Рішення

від 10.10.2013 по справі 910/17650/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17650/13 10.10.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/17650/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод

теплоізольованих труб;

про стягнення 196459,92 грн.

Представники сторін:

від позивача: Рябчун О.І., довіреність № 119 від 05.06.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод теплоізольованих труб» (надалі - відповідач) про стягнення 196 459,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки № 12/07-13 від 12.07.2013р. у визначений строк повністю не поставив оплачений позивачем товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 196 459,92 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2013р. порушено провадження у справі № 910/17650/13 та призначено її розгляд на 10.10.2013р.

Присутнім у судовому засіданні 10.10.2013р. представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові, та надано витребувані судом докази.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 13.09.2013р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 13.09.2013р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.

Відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі 23.09.2013р.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2013р. між позивачем (за договором - покупець) та відповідачем (за договором - постачальник) було укладено Договір поставки № 12/07-13, за умовами якого відповідач зобов'язався у термін, встановлений договором, поставити позивачу труби теплоізольовані та комплектуючі до них (надалі - «товар»), а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар, номенклатура, кількість, ціна та загальна вартість якого визначена у Специфікації, яка становить невід'ємну частину вищевказаного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, орієнтована сума договору на момент його укладення становить 704337,13 грн., з урахуванням транспортних витрат постачальника на доставку товару покупцю.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що оплата покупцем кожної партії товару здійснюється на підставі затвердженої сторонами специфікації на кожну партію товару, на умовах її попередньої оплати в розмірі, визначеному у відповідному рахунку-фактурі на дану партію товару.

Згідно п. 3.1. договору, постачальник зобов'язаний поставляти покупцю замовлені партії товару не пізніше семиденного терміну з дати отримання оплати вартості кожної такої партії товару.

За умовами п. 3.3. договору, датою поставки кожної партії товару вважається дата передачі її представником постачальника представнику покупця під час підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних на товар. Приймання-передача кожної партії товару здійснюється за кількістю, якістю та асортиментом, погодженим сторонами у Специфікації, відповідно до видаткових накладних та інших товаросупровідних документів. Право власності на товар переходить з моменту передачі товару постачальником покупцю та підписання видаткових накладних.

Так, на виконання п. 2.5. договору позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату за товар в розмірі 600 000,00 грн., згідно рахунку-фактури № 35-152 від 25.07.2013р., шо підтверджується платіжним дорученням № 5183 від 30.07.2013р. та довідкою ПАТ «ВТБ Банк» від 10.10.2013р. за № 379/126-2.

Отже, з дати отримання суми попередньої оплати у відповідача виникло зобов'язання з поставки позивачу в 7-денний строк товару.

Проте, відповідач, в порушення умов договору, здійснив лише часткову поставку товару позивачу на загальну суму 403540,08 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними № 153 від 05.08.2013р. на суму 89811,29 грн., № 160 від 08.08.2013р. на суму 96085,32 грн., № 179 від 13.08.2013р. на суму 140353,57 грн., № 187 від 20.08.2013р. на суму 15932,54 грн., № 190 від 20.08.2013р. на суму 2090,30 грн., № 193 від 22.08.2013р. на суму 59267,06 грн.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідач недопоставив позивачу товару на загальну суму 196459,92 грн.

27.08.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача лист за № 110 від 23.08.2013р. з вимогою про поставку у 2-денний термін замовленого і оплаченого товару вартістю 196459,92 грн. або повернення у 2-денний термін суми попередньої оплати за товар в розмірі 196459,92 грн. Факт направлення даного листа підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 27.08.2013р., копії яких додані до матеріалів справи.

Однак, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Отже, заборгованість відповідача перед позиваем на день розгляду справи становить 196459,92 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання від позивача в якості попередньої оплати коштів в розмірі 600 000,00 грн. та поставки товару тільки на суму 403540,08 грн. за представленими видатковими накладними. При цьому, відповідачем не надано належних та допустимих доказів поставки позивачу товару на суму 196459,92 грн. або повернення останньому коштів у розмірі 196459,92 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 196459,92 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод теплоізольованих труб» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24; код ЄДРПОУ 38365740) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 9; код ЄДРПОУ 31201909) 196 459 грн. 92 коп. - боргу, 3929 грн. 20 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.10.13. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов