Рішення

від 22.10.2013 по справі 905/6981/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2013 Справа № 905/6981/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПриватного підприємства "Мегамет" до Державного підприємства "Донецька залізниця" простягнення 6 320,14 грн. за участю представників:

від позивачаГайструк Л.І. - представник за довіреністю від відповідача Ляшко Д.В. - представник за довіреністю ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного підприємства "Мегамет" про стягнення з Державного підприємства "Донецька залізниця" збитків, завданих нестачею вантажу при перевезенні, у розмірі 6 320,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сталеві відходи, які перевозилися за накладною № 49491723 у вагоні № 60877743, були доставлені на станцію призначення з недостачею вантажу у розмірі 2 700 кг, про що складено комерційний акт БМ №733556/115 від 01.04.2013. На думку позивача, недостача виникла у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення, оскільки маркування вантажу у вказаному вагоні було відсутнє та виявлено поглиблення на поверхні вантажу, а тому відповідальність за втрату вантажу повинен нести перевізник.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, однак в судовому засіданні проти позову усно заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

27.03.2013 зі станції Красноармійськ Донецької залізниці приватним підприємством "Мегамет" (вантажовідправник) згідно договору поставки № 234/13-А від 19.02.2013 на адресу вантажоотримувача - ПАТ "МК Азовсталь" на станцію Сартана Донецької залізниці у вагоні № 60877743 за залізничною накладною № 49491723 відвантажено вантаж: пакети з легковісних сталевих відходів та лома.

За накладною № 49491723 маса вантажу у вагоні № 60877743 становить 68 900 кг (брутто - не зазначено, тара - 23 200 кг). В накладній також зазначено, що вантаж марковано фарбою.

На станції призначення Сартана Донецької залізниці був складений комерційний акт БМ №733556/115 від 01.04.2013, відповідно до якого проведено комісійне переважування вагону № 60877743 на 150 т вагонних вагах вантажоотримувача та встановлено наступне: вагон № 60877743 за документом вага нетто 68 900 кг, тара 23 200 кг, фактично при переважуванні брутто 89 400 кг, тара 23 200 кг, нетто 66 200, що менше документу на 2700 кг. У комерційному акті також вказано, що вагон прибув із заглибленнями: над 3 та 4 люками по ходу потяга наявне заглиблення довжиною 1 300 мм, глибиною 900 мм, завширшки 1000 мм, маркування відсутнє. Двері заварені, люки закриті, вагон у технічно справному стані.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Частиною 2 статті 23 Законом України "Про залізничний транспорт", а також статтею 113 Статуту залізниць України регламентуються аналогічні норми, відповідно до яких за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно зі ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

На залізничній накладній № 49491723 міститься переуступний напис, який свідчить про передачу права на пред'явлення претензії та позову від ПАТ "МК Азовсталь" до ПП "Мегамет", тобто від вантажоотримувача до вантажовідправника. Переуступний напис засвідчений підписами комерційного директора, повноваження якого підтверджуються відповідною довіреністю, і головного бухгалтера, а також скріплений печаткою вантажоодержувача - ПАТ "МК Азовсталь".

Згідно з ч. 1 ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, зауважень до підготовки рухомого складу до перевезення не було, іншого відповідачем не доведено.

Крім того, залізницею не було зроблено будь-яких зауважень до стану вагону та вантажу і на проміжних станціях. Комерційний акт БМ №733556/115 не містить відомостей про те, що вагон № 60877743 має технічні несправності, які могли призвести до втрати вантажу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ДП "Донецька залізниця" доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надало.

Відповідач не довів, що недостача вантажу виникла з незалежних від перевізника причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що недостача вантажу виникла внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, зокрема у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для інших вантажів (вантажів, які не зазначені у даному пункті) становить 0,5 % маси, зазначеної в перевізних документах (п. 27 Правил видачі вантажів).

Згідно специфікації № 02/1-А від 01.03.2013 до договору поставки № 234/13-А від 19.02.2013 та видаткової накладної № 503 від 30.04.2013 ціна 1 тонни лому чорних металів - 2 540,76 грн. з урахуванням ПДВ.

Перевіривши розрахунок вартості недостачі сталевих відходів, суд визнає його невірним у зв'язку з невірним визначенням норми природної втрати вантажу, а також застосуванням невірної величини недостачі спірного вантажу, оскільки згідно комерційного акту недостача вантажу у вагоні № 60877743 становила 2 700 кг.

За розрахунком суду, здійсненим з урахуванням вимог чинного законодавства, а також вищенаведених обставин, вартість недостачі вантажу у вагоні № 60877743 з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) становить 5 984,76 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного підприємства "Мегамет" (95001, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Артилерійська, 90, ідентифікаційний код 32296876) суму збитків у розмірі 5 984 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 76 коп. та судовий збір у розмірі 1 629 (одна тисяча шістсот двадцять дев'ять) грн. 14 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 28.10.2013.

Суддя М.В. Сажнева