Рішення

від 22.10.2013 по справі 912/1493/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 рокуСправа № 912/1493/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1493/13

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджиз", м. Запоріжжя

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Боровський", м. Світловодськ

про стягнення 50767,83 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - О.Ю. Пеньков, адвокат, договір № 1 від 11.03.2013р.;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджиз" звернулося до господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою № б/н та б/д про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Боровський" 50 767,83 грн., з яких: 43 620,48 грн. основного боргу, 1 425,28 грн. пені, 2 496,96 грн. 25% річних, 1 091,51 грн. штрафу за невиконання плану закупок, 2 133,60 грн. вартості зворотної тари, з покладенням на відповідача судового збору.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання по оплаті отриманого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Також позивачем подано до суду заяву про розподіл судового збору, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи судом першої інстанції в розмірі 1600 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Ухвали, що направлялися відповідачу за вказаною в позові адресою, повернулися до суду з відміткою пошти "не числиться" (а.с.31-32 ).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач значиться в реєстрі за адресою, що вказана позивачем у позові.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Боровський" (Дистриб'ютор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджиз" (Компанія) укладено дистриб'юторський договір № 2013/1К (далі Договір), відповідно до умов якого Компанія призначає Дистриб'ютора, а Дистриб'ютор приймає призначення як уповноваженого Дистриб'ютора товару на території (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору компанія зобов'язується поставляти та передавати у власність Дистриб'ютора товар у строк та відповідно до інших умов, передбачених Договором, а Дистриб'ютор зобов'язується приймати та оплачувати товар відповідно до умов цього Договору, здійснювати зберігання та дистриб'юцію товару власною торговою командою, а також надавати компанії інші, окремо узгоджені сторонами, послуги на території, та виконувати інші зобов'язання за цим Договором.

Згідно з п. 4.1. Договору обсяг замовлень на кожний календарний місяць визначений у плані закупок, який наведено у Додатку 2 до Договору. Поставка товару здійснюється певними партіями, які формуються у порядку, визначеному у пунктах 4.2 -4.3 Договору.

Замовлення на поставку певної партії товару із зазначенням об'єму поставок на наступний тиждень, складається Дистриб'ютором за формою, що міститься у Додатку 3 до Договору й не пізніше 14:00 години четверга поточного тижня надається Компанії персонально через уповноваженого представника Компанії або направляється Компанії засобами факсимільного зв'язку або електронної пошти за реквізитами, зазначеними нижче у пункті 17.2 Договору. В замовленні Дистриб'ютор вказує кількість зворотної тари, яка готова до повернення Компанії (п. 4.2 Договору).

Пунктом 7.1. Договору сторони погодили ціну за кожний вид товару зазначена у Специфікації. Загальна вартість кожної партії товару розраховується, виходячи з кількості товару у партії, на основі цін товару, зазначених у Специфікації, з урахуванням дистриб'юторської знижки та торговельної націнки Дистриб'ютора наведених у Додатку № 5 до Договору.

Платежі за Договором у розмірі повної вартості поставленого Товару здійснюються в гривні шляхом банківського переказу коштів на рахунок Компанії, зазначений нижче в Договорі, у наступному порядку: оплата за товар поставлений у період з січня по квітень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 30 (тридцяти) календарних днів після дати поставки, на підставі рахунку Компанії; оплата за товар поставлений у період з травня по серпень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після дати поставки, на підставі рахунку Компанії; оплата за товар поставлений у період з вересня по грудень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 30 (тридцяти) календарних днів після дати поставки, на підставі рахунку Компанії (п. 7.2 Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до товарно - транспортних накладних № 276 від 29.03.2013 р. на суму 48 378,24 грн. (термін сплати до 29.04.2013 р.), № 1256 від 04.06.2013 р. на суму 43 620,48 грн. (термін сплати до 18.06.2013 р.) відповідачем було отримано від позивача продукції (квас "Ярило Справжній") та поворотну тару на загальну суму 91 998,72 грн. (а.с. 18-19).

Як видно з наявних в матеріалах справи, документів, зокрема з виписки банку за період з 15.05.2013 р. по 22.05.2013 р. відповідач провів оплату вартості поставленої продукції на загальну суму 48 378,24 грн., зокрема: 15.05.2013 р. - 4 000,00 грн., 17.05.2013р. - 12 000,00 грн., 18.05.2013 р. - 10 000,00 грн., 22.05.2013 р. - 2 378,24 грн., 22.05.2013 р. - 20 000,00 грн. (а.с. 20).

Таким чином, станом на 18.08.2013 р. сума боргу відповідача перед позивачем становить 43 620,48 грн.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (стаття 631 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті193 Господарського кодексу України).

В порушення вищезазначених вимог відповідач не виконав належно свої зобов'язання за Договором, тому позовна вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 43 620,48 грн. є обґрунтованою та доведеною, тому підлягає задоволенню господарським судом.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 1 статті 216 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вищезазначених норм Господарського та Цивільного кодексів України у пункті 8.4. Договору передбачено наступне. За порушення строків оплати за цим Договором, Дистриб'ютор сплачує на користь Компанії пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення та, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, двадцять п'ять процентів річних від суми простроченого платежу за весь період порушення.

