - Токар М.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою Приватного підприємства "Промелектромонтаж" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Промелектромонтаж" (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2013 року №000094/22-0/33925945 та №000095/22-0/33925945.

В судовому засіданні відповідача - Ужгородську міжрайонну державну податкову інспекцію Закарпатської області ДПС було замінено на правонаступника - Ужгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Закарпатській області.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. Відповідачем проводилася документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правомірності нарахування та сплати податку на додану вартість, по взаємовідносинах з ТОВ "Реон" і ТОВ "Арт-Центр "Калаф", а також правомірності відображення у складі витрат та доходів сум по операціях із зазначеними контрагентами за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. Результати перевірки відображені в Акті від 22.04.2013 року № 687/22-0/33925945, відповідно до якого позивачеві донараховано податок на прибуток по взаємовідносинам із ТОВ "Арт-Центр "Калаф" у сумі 119270,00 грн. та донараховано податок на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Арт-Центр "Калаф" у сумі 95416,00 грн. За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №000094/22-0/33925945 та №000095/22-0/33925945, у відповідності до яких загальна сума донарахованих грошових зобов'язань та фінансових санкцій становить 268358,00 грн. Однак, позивач не погоджується з висновками відповідача про те, що перевіркою не встановлено факту надання послуг від продавця до покупця згідно укладених Договорів підряду від 01.11.2010 року за № 011110 та за № 011111, у зв'язку з відсутністю в ТОВ "Арт-Центр "Калаф" технічних та трудових ресурсів для фактичного здійснення господарських операцій, що є предметом укладених Договорів між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф". Представник позивача вказує на те, що відповідно до висновків та матеріалів податкових перевірок, а саме: податкової ревізії позивача, що проводилася у 2011 році за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. та перевіркою проведеною у 2013 році за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р., відповідачем жодним чином не ставилася під сумнів неналежність (та) чи неповнота оформлення первинних бухгалтерських (та) чи податкових документів, складених у підтвердження виконання господарських операцій по Договорам підряду, укладеним між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф". А відтак прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №000094/22-0/33925945 та №000095/22-0/33925945 підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. Відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Реон" і ТОВ "Арт-Центр "Калаф", а також правомірності відображення у складі витрат та доходів сум по операціях із зазначеними контрагентами за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р. Результати перевірки відображені в Акті від 22.04.2013 року № 687/22-0/33925945. На підставі Акту від 22.04.2013 року № 687/22-0/33925945 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №000094/22-0/33925945 та №000095/22-0/33925945. В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем були укладені з ТОВ "Арт-Центр "Калаф" Договори підряду від 01.11.2010 року за № 011110 та за № 011111 предметом, яких є виконання будівельних робіт по влаштуванню загально будівельних робіт на будівництві супермаркету м. Свалява Закарпатської області. Позивач послуги з ремонтно-будівельних робіт, як ним вказується, отриманих від ТОВ "Арт-Центр "Калаф" відобразив у складі валових витрат та податковому кредиті з ПДВ, згідно даних бухгалтерського обліку по журналу-ордеру рахунку 631: у 4-му кварталі 2010 році на суму без ПДВ 477080,00 грн., ПДВ складає - 95416,00 грн. Однак, в ході проведеної перевірки, відповідно до листів-відповідей та актів отриманих відповідачем від ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДПІ у м. Ужгороді, а також листів отриманих від Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Держсільгоспінспекції України та Управління пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, відповідачем було встановлено, що ТОВ "Арт-Центр "Калаф" фактично не здійснювало господарської діяльності, не мало у власності та користуванні офісних та складських приміщень, працівники (виконавці ремонтних робіт) відсутні, будь-яка спецтехніка та механізми відсутні, місцезнаходження невідоме. Таким чином, відповідач вказує, що вказані вище обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення позивачем господарських операцій ТОВ "Арт-Центр "Калаф", а саме: виконання ТОВ "Арт-Центр "Калаф" будівельних робіт, у зв'язку з відсутністю в останнього технічних (матеріальних) та трудових ресурсів для реального здійснення зазначених вище господарських операцій. А як стверджує представник відповідача, відображенню в податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулася, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах. Отже, на підставі висновків відображених в Акті перевірки від 22.04.2013 року № 687/22-0/33925945 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 року за №000094/22-0/33925945, відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 149088,00 грн., з якої 119270,00 грн. - сума податку та 29818,00 грн. сума штрафної санкції та за №000095/22-0/33925945, відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 119270,00 грн., з яких 95416,00 грн. - сума ПДВ та 23854,00 грн. - сума штрафної санкції. Відтак, як вказує представник відповідача в задоволенні позову слід відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування та сплати позивачем податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Реон" і ТОВ "Арт-Центр "Калаф" та правомірності відображення сум у складі витрат та доходів сум по операціях із зазначеними контрагентами за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р.

