Рішення

від 21.10.2013 по справі 910/16440/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16440/13 21.10.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ензет Україна»

до Приватного підприємства «Ідея 2007»

про стягнення 132465,31 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Дзьоба А.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ензет Україна» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Ідея 2007» (далі - Відповідач) 132465,31 грн. заборгованості, 3% річних та інфляційних за Договором позики № 1/270810 від 27.08.2010.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, всупереч умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства, допустив тривале прострочення з повернення суми отриманої позики, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути її з відповідача в примусовому порядку, а також нараховані інфляційні та 3% річних.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судові засідання повноважних представників не направив, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судові засідання представників Відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює розгляд за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.08.2010 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір позики №1/270810 (далі - Договір), за умовами якого Позивач передає Відповідачу у власність 130000 грн. (без ПДВ) на протязі 3 (трьох) днів з моменту підписання даного договору шляхом внесення грошових коштів через касу Відповідача на розрахунковий рахунок підприємства.

Залученою до матеріалів справи довідкою № 51-2-23/668 від 16.08.2013 ПАТ «Укрсиббанк» підтверджується надання Позивачем Відповідачу передбаченої Договором суми коштів: 30.08.2010 - 50000 грн. та 10.09.2010 - 80000 грн.

Строк позики, відповідно до п. 3.1 Договору, складає 11 місяців з моменту підписання цього договору, та може бути продовжений за письмовою згодою сторін.

Відповідно до п. 4.1 Договору, по закінченню строку, вказаного в п. 3.1 цього договору, Відповідач зобов'язався повернути Позивачу на протязі 3 (трьох) днів суму позики шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку підприємства Відповідача (п. 4.2), після чого на протязі 3 (трьох) днів повідомити про це Позивача (п.4.4).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В матеріалах справи відсутні докази продовження сторонами строку дії Договору.

А відтак, оскільки строк позики закінчився 27.07.2011, та повернення позики мало відбутися по закінченню 3 (трьох) днів від вказаної дати, тобто по 30.07.2011 включно, то 31.07.2011 є першим днем прострочення виконання встановлених Договором зобов'язань.

Залученою до матеріалів справи довідкою № 91/01-10970 від 15.08.2013 ПАТ «Астра Банк» підтверджується, що на рахунок Позивача грошові кошти від Відповідача не надходили. В матеріалах справи також відсутні інші докази належного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором позики.

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення 130000 грн. заборгованості за Договором позики визнаються судом обґрунтованими та задовольняються.

Також, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних, суд дійшов виноску, що Позивачем невірно наведено період нарахування 3% річних, оскільки першим днем прострочення виконання встановлених Договором зобов'язань є 31.07.2011, так як строк позики закінчився 27.07.2011, та повернення позики мало відбутися по закінченню 3 (трьох) днів від вказаної дати, тобто по 30.07.2011 включно.

У такому випадку суд робить власний розрахунок суми 3% річних за заявлений Позивачем період нарахування, проте починаючи від встановленої судом дати виникнення прострочення виконання встановлених Договором зобов'язань, наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 130000 31.07.2011 - 30.01.2012 184 3 % 1966.03 Отже, обґрунтованою є сума 3% річних в розмірі 1966,03 грн., натомість Позивач заявляє вимоги про стягнення меншої суми 1944,66 грн., що не заборонено законом, а відтак, позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 1944,66 грн. визнаються судом обґрунтованими та задовольняються.

Також судом перевірено та визнано обґрунтованим розрахунок інфляційних за період з вересня 2011 року по грудень 2011 року включно, відповідно до якого Позивачем нараховано Відповідачу 520,65 грн. інфляційних, а відтак, позовні вимоги в цій частині також визнаються судом обґрунтованими та задовольняються.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, та обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Ідея 2007» (м. Київ, вул. Каштанова, 8-А, квартира 95; ідентифікаційний номер 35139777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ензет Україна» (м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А; ідентифікаційний код 35975977) 130000 (сто тридцять тисяч) грн. заборгованості, 1944 (одну тисячу дев'ятсот сорок чотири) грн. 66 коп. 3% річних, 520 (п'ятсот двадцять) грн. 65 коп. інфляційних та 2649 (дві тисячі шістсот сорок дев'ять) грн. 31 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.10.2013

Суддя Сташків Р.Б.