Постанова

від 26.09.2013 по справі 816/5265/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5265/13-а Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря - Сировні Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Гадяцького районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

02 вересня 2013 року Гадяцький районний центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на виплату матеріальної допомоги по безробіттю, в розмірі 2807,75 грн та на організацію та проведення громадських робіт, в розмірі 550,13 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної перевірки було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України "Про зайнятість населення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" надав Гадяцькому районному центру зайнятості неправдиві відомості, і в період перебування на обліку в центрі зайнятості одночасно працював у Полтавському відділенні бурових робіт бурового управління "Укрбургаз" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування". У зв'язку із цим, за час перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі 2807,75 грн. та за оплачені громадські роботи в розмірі 550,13 грн. В добровільному порядку вказані суми відповідачем не сплачено, а тому підлягають стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання чи заперечень проти позову не надсилав.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та за наявними в справі матеріалами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 10.09.2012 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернувся до Гадяцького районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

У поданій заяві відповідач зазначив, що не має постійного або тимчасового заробітку, в т. ч. за договорами цивільно-правового характеру, права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугою років або інших передбачених законодавством доходів, не є членом особистого селянського господарства, не є фермером або членом сім'ї фермера, що бере участь у виробництві, не зареєстрований як фізична особа - підприємець, не належить до громадян, які забезпечують себе самостійно, не призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку. З пам'яткою "Ваші права-Ваші обов'язки" ознайомлений.

10.09.2012 Гадяцьким районним центром зайнятості відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" терміном з 10.09.2012 по 04.09.2013.

З 14.05.2013 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до наказу від 30.05.2005 № НТ130530 у зв'язку із працевлаштуванням відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та припинено реєстрацію безробітного.

За період з 10.09.2012 по 14.05.2013 ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю в сумі 2807,75 грн., про що свідчить довідка Гадяцького районного центру зайнятості, яка наявна у матеріалах справи (а.с. 18).

Згідно частини 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення", Державна служба зайнятості має право направляти безробітних громадян за їх бажанням на оплачувані громадські роботи, фінансування яких, в розумінні частини 2 статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є видом соціальних послуг.

Відповідно до вище зазначеної норми, під час перебування на обліку у центрі зайнятості, відповідач приймав участь у громадських роботах в період з 10.12.2012 по 18.12.2012 у Гадяцькій міській раді згідно договору № 160212020200001 від 02.02.2012, укладеного між позивачем та роботодавцем. Відповідно до корінця направлення на громадські роботи від 07.12.2012 № 16021212070001002 відповідача згідно з вищезазначеними договорами прийнято на роботу на посаду підсобного робітника.(а.с.15)

Сума коштів витрачених на організацію та проведення громадських робіт Гадяцьким районним центром зайнятості становить 550,13 грн. згідно довідки від 26.07.2013 на яку посилається позивач(а.с.19)

З метою виконання Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 відповідно до пункту 5 частини 2 статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Гадяцьким районним центром зайнятості здійснено інформаційний обмін між ДПА та центром зайнятості за 4 квартал 2012 року, за результатами якого складено акт від 26.07.2013 № 103 (а.с.16).

В ході звірки з органами доходів і зборів, Гадяцьким районним центром зайнятості було встановлено, що відповідач в період з 01.12.2012 по 30.04.2013 перебував у трудових відносинах з Полтавським відділенням бурових робіт бурового управління "Укрбургаз" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування".

Даний факт підтверджується належним чином завіреною копією листа Полтавського відділення бурових робіт бурового управління "Укрбургаз" Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" від 16.07.2013 №08-1670, який наявний у матеріалах справи. Згідно вказаного документа ОСОБА_1 у період з 01.12.2012 по 30.04.2013 надавав Полтавському ВБР послуги за цивільно-правовим договором.

На підставі акту розслідування, а також статті 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Гадяцьким районним центром зайнятості видано наказ від 26.07.2013 за №87 про повернення гр. ОСОБА_1 коштів, отриманих у період з 09.12.2012 по 13.05.2013, в сумі 2807,75 грн як допомога по безробіттю, а також коштів, витрачені на організацію та проведення громадських робіт за період з 10.12.2012 по 18.12.2012 в сумі 550,13 грн.(а.с.17)

29.07.2013 відповідачу направлено лист - претензію про необхідність повернення матеріальної допомоги по безробіттю у 15-денний строк, але вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Станом на дату судового розгляду справи відомості щодо надходження коштів на рахунок позивача відсутні.

Надаючи оцінку позовній вимозі про стягнення коштів, витрачених на виплату матеріальної допомоги по безробіттю, в розмірі 2807,75 грн суд виходить з наступного.

Відповідно до підпунктів "а", "б" пункту 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 №803-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно підпункту 1 пункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що в порушення вказаної вище правової норми, відповідачем не було повідомлено Гадяцький районний центр зайнятості про той факт, що він працював за цивільно-правовим договором у Полтавському ВБР. Неправомірні дії відповідача призвели до безпідставного отримання ним допомоги по безробіттю у розмірі 2807,75 грн.

Відповідно до пунктів 6-7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 №7-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за №232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до пункт 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку позовній вимозі про стягнення коштів, витрачених на організацію та проведення громадських робіт, в розмірі 550,13 грн суд виходить з наступного.

Статтею 23 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено організація оплачуваних громадських робіт. Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за участю державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні, організують проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах і в організаціях комунальної власності і за договорами - на інших підприємствах, в установах і організаціях. Оплачувані громадські роботи повинні мати суспільно корисну спрямованість, відповідати потребам громади, регіону і сприяти їх соціальному розвитку. Види оплачуваних громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад.

З особами, які бажають брати участь в громадських роботах, укладається строковий трудовий договір з правом його продовження за погодженням сторін до вирішення питання про їх працевлаштування на підходящу роботу. Переважним правом укладання договорів користуються громадяни, зареєстровані як безробітні.

У разі закінчення встановленого строку виплати допомоги по безробіттю громадянин має переважне право на здобуття іншої професії (спеціальності) і участь в оплачуваних громадських роботах на період - до надання йому підходящої роботи.

Оплата праці осіб, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за фактично виконану роботу і не може бути меншою мінімального розміру заробітної плати, встановленої законодавством України, при якісному виконанні норм праці.

За безробітними громадянами, які беруть участь у таких роботах, зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені відповідно до цього Закону.

Фінансування громадських робіт провадиться за рахунок місцевого бюджету із залученням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (в частині організації таких робіт для безробітних і підприємств, установ та організацій, для яких ця робота виконується за договорами.

Порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, визначено Положенням про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2008, № 839.

Посилання позивача на відповідальність відповідача відповідно договору центру зайнятості з підприємством (організацією) установою про організацію оплачуваних громадських робіт № 160212020200001 від 02.02.2012 є безпідставними, оскільки даний договір регулює взаємовідносини, які склалися між позивачем та роботодавцем і ніяким чином не містять застережень відносно відповідальності ОСОБА_1 перед центром зайнятості.

Повернення заробітної плати, отриманої за відпрацьований час порушує норми Конституції України, де статтею 43 встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Приймаючи до уваги, що виплачені кошти є винагородою за фактично виконані роботи відповідачем, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 коштів, витрачених на організацію та проведення громадських робіт у сумі 550,13 грн. задоволенню не підлягає.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Гадяцького районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на корись Гадяцького районного центру зайнятості (ідентифікаційний код 01528571) незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 2807,75 грн. (дві тисячі вісімсот сім гривень сімдесят п'ять копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2013 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва