Рішення

від 30.03.2009 по справі 14/799

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/799

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "30" березня 2009 р. Справа № 14/799

Господарський суд Житомирської області у складі:

 Судді Костриці О.О.

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача Лукасевич О.П. довіреність № 2 від 19.01.2009р.  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марін-Білдер Девелопмент" (м. Одеса)  

до Приватного підприємства Фірми "Лес" (м. Житомир)

про стягнення 238 183, 07 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 238183,07грн. надмірно сплачених коштів.

01.12.2008р. позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої, він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 238182,94грн. у якості відшкодування збитків.

В судовому засіданні 21.01.2009р. представник позивача змінені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Позивач свого представника в судове засідання 30.03.2009р. не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином за адресою зазначеною у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву від 02.10.2008р.(а.с. 31), від 03.11.2008р.(а.с.39) та від 17.03.2009р. (а.с. 83).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 13.06.2008р. (а.с.10) суд встановив, що 11.02.2008р. по справі № 8/275-07-8644 за позовом Приватного підприємства фірми "ЛЕС" до ТОВ"Марін-Білдер Девелопмент" про стягнення 721257,00 грн. був виданий наказ на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 30.01.2008р. про стягнення з ТОВ"Марін-Білдер Девелопмент" на користь Приватного підприємства фірми "ЛЕС" заборгованості у сумі 631747,60грн.  та судових витрат.

05.06.2008р. до господарського суду Одеської області від сторін надійшла заява про затвердження мирової угоди від 21.05.2008р., укладеної між Приватним підприємством фірмою "ЛЕС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марін-Білдер Деволопмент" у процесі виконання судового рішення від 30.01.2008р. по справі № 8/275-07-8644.

У мировій угоді від 21.05.2008р. сторони узгодили наступний порядок погашення ТОВ "Марін-Білдер Деволопмент" (Боржником) заборгованості перед ПП фірмою "ЛЕС" (Стягувачем) у розмірі 638183,07грн.:

п.1.1. Боржник гарантує, що протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін мирової угоди, частина заборгованості Боржника перед Стягувачем, яка дорівнює 200000,00грн. буде перерахована Боржником на поточний рахунок Стягувача.

п.1.2. Боржник гарантує, що протягом 7 (семи) банківських днів з моменту затвердження цієї мирової угоди господарським судом Одеської області, частина заборгованості Боржника перед стягувачем, яка дорівнює 200000,00грн. буде перерахована Боржником на поточний рахунок Стягувача.

п.1.3. З врахуванням досягнутих між сторонами домовленостей, сторони дійшли до згоди про те що, зобов'язання Боржника щодо сплати Стягувачу частини заборгованості у розмірі 238183,07грн. припиняється з моменту затвердження цієї мирової угоди господарським судом Одеської області в порядку, встановленому ст. 605 Цивільного кодексу України "Припинення зобов'язання прощенням боргу". При цьому Боржник гарантує, що припинення зобов'язання у розмірі 238183,07грн. прощенням боргу не порушує прав третіх осіб щодо майна Боржника.

п. 2. Стягувач заявляє, що з моменту підписання цієї мирової угоди та у випадку належного виконання п. 1.1 цієї мирової угоди Боржником, Стягувач не матиме жодних майнових претензій до Боржника з приводу заборгованості у розмірі 638183,07грн, визначеної Рішенням господарського суду Одеської області від 30.01.2008р. по справі № 8/275-07-8644, погашення якої є предметом цієї мирової угоди.

п.3. Стягувач гарантує, що протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання цієї мирової угоди він у межах прав, наданих йому як учасникові виконавчого провадження, вчинить всі необхідні дії та подасть всі необхідні документи, з метою закінчення виконавчого провадження, відкритого постановою старшого державного виконавця Лукасевича В.О. Другого відділу Державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м.Одеса № В-8/614 від 28.02.2008р. та скасування усіх заходів, які були застосовані з метою забезпечення можливості здійснення примусового виконання, в тому числі й скасування арешту коштів Боржника.

п.4. Боржник і Стягувач домовились, що будь-які витрати, пов'язані з виконавчим провадженням, що виникатимуть чи можуть виникнути після затвердження мирової угоди, покладаються на Боржника.

п.5. Боржник і Стягувач заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

п.6. Ця мирова угода вступає в силу з моменту затвердження її Господарським судом Одеської області і діє до повного виконання всіх зобов'язань, взятих на себе сторонами.

