Постанова

від 03.03.2009 по справі 6377-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6377-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.03.2009Справа №2-30/6377-2007А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :

Головуючого судді Ловягіної Ю.Ю.

Секретаря судового засідання Карпухіної Л.К.

З участю представників сторін:

Позивача – Жукова О.В., представник, довіреність №181 від 09.02.2009р.

Відповідача –  Багній Г.К., представник, довіреність №512/9/15 від 03.03.2009р.; Бугаєва Л.Г., представник, посвідчення №029470.

за адміністративним позовом Виробничого управління житлово-комунального господарства, смт. Чорноморське, вул. Павленко, 62.

до відповідача ДПІ у Чорноморському районі, смт. Чорноморське, вул. Щорса, 4.

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000071502\0 та № 0000081502\0 від 30.01.2007р.

ВСТАНОВИВ:

Виробниче управління житлово-комунального господарства, смут. Чорноморське звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до ДПІ у Чорноморському районі, смт. Чорноморське про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000071502\0 та № 0000081502\0 від 30.01.2007р.

В судовому засіданні 03.03.2009 р. представник позивача змінив свої вимоги, просить податкові повідомлення - рішення № 0000071502\0 та № 0000081502\0 від 30.01.2007р. визнати протиправними та скасувати.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що податкові зобов'язання перед бюджетом і цільовими фондами були виконані вчасно й у повному обсязі, про що є відповідні платіжні документи з відмітками банку «Україна» про зарахування з його рахунку у бюджет грошових сум, у зв'язку з чим вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем винесені неправомірно, а тому просить визнати їх протиправними та скасувати.

Відповідач у відзиві на позов від 06.07.07р. №2080/9/10 (а.с. 44-45) підтверджує той факт, що прострочення строків оплати узгоджених сум податкових зобов'язань по ПДВ позивача виникло у 2001 році внаслідок банкрутства банку «Україна», через який проводилося їх перерахування до бюджету.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 13.07.2007р. провадження у справі було зупинено для проведення судово-економічної експертизи, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю „Інститут обліку та аудиту”, м. Сімферополь.

16.12.2008р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудиту», м. Сімферополь надійшов висновок експерта від 12.12.2008р. № 58 по справі 2-30\6377-2007А, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду АР Крим від 16.12.2008р. провадження у справі було поновлено.

Під час судового засідання 03.03.2009р. представник позивача надав письмові пояснення на висновок судово-бухгалтерської експертизи №58, в якому зазначив, що висновки експертизи дають вичерпану відповідь на поставлені питання, чим підтверджують незаконність податкових повідомлень-рішень, які оскаржуються.

03 березня 2009 року від відповідача надійшло заперечення на висновок судово-бухгалтерської експертизи №58, у якому він не погоджується з висновком експертизи та наполягає, що твердження позивача про погашення недоїмки перед бюджетом цими платіжними дорученнями є необґрунтованими, оскільки підтвердження зарахування платежів по ПДВ до бюджету, якими повинні бути виписки регіонального відділення Дерказначейства України, до ДПІ в Чорноморському районі не надходили. Унаслідок банкрутства банку «Україна» грошові кошти на сплату ПДВ до бюджету не потрапили, що підтверджується двостороннім актом звірки по сумах невикористаних платіжних документів юридичних осіб по платежах до бюджету і державних цільових фондів. З цих підстав наступні платежі,  у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати податкових зобов'язань, були зараховані до погашення виниклої заборгованості. Тому відповідач вважає, що оскільки Законами України не передбачено стягнення з банка, обслуговуючого платника, суми незарахованої на рахунок отримувача платежу, обов'язок платника сплатити податок не припиняється у зв'язку з невиконанням обслуговуючим його банком платіжного доручення на переказ коштів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Донарахування податку на додатну вартість здійснено за результатами документальної невиїзної перевірки Чорноморського управління житлово-комунального господарства з питань своєчасності оплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.06.2006р. по 28.12.2006р. (акт №42/15 від 30.01.2007р.).

Актом № 42/15 від 30.01.2007р. «Про результати документальної невиїзної перевірки Чорноморського управління житлово-комунального господарства з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.06.2006р. по 28.12.2006р.» (а.с. 8) встановлено, що в порушення п.п 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. та п.п 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. Чорноморське ВУЖКГ несвоєчасно сплатило в установу банку суми узгоджених податкових зобов'язань, які зазначені в наданих податкових деклараціях, протягом десяти календарних днів наступних за останнім днем відповідного граничного строку для надання податкової декларації з податку на додану вартість, що призвело до утворення податкової заборгованості, про що були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000071502/0 від 30.01.2007р. (а.с. 9) та № 0000081502/0 від 30.01.2007р. (а.с. 10).

Податкове повідомлення-рішення №0000071502/0 від 30.01.2007р. було винесено за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість Чорноморським ВУЖКГ. На підставі п.п17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» за затримку на 120 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 40702,46грн. Чорноморське ВУЖКГ зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 20351,23грн.

