Рішення

від 11.03.2009 по справі 8864-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8864-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

11.03.2009Справа №2-15/8864-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сибир» (97064, АРКрим, Красногвардійський район, с. Докучаєве, вул. Шкільна, 17, ідентифікаційний код 32656720)

До відповідача  Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

Про зобовязання скасувати протокол

За зустрічним позовом  Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сибир» (97064, АР Крим, Красногвардійський район, с. Докучаєве, вул. Шкільна, 17, ідентифікаційний код 32656720)

Про стягнення 109046,59 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) – Сейдасенов Л.Н., довіреність № 93 від 21.01.2009 р., у справі

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) –  Бойко Д.П., довіреність № 013-Д від 05.01.2009 р., у справі

        Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сибир» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про зобов'язання відповідача скасувати протокол № 1871 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що складений відповідачем за результатом проведеної перевірки акт про порушення споживачем Правил користування електричною енергією № 101770 від 09.10.2007 р. не відповідає вимогам Правил, оскільки був складений без присутності представника ТОВ «Сибир»; відсутні дані, необхідні для визначення обсягу недоврахованої електроенергії; в акті не зазначено про відмову споживача від його підписання. Крім того, позивач повідомив,  засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ відбулося без повідомлення про це споживача, а також розрахунок вартості недоврахованої електроенергії проведений з порушеннями вимог пунктів 3.18 та 2.9 Методики. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що протокол засідання комісії ВАТ «Крименерго» № 1871 від 22.10.2007 р. з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, складений без дотримання положень Правил, має бути скасований.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, оскільки вважає дії ВАТ «Крименерго» правомірними та такими, що ґрунтуються на законодавчих актах в області електроенергетики, в частині скасування протоколу просить суд провадження у справі припинити.

          Резолюцією в.о. голови господарського суду АР Крим С.А. Чумаченко у зв'язку з переходом судді ГС АР Крим С.М. Альошиної на посаду судді господарського суду м. Севастополя  справа № 2-28/8864-2008 була передана в провадження судді ГС АР Крим І.А. Іщенко.

          Ухвалою господарського суду АР Крим від 03.10.2008 р. справа була прийнята у провадження судді ГС АР Крим І.А. Іщенко, справі привласнений номер 2-15/8864-2008.

          09.02.2009 р. до ГС АР Крим від Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сибир» про стягнення 109046,59 грн.

          Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що за результатом проведеної перевірки від 09.10.2007 р. об'єкта – ДКУ с. Докучаєво, що належить відповідачеві (позивачу за первісним позовом), працівниками ВАТ «Крименерго» було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, яке виразилося в самовільному без обліковому підключенні шляхом наброду на шпильки силового трансформатору ТП. Відповідні порушення були зафіксовані в акті №101770 від 09.10.2007 р., на підставі якого на засіданні комісії ВАТ «Крименерго» було прийнято рішення про донарахування вартості спожитої, але не врахованої електричної енергії, на суму 79216,82 грн., на оплату якої був виставлений відповідний рахунок. Враховуючи те, що рахунок в добровільному порядку Товариством з обмеженою відповідальністю «Сибир» оплачений не був, ВАТ «Крименерго» просить стягнути заборгованість за недовраховану електричну енергію в примусовому порядку, а також 3% у розмірі 9584,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 17673,79 грн., пеню  у розмірі 2571,83 грн.

Ухвалою ГС АР Крим від 09.02.2009 р. зустрічна позовна заява була прийнята судом до провадження разом із первісним позовом.

Представник відповідача за зустрічним позовом проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов, просить суд у зустрічному позові відмовити.

                    Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні оголошувалася перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

          За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

          Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

07.10.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник)  та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сибир» (Споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії №271/050, згідно з розділом 1 якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невід'ємними частинами.

     Згідно з пунктом 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 3.1.5 Договору Постачальник має право доступу до електрообладнання та засобів (систем) обліку електроенергії споживача, контролю показників якості електроенергії, контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії та потужності, перевірки потужності компенсуючих приладів споживача та до іншого електрообладнання для виконання функціональних обов'язків Постачальника, згідно ПКЕЕ.