Результати даної перевірки відображені в Акті від 22.04.2013 року № 687/22-0/33925945 (а.с. 13-29).

Зокрема, відповідач, на підставі проведеної перевірки зазначає, що на розрахунок податкового кредиту з податку на додану вартість вплинули наступні порушення відповідача: порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.9 ст.5 Закону України Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (чинний на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 334/94-ВР), ст.1, 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ХІV, пп.1.2. п.1, пп. 2.4, пп. 2.16 п. 2 ст. 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, перевіркою зменшено валові витрати позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Арт-Центр "Калаф" на загальну суму 477080,00 грн., у тому числі: за IV квартал 2010 року у сумі 477080,00 грн. В порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 ст.5 Закону №334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, ст.1, 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ, пп.1.2. п.1, пп. 2.4, пп. 2.16 п. 2, ст. 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, а тому, перевіркою було донараховано позивачеві податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинам з ТОВ "Арт-Центр "Калаф" всього у сумі 119270,00 грн., у тому числі за: ІV квартал 2010 року в сумі 119270,00 грн.

Також, відповідач в Акті перевірки вказує, що позивачем було порушено пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року "Про податок на додану вартість" (чинний на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 168/97-ВР), ст.1, 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, пп.1.2. п.1, пп. 2.4, пп. 2.16 п. 2, ст.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, а тому, перевіркою було донараховано позивачеві податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинам з ТОВ "Арт-Центр "Калаф" на загальну суму 95416,00 грн., в тому числі за: жовтень 2010 року - 47916,00 грн.; листопад 2010 року - 47500,00 грн.

На підставі Акту від 22.04.2013 року № 687/22-0/33925945 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 року за №000094/22-0/33925945, відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 149088,00 грн., з якої 119270,00 грн. - сума податку за основним платежем та 29818,00 грн. - сума штрафної санкції (а.с. 31) та за №000095/22-0/33925945, відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 119270,00 грн., з яких 95416,00 грн. - сума ПДВ та 23854,00 грн. - сума штрафної санкції (а.с. 33).

Позивачем було здійснено фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Арт-Центр "Калаф", у відповідності до укладених Договорів підряду від 01.11.2010 року за № 011110 (а.с. 78-79) та за № 011111. Однак, судом в судовому засіданні було встановлено, що відповідачем було помилково в Акті вказано Договір від 01.11.2010 року за № 011111, а не Договір на виконання підрядних робіт від 05.10.2010 року за №051010, укладений між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф" (а.с. 66-67).

Разом з тим, відповідач в Акті перевірки від 22.04.2013 року № 687/22-0/33925945 вказує, що розбіжності між сумою задекларованого податкового зобов'язання ТОВ "Арт-Центр "Калаф" та сумою податкового кредиту, задекларованого позивачем за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року становлять 2868,40 тис.грн., яка виникла в наслідок ненадання (відсутність) в ТОВ "Арт-Центр "Калаф" підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань: головні книги, журнали - ордери та картки рахунків №311 "Поточні рахунки у національній валюті", №361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", №64 "Розрахунки по податкам і платежам", №643 "Податкові зобов'язання", №68 "Розрахунки по іншим операціям", №70 "Доходи від реалізації", податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, і видаткові накладні, тощо.