Друге податкове повідомлення-рішення №0000081502/0 від 30.01.2007р. винесено за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість Чорноморським ВУЖКГ. На підставі п.п17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 9773,50грн. Чорноморське ВУЖКГ зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 1954,70грн.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. №1251-ХІІ (із змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до п.п. 16.5.3. п. 16.5 ст. 6 цього ж закону не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III  при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

З аналізу наведеного законодавства випливає, що після прийняття банком розрахункового документу щодо перерахування податків до бюджету податкові зобов'язання вважаються виконаними і покладення на платника податків обов'язку повторно сплатити податки, збори (обов'язкові платежі)  та відповідальності за неперерахування чи несвоєчасне перерахування банком до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) є таким, що не ґрунтується на положеннях законодавства.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 13.07.2007р. провадження у справі було зупинено для проведення судово-економічної експертизи, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю „Інститут обліку та аудиту”, м. Сімферополь.

У висновку експерта № 58 від 12.12.2008 р. (а.с. 65 – 74) встановлено, що Чорноморське ДПІ не прийняло до заліку платежі з ПДВ, які були зроблені Чорноморським ВУЖКГ у 2001 році платіжними дорученнями №580 від 23.06.2001р. та №554 від 19.06.2001р. на суму 36991,00грн. (а.с. 41), незалік виник у наслідку банкрутства банку. Наступні поточні платежі з ПДВ, які здійснені позивачем, ДПІ направляло на погашення поточної заборгованості, нібито заборгованості, яка утворилася у зв'язку з банкрутством банку.

Як зазначено в акті перевірки, штрафні санкції нараховані за порушення граничних строків сплати по деклараціям з податку на додану вартість по Чорноморському ВУЖКГ за період червень – серпень 2006 року. При дослідженні наданих декларацій з податку на додану вартість встановлено, що за період червень – грудень 2006 року нараховане податкове зобов'язання з податку на додаткову вартість Чорноморським ВУЖКГ в сумі 144325,00грн., у тому числі за період червень – серпень  72041,00грн.

При дослідженні платіжних доручень з урахуванням призначення платежу та дати перерахування з податку на додану вартість Чорноморським ВУЖКГ, за період червень – грудень 2006 року встановлено, що податок на додану вартість підприємством перераховано в сумі 240242,41грн., у тому числі з призначенням платежу за червень та липень 2006 року перерахування з дотриманням строків сплати складає 18268,00 грн. та 26745,00 грн. відповідно. При дослідженні наданих платіжних доручень з урахуванням призначення платежу та дати перерахування встановлено, що за період червень – липень 2001 року перераховано податку на додаткову вартість в сумі 49472,80грн.

Таким чином, у податкового органу були відсутні підстави вважати неперераховані банком грошові кошти щодо сплати податку на додану вартість у розмірі 36991,00грн. податковим боргом позивача у рахунок сплати якого направлялися поточні платежі платника щодо сплати цього податку.

Як було встановлено, грошові кошти на сплату податків до бюджету не надійшли, наступні платежі у порядку календарної черговості настання граничних строків сплати податкових зобов'язань, зараховувалися податковим органом у рахунок існуючої заборгованості.

Такі дії податкового органу не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III. Податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання.

Як раніше зазначалося, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану вартість, виконав своє зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за визначеними ним періодами, що, у випадку своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання, виключає застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені на підставі ст.ст. 16, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого п.п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.   

У зв'язку з тим, що сплачена позивачем сума з податку на додану вартість  через банк «Україна» безпідставно визнана податковою інспекцією заборгованістю і безпідставно погашена за рахунок майбутніх платежів, а наступні платежі у порядку календарної черговості настання граничних строків сплати зараховані у рахунок існуючої заборгованості, є підстави вважати, що спірні податкові повідомлення рішення у повному обсязі повинні бути визнані протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч. 2 ст. 71 КАС України).

З вищенаведеного суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення №0000071502/0 від 30.01.2007р. та №0000081502/0 від 30.01.2007р. підлягають визнанню протиправними та скасуванню, тому що вони порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

Доводи відповідача, викладені у відзиві не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.  

Відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України, вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 03 березня 2009 року, постанова складена та підписана суддею 11 березня 2009 року.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 158 – 161, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1.          Адміністративний позов Виробничого управління житлово-комунального господарства, смт. Чорноморське задовольнити.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Чорноморському районі № 0000071502/0 від 30.01.2007 р. та № 0000081502/0 від 30.01.2007 р.

3.          Стягнути з державного бюджету України на користь Виробничого управління житлово-комунального господарства (смт. Чорноморське, вул. Павленко, 62; р/р26004301322454 ОКПО 03348235 МФО 324430 п. Чорноморське БО №4 ф-ла КЦО ПИБ) 3,40 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.