Рішення

від 23.10.2013 по справі 905/6724/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.2013 Справа № 905/6724/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Михайловій Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Центренерго» м. Київ в особі структурного підрозділу Вуглегірської ТЕС м. Світлодарськ Донецької області

до Відповідачів: 1 Відділу охорони здоров'я Дебальцівської міської ради Донецької області, м. Дебальцеве Донецької області, 2 Світлодарської міської лікарні № 2, м. Світлодарськ Донецької області

про: стягнення суми боргу у розмірі 26525,27грн., пені - 1266,67грн., 3 % річних - 268,16 грн.

За участю уповноважених представників :

від позивача: Скульський С.І. (за довіреністю № 424/22 від 25.12.2012р.);

від відповідача 1: - не з'явився;

від відповідача 2: - не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Центренерго» м. Київ в особі структурного підрозділу Вуглегірської ТЕС, м. Світлодарськ Донецької області звернулось до Відділу охорони здоров'я Дебальцівської міської ради Донецької області, м. Дебальцеве Донецької області, Світлодарської міської лікарні № 2, м. Світлодарськ Донецької області про стягнення суми боргу у розмірі 26 525,27 грн., пені - 1 266,67 грн., 3 % річних - 268,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання грошових зобов'язань за договором про закупівлю пари та гарячої води, постачання пари та гарячої води за державні кошти № 15/34 від 22.03.2013р. з оплати поставленої пари та гарячої води, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені у сумі 1 266,67 грн., 3 % річних - 268,16 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав (у копіях): договір про закупівлю пари та гарячої води, постачання пари та гарячої води за державні кошти № 15/34 від 22.03.2013р. та додатки до нього; додатка угода до договору № 15/34 від 22.03.2013р.; акт звірки; рахунок-фактура № 297 від 29.03.2013р.; лист № 23/3904 від 12.07.2013р.; правоустановчі документи.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи: копія акту звірки станом на 30.09.2013р.; заява про виправлення описки б/н від 07.10.2013р.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву № 09.01/19-1246 від 03.10.2013р., у якому визнав позовні вимоги, крім того надав підписаний акт звірки заборгованості та витребувані судом документи.

Відповідач 2 підтримав позицію Відповідача 1.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.2013р. між позивачем (Постачальник (Виконавець) та відповідачем (Споживач) був укладений договір про закупівлю пари та гарячої води, постачання пари та гарячої води за державні кошти № 15/34 (а.с.10-13) (далі договір), згідно умов п.п. 1.1. Постачальник (Виконавець) зобов'язався у 2013р. своєчасно надавати Споживачу послуги з постачання пари та гарячої води, а Споживач - прийняти й своєчасно оплатити надані послуги за втановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Відповідно до п. 10.1. договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013р.

Пунктом 3.1. сторонами було визначено ціну договору - 69052,32грн., у т.ч. ПДВ - 11508,72грн. Додатковою угодою до договору від 16.05.2013р. сторони зменшили розмір договору до 26525,27грн., у т.ч. ПДВ - 4420,88грн.

Умовами розділу 4 договору сторонами передбачено порядок здійснення оплати, зокрема:

- п.4.1 «розрахунки проводяться шляхом оплати Споживачем після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату послуг і підписання двостороннього акту про надання (споживання) послуги»;

- п.4.3. «розрахунковим періодом є період між датами зняття показників рахунків приладів обліку. Датою зняття визначається 15 число кожного місяця. Платіж вноситься 25-го числа поточного місяця».

Споживач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Відповідно до п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

На виконання умов договору позивачем були поставлені відповідачу послуги з поставки пари та гарячої води та виставлено рахунок-фактуру № 297 від 29.03.2013р. на суму 26525,27грн., який було отримано відповідачем 12.04.2013р. (а.с. 17).

З огляду не виконання зобов'язання зі сплати боргу за спожиту пару та гарячу воду, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 26 525,27 грн., пеню - 1 266,67 грн., 3 % річних - 268,16 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:

- по-перше, визнання позову опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

- по-друге, визнання позову здійсненою уповноваженою (а.с. 56) на вчинення такої процесуальної дії особою.

Відносно відсутності суперечності визнання позову закону суд зазначає таке:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з Відповідача заборгованості за послуги з поставленої пари та гарячої води, надані позивачем на підставі договору про закупівлю пари та гарячої води, постачання пари та гарячої води за державні кошти № 15/34 від 22.03.2013р., а також 3% річних, пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України і умовами договору про закупівлю пари та гарячої води, постачання пари та гарячої води за державні кошти № 15/34 від 22.03.2013р.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору № 15/34 від 22.03.2013р. суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 5 глави 54 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про енергопостачання.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Платником за договором визначено Відділ охорони здоров'я Дебальцівської міської ради (розділ 13 договору).

Таким чином, відповідач 1 не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків по оплаті спожитих послуг, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що ати виконаних послуг були отримані та підписані останнім.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення суми основного боргу в розмірі 26525,27грн.

Стосовно нарахованих пені, 3% річних та інфляційних то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статей 549, 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані та заявлені до стягнення пеня у розмірі 1 266,67 грн., 3 % річних - 268,16 грн.

Суд враховує, що умовами договору сторони встановили кінцевий строк оплати - не пізніше 25-го числа поточного місяця (п. 4.3 договору). Отже, в силу ст. 253 Цивільного кодексу України, позивач здобув право вимоги сплати боргу - 01.05.2013р

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, інфляційних витрат та пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у розмірі, встановленому позивачем.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 216-218, 230, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» м. Київ (ЄДРПОУ 22927045) в особі структурного підрозділу Вуглегірської ТЕС м. Світлодарськ Донецької області (ЄДРПОУ 22927045) до Відділу охорони здоров'я Дебальцівської міської ради Донецької області, м. Дебальцеве Донецької області (ЄДРПОУ 26320156), Світлодарської міської лікарні № 2, м. Світлодарськ Донецької області (ЄДРПОУ 26320156) про стягнення суми боргу у розмірі 26525,27грн., пені - 1266,67грн., 3 % річних - 268,16грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Відділу охорони здоров'я Дебальцівської міської ради Донецької області (84700, Донецька область, м. Дебальцеве, вул. Радянська, 85 ЄДРПОУ 26320156) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, ЄДРПОУ 22927045) в особі структурного підрозділу Вуглегірської ТЕС (84792, Донецька область, м. Світлодарськ, ЄДРПОУ 22927045) суму боргу у розмірі 26525,27грн., пені - 1266,67грн., 3 % річних - 268,16грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 23.10.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2013р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 22844/13

надруковано 5 прим.:

1 - ГСДО,

2 - позивачу

2 - відповідачу