Рішення

від 05.09.2008 по справі 22/178/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/178/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.08                                                                                        Справа №  22/178/08

Суддя   Скиданова Ю.О.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ілко-Транс”, (69120, м. Запоріжжя, вул. Авраменка, 16/65)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вія”, (69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 68/2)

про стягнення суми 200250,00 грн.

                                                                                             Суддя  Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача –Котій С.Л. –директор, наказ № 7 від 14.07.2008 р.

Від відповідача –не з'явився;  

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Ілко-Транс”,  суми 200250,00 грн. заборгованості по сплаті продукції за договором поставки № 1607/01 від 16.07.2008р.

Ухвалою господарського суду від 26.08.2008р. позовна заява прийнята до розгляду,  порушено провадження у справі № 22/178/08,  судове засідання  призначено на 05.09.2008р.

За згодою представника позивача у судовому засіданні 05.09.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує  позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та на підставі договору, ст.ст.20,173,193 ГК України, ст.ст.16, 526,530,611,692 ЦК України просить позов задовольнити.

Відповідач надав відзив, в якому позовні вимоги у розмірі 200250,00 грн., визнав у повному обсязі. У судове засіданні 05.09.2008р. відповідач не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.  Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи в порядку ст.75 ГПК України у відсутність відповідача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін,  суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Ілко-Транс” (продавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Вія” (покупець, відповідач у справі) був укладений договір поставки № 1607/01, за яким продавець зобов'язався продати, а покупець –прийняти та оплатити партію будівельних матеріалів, а саме: щебеню гранітного ф. 40-70, в кількості 2500 куб. метрів.  

Відповідно до п. 5.1, договору, Покупець зобов'язується розрахуватися з Продавцем за продукцію перерахувавши грошові кошти на розрахунковий рахунок Продавця у розмірі вартості продукції у строк п'ять календарних днів з моменту отримання продукції.

Згідно з п.6.1 договору загальна сума продукції, за період дії договору, складає 200250,00 грн., у тому числі  ПДВ - 33375,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ “Ілко-Транс” 01.08.2008 р. відвантажив відповідачу продукцію на загальну суму  200250,00 грн., що підтверджується  актом приймання-передачі від 01.08.2008 р., видатковою накладною № РН –0000001 від 01.08.2008 р. та довіреністю на отримання товару серія ЯПК № 432155 від 01.08.2008 р. (копії в матеріалах справи).

Відповідач повинен був повністю розрахуватися за поставлену продукцію до 06.08.2008 р. проте, порушив взяте на себе зобов'язання щодо оплати товару, на час звернення позивача до суду борг становить  200250,00 грн., що підтверджується актом звіряння між підприємствами.

Відповідно до  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), зокрема є договір.

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу.

Таким чином, вимоги про стягнення з ТОВ “Вія” на користь ТОВ “Ілко-Транс” суми 200250,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму 2002 грн. 50 коп. витрат на державне мито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір виник внаслідок його  неправомірних дій.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.  526 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України; ст. ст.  43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вія” (69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 68/2, ЄДРПОУ 30594516) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ілко-Транс””  (69120, м. Запоріжжя, вул. Авраменка, 16/65, ЄДРПОУ 34595838) 200250 (двісті тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 2002 (дві тисячі дві) грн. 50 коп. витрат на державне мито та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.09.2008 р.

Суддя                                                                                      Ю.О. Скиданова