п.7. Угода укладена у чотирьох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу  - по одному для кожної сторони, один для суду і один для Другого відділу державної виконавчої служби приморського районного управління юстиції у м.Одеса.

23.05.2008р. позивачем, на виконання умов п. 1.1 мирової угоди від 21.05.2008р., було перераховано на користь відповідача 200000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 83  від 23.05.2008р.(а.с.15).

13.06.2008р. ухвалою господарського суду Одеської області було затверджено мирову угоду від 21.05.2008р., укладену між Приватним підприємством фірмою "ЛЕС" та ТОВ"Марін-Білдер Девелопмент" у процесі виконання судового рішення.

12.06.2008р. , у відповідності до виписки банку (а.с.33), було проведено стягнення з особового рахунку ТОВ"Марін-Білдер Девелопмент" на користь ПП фірми "ЛЕС" 638183,07грн. на виконання наказу господарського суду Одеської області від 11.02.2008р. за розпорядженням Другого відділу Державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м.Одеса від 06.06.2008р.

Відповідно до платіжного доручення № 09 від 20.06.2008р. (а.с.33) приватним підприємством фірмою "ЛЕС" було повернуто ТОВ" Марін-Білдер Девелопмент" 200000,00грн., які були перераховані йому у відповідності до платіжного доручення №83 від 23.05.2008р. (а.с.15).

Позивач вважає, що відповідачем неправомірно було стягнуто з нього 238182,94грн. заборгованості, оскільки, у відповідності до п.1.3 мирової угоди, сторони домовились, що зобов'язання боржника щодо сплати стягувачу частини заборгованості у розмірі 238183,07грн. припиняється з моменту затвердження мирової угоди господарським судом Одеської області в порядку встановленому ст. 605 Цивільного кодексу України (Припинення зобов'язання прощенням боргу).

Зокрема зазначає, що у відповідності до п.3 мирової угоди, відповідач гарантував, що протягом 3 робочих днів з моменту підписання цієї мирової угоди він у межах прав, наданих йому як учасникові виконавчого провадження, вчинить всі необхідні дії та подасть всі необхідні документи, з метою закінчення виконавчого провадження, відкритого постановою старшого державного виконавця Лукасевича В.О. Другого відділу Державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м.Одеса № В-8/614 від 28.02.2008р. та скасування усіх заходів, які були застосовані з метою забезпечення можливості здійснення примусового виконання, в тому числі й скасування арешту коштів Боржника. Проте, відповідач в порушення п. 3 мирової угоди, не здійснив жодної дії щодо закриття виконавчого провадження, а сам, не подав до ДВС Приморського районного управління юстиції у м.Одеса заяву про повернення виконавчого документа, яка була б законною підставою для закінчення виконавчого провадження щодо примусового стягнення наказу Господарського суду Одеської області № 8/275-07-8644.

Окрім того вважає, що мирова угода відповідає вимогам ст. 626 Цивільного кодексу України та є договором. Також мирова угода є двостороннім правочином, укладеним у письмовій формі, у розумінні ст.ст. 202-205,207,208 Цивільного кодексу України.

Вважає, що відповідачем внаслідок порушення своїх зобов'язань, встановлених п. 3 мирової угоди, позивачу було завдано збитків у розмірі 238182,94грн., які і просить стягнути з відповідача.

Відповідач проти доводів позивача заперечує, зокрема посилається на п. 6 мирової угоди, який визначає, що мирова угода вступає в силу з моменту затвердження її Господарським судом Одеської області. Вважає, що оскільки, мирову угоду було затверджено у судовому засіданні без участі представника відповідача та після проведення стягнення, то зазначена мирова угода є такою що не вступила в законну силу.

Крім того, в своїх запереченнях відповідач стверджує, що відповідно до п. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" до затвердження мирової угоди у Господарському суді Одеської області, державна виконавча служба Приморського районного управління юстиції міста Одеси не мала законних підстав для закінчення, виконавчого впровадження. Ця обставина унеможливила виконання п. З Мирової угоди з боку ПП фірми "ЛЕС". Щодо п. 2 Мирової угоди, то з моменту затвердження мирової угоди, та до закінчення виконавчого впровадження виконавчого провадження Другим відділом ДВС Приморського районного управління юстиції міста Одеси, то збоку ПП фірми "ЛЕС", жодним чином не було порушено майнові права ТОВ "Марін-Білдер Девеломент".