У відповідності до Договору на виконання підрядних робіт від 05.10.2010 року за №051010 року ТОВ "Арт-Центр "Калаф" (відповідно до Договору - підрядник) на підставі договірної ціни виконує на свій ризик, власними і залученими силами і засобами будівельні роботи по влаштуванню загально-будівельних робіт на будівництві КЛ 35 кВт в с. Іванівці Мукачівського району Закарпатської області та передає позивачеві (відповідно до Договору - замовнику) (а.с. 66-67). Договірна ціна становить 552751,00 грн. з ПДВ і є невід'ємним додатком до Договору (а.с. 66).

Відповідно до Договору на виконання підрядних робіт від 01.11.2010 року за №011110 ТОВ "Арт-Центр "Калаф" (відповідно до Договору - підрядник) на підставі договірної ціни виконує на свій ризик, власними і залученими силами і засобами будівельні роботи по влаштуванню загально-будівельних робіт на будівництві супермаркету в м. Свалява Закарпатської області, та передає позивачеві (відповідно до Договору - замовнику) (а.с. 78-79). Договірна ціна становить 305775,00 грн. з ПДВ і є невід'ємним додатком до Договору (а.с. 78).

Відповідач вважає, що відсутній факт реального здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф", а укладені Договори на виконання підрядних робіт від 05.10.2010 року за №051010 року та від 01.11.2010 року за №011110 є нікчемними, оскільки відповідно до отриманого акту з ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.07.2011 №4978/23-11/33545388 було вказано про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ ТОВ "Арт-Центр "Калаф" щодо підтвердження господарських відносин із позивачем, у звязку з відсутністю за місцем знаходження (а.с. 126). Як вказує відповідач, відповідно до актів невиїзних документальних перевірок ТОВ "Арт-Центр "Калаф" від 25.07.2011 №915/2306/33545388 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р. для вжиття заходів згідно чинного законодавства, основним видом діяльності ТОВ "Арт-Центр "Калаф" є театральна та інша мистецька діяльність, кількість працюючих - 1 чоловік. Також, 11.03.2013 р. за №700/7/07-50 отримано службову записку від ВПМ ДПІ у м. Ужгороді, відповідно до якої встановлено, що ТОВ "Арт-Центр "Калаф" за місцем реєстрації не знаходиться, місцезнаходження його не відоме, про що складено відповідний акт про відсутність суб'єкта господарської діяльності за місцем знаходження від 28.10.2011 р. (а.с. 123). Також, згідно листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України за №40-14-5189 від 28.12.2011 р. у ТОВ "Арт-Центр "Калаф" наявна ліцензія, що дає йому право займатись будь-якими будівельно-монтажними роботами (а.с. 38). Згідно листа Держсільгоспінспекції України за №33-9-11/46 від 06.01.2012 р. у ТОВ "Арт-Центр "Калаф" будь-яка спецтехніка та механізми відсутні. Поряд з цим, встановлено відповідачем, що документи товариства в рамках кримінальної справи №18-00511 порушеної за ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.1, 3 ст.358 КК України як фіктивного суб'єкта господарської діяльності вилучені. Разом з тим, згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.10.2012 року ТОВ "Арт-Центр "Калаф" подало останню звітність у вересні 2010 року (а.с. 124-125). Відповідно до акту ДПІ у Печерському районі м. Києва №915/2306/33545388 від 25.07.2011 р. у відповідності до якого, встановлено відсутність у ТОВ "Арт-Центр "Калаф" трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торговельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, зазначеного згідно довідки ЄДРПОУ. Також, згідно листа від 19.07.2011 р. №1326-03 центральної міжрайонної ВД КМВ ФСС з ТВП було повідомлено відповідача про те, що ТОВ "Арт-Центр "Калаф" за 2010 рік нарахування та сплату страхових внесків по окремим страхувальникам не здійснювало та не звітувалось. Згідно листа Управління пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва 1167/02 від 03.08.2011 ТОВ "Арт-Центр "Калаф" не звітує до УПФУ, останній звіт подано за березень 2010 року.