Проте у розрахунку позивача допущено помилку, зокрема позивач вважає, що граничний термін оплати суми 48 378,24 грн. (відповідно до транспортної накладної ТТН № 276 від 29.03.2013р.) є 28.04.2013р. Проте суд вважає за необхідне зазначити, що 28.04.2013р. - неділя, а відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи зазначене, суд здійснив перерахунок пені, яка становить 1 405,40 грн., а не 1 425,28 грн., як зазначив позивач. Також аналогічний перерахунок суд здійснив щодо 25% річних, які становлять 2 463,82 грн., а не 2 496,96 грн., як зазначив у позовній заяві позивач.

Також штраф передбачений пунктом 8.5. Договору, відповідно до якого у випадку невиконання Дистриб'ютором в повному обсязі місячного Плану Закупок, наведеного у Додатку 2 до Договору, Дистриб'ютор сплачує Компанії штраф у розмірі 2,5% від вартості Товару поставленого протягом місяця в якому відбулось таке невиконання Плану Закупок.

Відповідно до Плану Закупок, який наведено у Додатку 2 до Договору, план закупок у червні становив 19592 літрів. Проте, згідно з товарно-транспортною накладною № 1256 від 04.06.2013р., відповідачу було поставлено лише 12840 літрів, тому штраф за невиконання плану закупок у червні становить 1 091,51 грн. (43 620,48*2,5%).

Можливість стягнення і штрафу і пені передбачено у частині 2 статті 231 Господарського кодексу України, тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача і в частині пені і в частині штрафу.

Згідно з пунктом 5.7 та пп. 6.1.13 Договору, у випадку неповернення зворотної тари протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати поставки, відповідач протягом останніх п'яти робочих днів зобов'язаний сплатити позивачу заставну вартість зворотної тари збільшену на суму податку на додану вартість. Заставна вартість зворотної тари визначена в п. 5.6 Договору і складає 63,50 грн. за одну штуку.

Оскільки остання поставка товару відбулась 04.06.2013р., зворотна тара у будь-якому випадку повинна була бути повернута позивачу у повному обсязі в строк до 04.07.2013р. (включно). Враховуючи, що до зазначеного терміну 28 одиниць зворотної тари не було повернуто відповідачем, граничний термін оплати заставної вартості зворотної тари сплив 11.07.2013р. Оскільки господарському суду не надано доказів повернення зворотної тари, то суд вважає доведеним неповернення відповідачем 28 одиниць зворотної тари, отже з 12.07.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті заставної вартості зворотної тари становить 2133,60 грн. ((63,50 грн. +20%)*28шт.).

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд вважає доведеними і обґрунтованими позовні вимоги в частині основного боргу, штрафу та вартості зворотної тари повністю відповідно в сумах 43 620,48 грн., 1 091,51 грн., 2 133,60 грн., в частині пені та 25% річних частково в сумах 1 405,40 грн. та 2 463,82 грн. відповідно.

Згідно положень статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входять витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката.

На виконання вимог абзацу 3 пункту 6.5. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" позивачем надано до суду наступні документи. Копія договору про надання правової допомоги № 1 від 11.03.2013р. (а.с. 25-27), що укладений між адвокатом Пеньковим О.Ю. (консультант) та товариством з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджиз" (клієнт), відповідно до пункту 1.1. якого консультант зобов'язується за завданням клієнта надавати правову допомогу, а клієнт зобов'язується сплатити консультантові за послуги у порядку та на умовах, встановлених цим договором. Також суду надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 489 Пенькова О.Ю. (а.с. 28), рахунок № 6 від 31.08.2013р. (а.с. 37) на 1600 грн., що підлягає сплаті позивачем за послуги адвоката Пенькова О.Ю. за "ознайомлення з документами господарський відносин з ТОВ "Торгівельний дім Боровський", написання позовної заяви, направлення позову відповідачу та до господарського суду Кіровоградської області", копію акту від 31.08.2013р. про надання правової допомоги згідно з договором № 1 від 11.03.2013р. (а.с. 39), копію виписки по рахунку від 17.10.2013р. (а.с. 40), із якої видно, що 10.09.2013р. на рахунок адвоката Пенькова О.Ю. позивачем по даній справі перераховано кошти за правову допомогу.

Отже суд вважає доведеними та підтвердженими матеріалами справи судові витрати позивача на суму 1600 грн., які на підставі статті 49 Господарського кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також суд враховує, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, тому суд покладає на останнього судовий збір повністю в сумі 1 720,50 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Боровський" (27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Леніна, 96, кімн. 21, ідентифікаційний код 37130158) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджиз" (69057, м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, буд. 3, ідентифікаційний код 36065256) 43 620,48 грн. основного боргу, 1 405,40 грн. пені, 2 463,82 грн. 25% річних, 1 091,51 штрафу, 2 133,60 грн. вартості зворотної тари, 1 600 грн. за послуги адвоката, 1 720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 28.10.2013р.

Суддя С. Б. Колодій