Крім того, згідно з пунктом 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 р., Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, у тому числі на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

               Матеріали справи свідчать, що на підставі вказаних положень 09.10.2007 р. представниками Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» була проведена перевірка об'єкту – ДКУ, розташованого в с. Докучаєво, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Сибир», під час якої було виявлено порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, що виразилося в самовільному без обліковому підключенні шляхом наброду на шпильки силового трансформатору ТП. Порушення було зафіксовано в акті № 101770 від 09.10.2007 р. (а. с. ).

               На підставі складеного акту на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ відповідачем була донарахована вартість електричної енергії за період з жовтня 2006 р. по жовтень 2007 р. на суму 79216,82 грн., про що свідчить відповідний протокол  № 1871 від 22.10.2007 р. На оплату вартості недоврахованої електроенергії енергопостачальною організацію був виставлений рахунок №271-50/1107 від 16.11.2007 р. на суму 79216,82 грн.

               Звертаючись до суду з цим позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сибир» посилається на те, що акт №101770 від 09.10.2007 р. був складений ВАТ «Крименерго» з порушенням положень Правил користування електричною енергією, розрахунок вартості електроенергії був здійснений без дотримання відповідної Методики, у зв'язку з чим просить суд зобов'язати ВАТ «Крименерго» скасувати протокол № 1871 від 22.10.2007 р.

               Проте, з цього приводу суд вважає за необхідне повідомити наступне.

               Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

                Згідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі зокрема справи  у  спорах,  що  виникають  при  укладанні, зміні, розірванні  і виконанні господарських договорів.

                Як вбачається з матеріалів справи вказаний спір виник при виконанні договору № 271/050 про постачання електричної енергії від 07.10.2005 р., отже він є таким, що підвідомчий господарському суду.

               Крім того, статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

          Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

               У той же час, способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно з частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, можуть бути:

     1) визнання права;

     2) визнання правочину недійсним;

     3) припинення дії, яка порушує право;

     4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

     5) примусове виконання обов'язку в натурі;

     6) зміна правовідношення;

     7) припинення правовідношення;

     8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

     9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

     10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

               Отже, оскільки ВАТ «Крименерго» не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає приписам чинного законодавства України.

               Крім того, суд звертає увагу на наступне.

               Згідно з пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень (виявлених у споживача електричної енергії) уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань з розгляду актів про порушення визначається обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків, рішення комісії оформлюється протоколом, який разом з іншими документами надається споживачу.

               У постанові Верховного Суду України від 12.06.2007 зі справи N 3/576н викладено правову позицію, згідно з якою:

     - рішення комісії постачальника електричної енергії та протокол, яким воно оформлене, за своїми ознаками не належить до актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників відповідних правовідносин; такі рішення та протокол є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією;

     - зазначені акти можуть бути використані як докази у разі звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду і підлягають оцінці останнім згідно з вимогами статті 43 ГПК.

               Таким чином, споживач електричної енергії в разі незгоди з рішенням названої комісії не позбавлений права та можливості доводити в суді ті обставини, на які він (споживач) посилається як на підставу своїх заперечень проти такого рішення.

               Наведені вище обставини відповідають позиції Вищого господарського суду України, викладеній в пункті 10 Інформаційного листа від 18.03.2008 р. N 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році».

               Тобто, оскільки пунктом 6.48 Правил користування електричною енергією передбачено, що нараховані, але не сплачені споживачем в добровільному порядку, суми вартості електроенергії стягуються у судовому порядку, позивач, у випадку незгоди з рішенням комісії ВАТ «Крименерго», не позбавлений права доказувати суду ті обставини, які, на його думку, свідчать про неправомірність прийнятого відповідачем рішення, але в процесі розгляду справи за позовом постачальника електричної енергії до споживача про стягнення нарахованої за актом суми коштів.

               Отже, враховуючи те, що даний спір виник при виконанні сторонами договору про поставку електричної енергії, він підвідомчий господарським судам України, проте, невірно обраний спосіб захисту порушеного права є підставою для відмови в позові, а не припинення провадження у справі. Аналогічна позиція викладена в пункті 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» N 01-8/344 від 11.04.2005 р. (зі змінами станом на 07.11.2007 р.), в якому зазначено, що суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

                  Представлені позивачем акт про порушення ПКЕЕ та складений на його підставі протокол можуть бути використані у якості доказів у випадку звернення відповідача  з позовом до суду та підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

                Таким чином, не вірно обраний ТОВ «Сибир» спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства.