Разом з тим, на підтвердження реального проведення будівельних робіт між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф" по Договору на виконання підрядних робіт від 05.10.2010 року за №051010 року позивачем було надано Додаток №1 до Договору про визначення договірної ціни на будівництво КЛ 35 кВт в с. Іванівці Мукачівського району Закарпатської області (а.с.68-69), рахунок-фактуру від 20.10.2010 року (а.с. 70), Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року (а.с. 71-75), податкова накладна № 178 від 29.10.2010 р. (а.с. 76) та платіжне доручення №374 від 22.10.2010 року (а.с. 77).

На підтвердження реального проведення будівельних робіт між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф" по Договору на виконання підрядних робіт від 01.11.2010 року за №011110 року позивачем було надано Додаток №1 до Договору про визначення договірної ціни на будівництво супермаркету в м. Свалява Закарпатської області (а.с.80-81), рахунок-фактуру від 29.11.2010 року (а.с. 82), Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року (а.с. 84-87), податкова накладна № 397 від 29.11.2010 р. (а.с. 83) платіжні доручення №435 від 29.11.2010 року (а.с. 88), №440 від 30.11.2010 року (а.с. 88) та оборотно-сальдову відомість (а.с. 89).

Вище вказані документи були представлені для перевірки позивачем відповідачеві (а.с.30).

Також, згідно до Акту від 27.07.2010 року №795/23-1/33925945 відповідачем проводилася виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року (а.с. 90-118), який є аналогічний періоду перевірки відповідно до Акту від 22.04.2013 року № 687/22-0/33925945 (а.с. 13-29). Разом з тим, перевіркою відображеною в Акті від 27.07.2010 року №795/23-1/33925945 не було встановлено заниження або завищення позивачем податку на додану вартість за період з 01.07.2007 року по 31.03.2010 року (а.с. 117).

Між сторонами немає спору щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувалися під час перевірки, та під час судового розгляду. Водночас, відповідач заперечує сам факт (реальність) здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Арт-Центр "Калаф".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Разом з тим, у відповідності до Ліцензії Серії АВ №515005 ТОВ "Арт-Центр "Калаф" здійснює господарську діяльність із створенням об'єктів архітектури, за переліком робіт згідно з додатком (а.с. 38-40).

У відповідності до Свідоцтва №37691168 про реєстрацію платника податку на додану вартість виданого ДПІ У Печерському районі м. Києва ТОВ "Арт-Центр "Калаф" від 29.06.2005 року на час спірних правовідносин було платником податку на додану вартість (а.с. 37). Анульовано Свідоцтво платника податку на додану вартість - ТОВ "Арт-Центр "Калаф" тільки 14.04.2011 року (а.с. 122).

Також, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 48) Свідоцтво № 032934 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Арт-Центр "Калаф" (а.с. 35) станом на 05.06.2013 року не анульоване.

Оцінивши надані і досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що доводи відповідача ґрунтуються на припущеннях, оскільки реальність виконання будівельних робіт для позивача ТОВ "Арт-Центр "Калаф" підтверджується вище вказаними первинними документами (договорами, податковими накладними, рахунками-фактурою, актами приймання виконаних робіт, платіжними дорученнями, оборотно-сальдовою відомістю).

Щодо наданих відповідачем актів від 28.10.2011 року (а.с. 123), від 10.10.2012 року №4260/22-10/33545388 (а.с. 124-125), від 11.07.2011 року №4978/23-11/33545388 (а.с. 126) про те, що ТОВ "Арт-Центр "Калаф" за вказаною адресою відсутнє, то з них не вбачається з якого часу дана юридична особа там не знаходиться, а тому достовірно підтвердити, що на період виконання зобов'язань в 2010 році ТОВ "Арт-Центр "Калаф" було відсутнє за зареєстрованою адресою з наданих відповідачем доказів не можливо. До того ж сама ця обставина не доводить фіктивності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф".

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що у зв'язку з тим, що в ТОВ "Арт-Центр "Калаф" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, а відтак вбачається здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, оскільки відповідачем не було надано письмових доказів цього, а використано тільки матеріали перевірки іншого податкового органу, а саме: ДПІ у Печерському районі м. Києва. Крім того, це не свідчить про неспроможність виконання господарських зобов'язань ТОВ "Арт-Центр "Калаф".

Відповідач наголошує на тому, що підтвердженням неможливості здійснення господарських операцій позивачем є також те, що відповідно до Акту 11.07.2011 року №4978/23-11/33545388 (а.с. 126), ТОВ "Арт-Центр "Калаф" 11.07.2011 року подав останню звітність, а саме декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 році.

Щодо встановлених відхилень між сумами податкового кредиту по ПДВ позивача та податковими зобов'язаннями ТОВ "Арт-Центр "Калаф", то суд зазначає, що позивач не може відповідати за податкові зобов'язання іншого.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено відсутність позову відповідача про визнання господарських операцій укладених позивачем з ТОВ "Арт-Центр "Калаф" такими, що не мали реального характеру, а відтак відсутні судові рішення з цього приводу; кримінальні справи відносно посадових осіб позивача або за фактом скоєння злочину за ознаками ст.212 КК України або вироки суду, які набрали законної сили.

Суд також не може взяти до уваги в якості належного доказу висновок експерта (а.с. 157-158) відносно того, що підписи в графі "виконавець" виконані не ОСОБА_3, а іншою особою, оскільки цей висновок стосується інших договорів, а не тих, які є предметом позову.

Протокол допиту свідка ОСОБА_3 про те, що він не був директором та засновником ТОВ "Арт-Центр "Калаф" (а.с. 155) не є безумовним доказом того, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф" не мали реального характеру.

Разом з тим, у разі доведення вироком суду події злочину і вини посадових осіб під час здійснення господарських операцій з ТОВ "Арт-Центр "Калаф", відповідач може вимагати перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. На даний момент, достовірних фактів, які б викликали сумнів в реальності придбання будівельних матеріалів та їх поставки в суду немає.

Також, мотивація відповідача про порушення кримінальної справи №18-00511 щодо фіктивного ТОВ "Арт-Центр "Калаф" не є доказом того, що в рамках даної кримінальної справи досліджувались чи встановлені факти фіктивності саме виконання господарських операцій за договорами укладеними між позивачем та ТОВ "Арт-Центр "Калаф", а відтак саме по собі здійснення ТОВ "Арт-Центр "Калаф" власної господарської діяльності без мети реального її провадження та номінальність керівництва у нього не може буди доказом безтоварності господарських операцій за укладеними договорами підряду з позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наведені в Акті перевірки дані щодо позивача є суб'єктивним припущенням відповідача про неможливість здійснювати господарські операції з ТОВ "Арт-Центр "Калаф". Крім того, висновок позивача про нікчемність угод ґрунтується на висновку іншого податкового органу.

Щодо висновків відповідача про нікчемність правочина, суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У цій же статті розмежовується два види недійсних правочинів: нікчемні та оспорювані. Нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Оспорюваним є правочин, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний недійсним судом.

Під час перевірки відповідачем не встановив обставин, які б свідчили про умисел позивача на укладення договорів з контрагентом ТОВ "Торгсервіспостач" (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо купівлі-продажу товару. Це підтверджується не лише документами, але й фактичним використанням будівельних матеріалів для іншого підприємства. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатися нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

За законом платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, - тобто відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України ).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке, відповідно до ст. 86 КАС України, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

Керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Приватного підприємства "Промелектромонтаж" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №000094/22-0/33925945 та №000095/22-0/33925945.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Промелектромонтаж" (м. Ужгород, вул. Шумна, 25, код ЄДРПОУ 33925945) витрати зі сплати судового збору в сумі 2294,00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) грн.

4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 22 жовтня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 жовтня 2013 року.