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши обставини по справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Марін-Білдер Девелопмент" не обґрунтовані та не підлягають задоволенню враховуючи наступне.

Право Приватного підприємства фірми "ЛЕС" на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марін-Білдер Девелопмент" 631747,60грн.  встановлено   господарським судом Одеської області та закріплено в рішенні господарського суду Одеської області від 30.01.2008р. № 8/275-07-8644, на підставі якого було видано відповідний наказ.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України, судові  рішення ухвалюються  судами  іменем  України  і   є обов'язковими до виконання на всій території України.

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України визначає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Так, стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що  виконавче   провадження   як   завершальна   стадія  судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)  -  це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому  Законі,  спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших  органів  (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб  та  в  межах  повноважень,  визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими  актами,  виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На  виконання  Закону України "Про виконавче провадження", Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. за № 74/5 було затверджено Інструкцію про проведення виконавчих дій.

Відповідно до п. 1.5 вищезазначеної Інструкції про проведення виконавчих дій, державний   виконавець   уживає   заходів    примусового виконання,   якщо   боржник  не  виконує  добровільно  рішення  у встановлений виконавцем  строк  відповідно  до  статті  24  Закону України "Про виконавче провадження". Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на грошові кошти боржника; звернення стягнення на інші види майна боржника; звернення стягнення на заробітну плату  (заробіток),  доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника й передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; відібрання дитини;  інші заходи, передбачені рішенням.

На підставі вищезазначених норм Закону, Другим відділом державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м.Одесі було проведено виконання судового рішення на підставі наказу від 11.02.2008р. № 8/275-07-8644 та  стягнуто з ТОВ"Марін-Білдер Девелопмент" на користь ППФірми "ЛЕС"  638183,07 грн.

01.07.2008р. старшим державним виконавцем Лукасевич В.О. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 37 п. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з стягненням боргу в повному обсязі згідно платіжного доручення № 566 від 12.06.2008р.(а.с. 33,123).

Зазначена постанова оскаржена не була, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження  №В-8/614 (а.с. 92-127), які були витребувані та досліджені судом.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина 1 статті 225 Господарського кодексу України визначає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодуваня.

Частина 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначає, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її права її право не було порушене (упущена вигода).

Основною формою компенсації заподіяної шкоди потерпілої особи є відшкодування завданих винною особою збитків.

При цьому, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності мають бути доведені всі складові, за наявності яких виникає відповідальність у вигляді відшкодування збитків: збитки, протиправність дій, безпосередній причинний зв'язок між збитками і протиправними діями, вина.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Марін-Білдер Девелопмент" з огляду на викладене вище, не доведено спричинення Приватним підприємством Фірма "ЛЕС" збитків.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем отримано кошти в сумі  638183,07грн. в результаті виконання судового рішення правомірно, а доводи позивача щодо  завдання йому  збитків, у зв'язку з повним виконанням судового рішення, є необґрунтованими.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Зокрема, п. 4 ст. 203 Цивільного кодексу визначає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частина 3 статті 11-1 Закону України" Про виконавче провадження" визначає, що сторони виконавчого провадження мають право укласти  мирову  угоду  про  закінчення виконавчого провадження,  яка  визнається судом.

У відповідності до п.2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження",  виконавче провадження підлягає закінченню державним виконавцем у випадку визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 121 ГПК України, мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Таким чином, виконавче провадження може бути закінчено з підстав укладання сторонами мирової угоди, лише після  затвердження її судом.

Окрім того, п.6. мирової угоди визначає, що мирова угода вступає в силу з моменту затвердження її Господарським судом Одеської області і діє до повного виконання всіх зобов'язань, взятих на себе сторонами.

Мирову угоду від 21.05.2008р., укладену між ППФірма"ЛЕС" та ТОВ"Марін-Білдер Девелопмент" було затверджено судом 13.06.2008р., в той час, коли, у відповідності до виписки банка (а.с.33), 12.06.2008р. було фактично закінчено виконання судового рішення (п. 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження"), у зв'язку із стягненням з позивача 638183,07грн., про що державним виконавцем було виненсено постанову (а.с. 126).

За таких обставин, суд вважає, що оскільки, підставою укладання мирової угоди було встановлення порядку виконання судового рішення, а на момент її затвердження зазначена підстава була відсутня, у зв'язку з проведенням фактичного виконання судового рішення, то затвердження вищезазначеної мирової угоди не породжує для її сторін жодних правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 ,85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. 

Суддя Костриця О.О.