               Отже, вимоги ТОВ «Сибир» в частині зобов'язання  ВАТ «Крименерго» скасувати протокол засідання комісії ВАТ «Крименерго» № 1871 від 22.11.2007 р. задоволенню не підлягають.

               Крім того, суд зазначає наступне.

              Так, відповідно до роз'яснень президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/53 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” (з наступними змінами і доповненнями) акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для   суб'єктів цих відносин.

              Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер  та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

                Нормативний акт – це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкту (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

               Згідно з пунктом 6.2 Роз'яснень не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, різного роду листи, інформації, роз'яснення тощо, у зв'язку з тим, що не мають обов'язкового характеру для виконання.

               Як вже було зазначено раніше, за змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 1 названої вище статті. є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади. органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено., що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

               Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними які передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язків характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

               Проте, оскаржуваний протокол засідання комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ № 1871 від 22.11.2008 р. не є актом ненормативного характеру, оскільки він не має обов'язкового характеру та не може вважатися документом, який тягне певні правові наслідки, позаяк позивач не позбавлений можливості захищати свої інтереси у інший спосіб, у тому числі у випадку пред'явлення до нього позову електропостачальної організації.

               З приводу зустрічних позовних вимог ВАТ «Крименерго» про стягнення з ТОВ «Сибир» 109046,59 грн., в тому числі 79216,82 грн. вартості недорахованої електричної енергії, 2571,83 грн. пені, 9584,15 грн. річних, 17673,79 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

               В пункті 6.41 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

               Однак, складений позивачем (відповідачем за первісним позовом) акт №101770 від 09.10.2007 р. не відповідає зазначеним положенням Правил. Так, з цього акту  не вбачається, в присутності якого саме представника споживача проводилася перевірка, що не відповідає положенням Правил користування електричною енергією. В акті зазначено прізвище директора ВАТ «Сибир» - Івенев П.А., в той час як директором ТОВ «Сибир» є Івлев П.А.

               Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що споживач від підпису зазначеного акту відмовився, проте сам акт не містить відповідного запису про відмову споживача від підпису.

               Відповідно до пункту 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

               Отже, зі змісту Правил вбачається, що лише належним чином акт про порушення ПКЕЕ є підставою для здійснення відповідного розрахунку вартості недоврахованої електроенергії.

               Крім того, у цьому ж пункті Правил передбачено, що споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

               Однак, в акті №101770 від 09.10.2007 р. позивачем (відповідачем за первісним позовом) не була вказана певна дата засідання комісії з розгляду складеного акта. Так, ВАТ «Крименерго» була повідомлена лише адреса енергонагляду відповідного РЕМ та «комісія кожний перший четвер місяця», а також телефон для довідок, без зазначення конкретної дати її проведення, що не відповідає приписам Правил.

               Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців. У той же час, протокол засідання комісії №1871 від 22.10.2007 р. свідчить про те, що представниками ВАТ «Крименерго» був здійснений перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період з жовтня 2006 р. по жовтень 2007 р., що не відповідає приписам Правил.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з висновку Департаменту з питань електроенергетики Міністерства палива та енергетики  України за вих.. № 32-01/6-728 від 25.04.2008 р. ВАТ «Крименерго» нарахування виконані з порушенням пункту 3.18 ПКЕЕ (додаток 12 до Договору) та пункту 2.9 Методики обчислення обсягу і вартості електричної енергії, неврахованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562.  Крім того, ВАТ «Крименерго» було порушено процедуру визначення допустимого тривалого струму, який би протікав по проводах, що були самовільно підключені до електричної мережі, в частині застосуваня відповідних вимірювальних приладів.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Причому обов'язковою умовою доказів є їх допустимість, під якою, згідно з частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, розуміється, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, суд зазначає, що загальний характер допустимості доказів полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, враховуючи недотримання позивачем (відповідачем за первісним позовом) Правил користування електричною енергією при складанні акта про порушення ПКЕЕ №103220 від 16.04.2008 р. та при здійсненні перерахунку обсягу спожитої електричної енергії, а також приймаючи до уваги відсутність належних та допустимих доказів порушення ТОВ «Сибир» положень Правил, суд вважає, що вимоги ВАТ «Крименерго» задоволенню не підлягають.

  Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 13.03.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У первісному позові відмовити.

2. У зустрічному позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.